Справа № 932/2186/25
Провадження № 3/932/804/25
04 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 230333 від 25.01.2025, близько 22 год 40 хв., за адресою м. Дніпро, мкрн Тополя 3, 4 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Alcotest Drager, результат огляду - 1,12 ‰. Так, ОСОБА_1 інкриміноване порушення п.2.9.а та, як наслідок, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Антонов Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив суд закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, надав пояснення аналогічні викладеним у раніше поданому клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та просив суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_1 , які за своїм змістом узгоджуються з клопотанням адвоката Антонова Є.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У своєму клопотанні адвокат зазначає, що як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції не надано належних та допустимих доказів зафіксованого факту керування транспортним засобом. Так, наявний відеозапис не містить жодного об'єктивного доказу, що саме ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем у момент його зупинення поліцейськими або безпосередньо перед цим. Зокрема, в матеріалах справи відсутнє відео на якому ОСОБА_1 сідає за кермо транспортного засобу, заводить двигун або здійснює будь-які маневри, перебуває за кермом під час руху автомобіля, виходить з автомобілю (як водій після зупинки поліцейськими).
Також, адвокат посилався на відсутність належної фіксації подій та розрив у відеозаписах, а саме: поліцейські почали запис вже після того як ОСОБА_1 підійшов до автомобіля; не зафіксований момент, коли ОСОБА_1 нібито сідав у транспортний засіб або будь-які інші дії, які могли б свідчити про керування; відсутній критично важливий проміжок часу, в який автомобіль самовільно покотився. Разом з цим, на відео зафіксовано, що автомобіль на певний момент почав рухатися назад, тоді як ОСОБА_1 перебував від нього на відстані.
Так, адвокат зазначає, що із відеозаписів, які надали поліцейські вбачається, що він не є безперервним, зйомка з патрульної машини починається з того моменту, як машина покотилась та водій її поставив на місце, а другий файл починається з моменту, як робітники поліції підходять до вже стоячого автомобіля та починають спілкуватися з ОСОБА_1 .
Окрім цього, адвокат зазначив, що на наданому поліцією відеозаписі відсутня належна ідентифікація особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння. Запис містить лише торс особи, яка проводить продування в алкотестер, без можливості встановити її особу.
Разом з цим, на тому ж відеозаписі чітко зафіксовано, що поліцейський самостійно продуває Драгер, після чого пристрій передавався особі, яка продовжує тестування. Також, співробітниками патрульної поліції не було залучено двох свідків, у порушення п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735. Так, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння в графі «свідки огляду» зазначені лише номери жетонів поліцейських: 471055, 471259.
З урахування викладеного адвокат зазначає, що процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає вимогам Інструкції, оскільки поліцейський втрутився у процес тестування, що могло вплинути на точність результатів; не зафіксовано чи алкотестер був належним чином очищений після продування поліцейським перед тим, як пристрій використала інша особа; відсутній запис про повторне продування, яке б мало бути здійснене у разі незадовільного первинного тесту.
Також, адвокат у своєму клопотанні посилається на те, що поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. ОСОБА_1 ще 08.11.2024 уклав договір з адвокатом. Поліцейські не запитали, чи має він адвоката, і не повідомили йому про право скористатися допомогою захисника до підписання протоколу.
Окрім цього, адвокат зазначає, що на наданому поліцією відеозаписі, де зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , можна спостерігати ознаки, що можуть свідчити про наявність у нього неврологічних і когнітивних порушень, зумовлених його станом здоров'я. Враховуючи ці обставини, поведінкові особливості ОСОБА_1 могли бути неправильно трактовані правоохоронцями як ознаки алкогольного сп'яніння. Так, поліцейські не врахували медичних особливостей ОСОБА_1 та не надали йому можливості пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням його прав.
Отже, висновки поліцейських щодо стану ОСОБА_1 є необґрунтованими та спираються не на реальні докази, а на суб'єктивне сприйняття його поведінки.
На підставі викладеного, адвокат Антонов Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить суд закрити провадження у справі щодо останнього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Окрім цього, адвокатом Антоновим Є.М. були подані клопотання про виклик та допит свідків та клопотання про призначення судово-медичної експертизи.
