Справа № 175/3808/25
Провадження № 1-кп/175/505/25
іменем України
01 квітня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
особи, стосовно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4
законного представника особи, стосовно якої ставиться питання про про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5
захисника особи, стосовно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру - адвоката ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025042240000020, відомості про яке 14.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець міста Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, офіційно не працевлаштований, без освіти, не маючий на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
До суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні№12025042240000020, відомості про яке 14.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вказане суспільно-небезпечне діяння вчинено за наступних обставин.
13.01.2025, приблизно о 16 годин 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого мешкання, у дворі домоволодіння, між приміщеннями житлового будинку та літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який стояв на порозі входу у приміщення зазначеної літньої кухні. В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник словесний конфлікт.
ОСОБА_4 перебуваючи у зазначений час та у зазначеному місці, утримуючи в правій руці за лезо наявний у нього кухонний ніж, знаходячись на відстані приблизно 3-4 метрів від свого батька ОСОБА_7 , обличчям до обличчя, замахнувшись своєю правою рукою кинув ніж у ОСОБА_7 , внаслідок чого ніж потрапив в область грудної клітини з правої сторони потерпілого.
Вказаними суспільно-небезпечними діями, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №242е від 27.01.2025, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа на рівні третього міжребер'я по пастернальній лінії, 1800 мл крові в правій плевральній порожнині, поранення внутрішньо-грудної артерії справа, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.
Суспільно небезпечні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме: у нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
ОСОБА_4 заперечував факт вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, внаслідок якого ОСОБА_7 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.Проте суду пояснив, що в подальшому вибачився перед потерпілим за вчинене.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме, що 13.01.2025, приблизно о 16 годин 00 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого мешкання, у дворі домоволодіння, між приміщеннями житлового будинку та літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_1 , утримуючи в правій руці за лезо наявний у нього кухонний ніж, знаходячись на відстані приблизно 3-4 метрів від свого батька ОСОБА_7 , обличчям до обличчя, замахнувшись своєю правою рукою кинув ніж у ОСОБА_7 , внаслідок чого ніж потрапив в область грудної клітини з правої сторони потерпілого. Його було госпіталізовано та на лікуванні він перебував приблизно 11 днів. Також потерпілий пояснив, що ОСОБА_4 вибачився перед ним за вчинене.
Вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь підтверджується
такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
-висновками судово-медичної експертизи (т.1., а.к.п.120-121;125-127; 132-135; 140-145; 228-230; 237-239; 243-249; т.2. а.к.п. 6-8);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 31.01.2025 (т.1, а.к.п. 147-151);
-висновком судово-медичної експертизи №242е від 27.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа на рівні третього міжребер'я по пастернальній лінії, 1800 мл крові в правій плевральній порожнині, поранення внутрішньо-грудної артерії справа, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя (т.1, а.к.п. 112-114);
-висновком судово-психіатричного експерта № 111-к від 07.03.2025 ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв та в даний час виявляє психічний розлад у формі важкої розумової відсталості. Зазначений висновок підтверджується анамнестичними відомостями, матеріалами кримінального провадження про те, що іспитований з народження грубо відставав у психічному розвитку, що зумовило його глибоке психічне недорозвинення, нерозвиненість мови, неможливість навчання та засвоєння будь-яких знань; про прояв у нього в подальшому виражених афективно-вольових порушень; відсутність здатності до засвоєння практичних навичок, шо призвело до його соціальної дезадаптації, інвалідизації з психічного захворювання. Зазначений висновок підтверджується також результатами теперішнього психіатричного обстеження, що виявили у іспитованого нерозвинення мови та мислення, відсутність ініціативи, крайню несамостійність, відсутність обізнаності в загальножиттєвих питаннях, а також емоційну незрілість, бідність і одноманітність емоційних реакцій, тугорухомість і інертність всіх психічних процесів. Зазначений психічний розлад позбавляв іспитованого можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_4 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (т.2., а.к.п. 16-18).
Судом також були досліджені матеріали кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Законний представник особи, стосовно якої ставиться питання про про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 в судовому засідання пояснила, що не згодна на застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що мало місце скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечногодіяння,передбачненого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Судом встановлено, що у ОСОБА_4 була відсутня змога усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Через наявне хронічне психічне захворювання, ОСОБА_4 потребує застосування у відношенні нього примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 92 КК України, а саме, госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 94 КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або для інших осіб , ,суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Відповідно до частини 5 статті 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
З'ясувавши питання, передбачені ч. 1 ст. 513 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121КК України в стані неосудності, у зв'язку з чимдо нього, згідно вимог ст. 94 КК України та глави 39 КПК України, з урахуванням міри його суспільної небезпеки, повинні бути застосовані примусові заходи медичного характеру і йому, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 111-к від 07.03.2025, слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпиталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом у примусовому порядку.
До ОСОБА_4 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, не обирався та підстав для його обрання до набрання цією ухвалою законної сили, суд не вбачає.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України, при цьому судом враховується, що покладання витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні за ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено, тому їх слід віднести на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2025року (справа № 175/577/25, провадження № 1кс/175/117/25; справа № 175/577/25, провадження № 1кс/175/116/25) - підлягають скасуванню.
Питання про долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 372, 512,513 КПК України,
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025042240000020, відомості про яке 14.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпиталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом у примусовому порядку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання ухвалою законної сили, не обирати.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року (справа № 175/577/25, провадження № 1кс/175/117/25; та ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року (справа № 175/577/25, провадження № 1кс/175/116/25) - скасувати.
Речові докази:
- оптичний диск з відеозаписом допиту свідка (т.1, а.к.п 61); оптичний диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 24.01.2025 ( т.1, а.к.п. 103); оптичний диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 31.01.2025 ( т.1, а.к.п. 151); оптичний диск з відеозаписом додаткового допиту потерпілого від 31.01.2025 (т.1, а.к.п. 162) - після набрання ухвалою законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- змив РБК з бетонної поверхні при в ході в приміщення літньої кухні; кухонний ніж зі слідами РБК; змив РБК з лівого тапку чорного кольору; вирізку з матрацу зі слідами РБК; наволочку зі слідами РБК; паперовий конверт з паперовою біркою «1209/1338» зі зразком крові ОСОБА_4 - після набрання ухвалою законної сили, знищити;
- спортивну куртку темно-сірого кольору з написом «Синьо-жовті» на бірці вороту зазначено «Euro 2012 adidas», спортивні штани темно-синього кольору з нашаруванням темних та світлих плям, кофту спортивну з написом «Tennis AP» синьо-блакитно-червоного кольорів, черевики світло-коричневого кольору 42 розміру - після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_4 за належністю;
- светр темний з сірими відтінками, чорну футболку з коротким рукавом - після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_7 за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2025 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частини ухвали.
Суддя ОСОБА_1