У клопотанні про допит свідків адвокат просив суд викликати таких свідків:
- ОСОБА_2 , яка може надати свідчення про поведінку ОСОБА_1 перед подіями, його фізичний та психоемоційний стан, що має значення для об'єктивної оцінки його дій та пояснень під час спілкування з поліцейськими. Вона також може підтвердити, що ОСОБА_1 не мав наміру керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
- ОСОБА_3 , який є очевидцем подій, що передували прибуттю поліції. Він може підтвердити, що ОСОБА_1 не сідав за кермо та не керував автомобілем, а транспортний засіб покотився через нахил дороги та технічний стан гальм.
У клопотанні про призначення судово-медичної експертизи адвокат зазначає, що на наданому поліцейськими відеозаписі, де зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , спостерігаються ознаки, які можуть свідчити про наявність у нього неврологічних та когнітивних порушень, зумовлених його станом здоров'я, а саме:
1) запаморочення та дезорієнтація - можливий наслідок вестибуло-атактичного синдрому;
2) уповільненість реакцій, труднощі з формулюванням відповідей - можуть бути проявами тривожно-астенічного синдрому;
3) періодична втрата концентрації уваги та труднощі у сприйнятті запитань - характерні для посттравматичного цефалгічного синдрому;
4) можлива неправильно інтерпретація запитань або повторення відповідей - наслідок когнітивних порушень, викликаних множинними травмами;
5) піддатливість до навіювання та погодження із твердженням поліції - може свідчити про вплив тривожно-астенічного синдрому, що посилюється дією алкоголю;
6) затримки у відповіді, сплутаність мовлення - можливий вплив цефалгічного синдрому, розладів сну (дисомнії) та інших супутних неврологічних порушень.
З урахування викладеного, адвокат просить суд призначити судово-медичну експертизу та поставити перед експертом наступні запитання:
Чи страждає ОСОБА_1 на розлади, що виникли внаслідок черепно-мозкових травм та контузій, зокрема, цефалгічний, вестибуло-атактичний, тривожно-астенічний синдроми?
Які саме когнітивні, психоемоційні та неврологічні порушення можуть виникати в осіб із зазначеними діагнозами?
Чи могли наявні у ОСОБА_1 травми та їх наслідки вплинути на його здатність чітко сприймати інформацію, запам'ятовувати події та відтворювати їх у момент спілкування з працівниками поліції?
Чи може тривожно-астенічний синдром у ОСОБА_1 впливати на його схильність до сугестивності (піддатливості до навіювання) та можливість помилкового підтвердження тверджень, нав'язаних іншими особами?
Чи могли впливати вживання алкоголю в поєднанні з наявними ОСОБА_1 травмами на його когнітивні функції (пам'ять, увагу, орієнтацію в просторі) під час спілкування з працівниками поліції?
Чи може посттравматичний цефалгічний синдром у ОСОБА_1 викликати порушення концентрації уваги, запаморочення або дезорієнтацію у момент події?
Чи могли наслідки повторних черепно-мозкових травм, зафіксовані у медичних документах, вплинути на точність відповідей, які ОСОБА_1 надавав працівникам поліції?
Чи можна вважати достовірними та свідомими пояснення, які ОСОБА_1 давав поліцейським, з огляду на його стан здоров'я на момент події?
Чи можна вважати, що ОСОБА_1 усвідомлював значення своїх дій та слів під час взаємодії з поліцією?
Чи потребує ОСОБА_1 спеціальних умов для проходження медичних або правових процедур у зв'язку із його діагнозами?
До клопотання адвокатом було долучено довідку №23 від 24.12.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , видану Військовою частиною НОМЕР_2 , та довідку № 65 від 27.11.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , видану Військовою частиною НОМЕР_2 .
При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує докази, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол серії ЕПР1 №230333 від 25.01.2025; відео з бодікамер патрульної поліції; рапорт співробтіників патрульної поліції; тестування за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, результат тестування - 1,12 ‰; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , результат - 1,12 ‰.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання про виклик та допит свідків.
Дослідивши правове обґрунтування підстав для виклику та допиту свідків, суд встановив, що свідки, яких просить викликати сторона захисту не є очевидцями безпосередньо тих подій, які мають значення для встановлення в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. А можуть дати суду пояснення щодо обставин, які передували подіям за якими на ОСОБА_1 було складено протокол, тобто до вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що співробітниками поліції надано відеозапис з бодікамер, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про виклик та допит свідків не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про призначення судово-медичної експертизи.
Дослідивши наданий відеозапис з бодікамер патрульної поліції, судом встановлено, що під час спілкування співробітників поліції із ОСОБА_1 , останній чітко, послідовно та без сповільнення відповідає на поставлені запитання з боку поліцейських, розуміє суть питань та не зазначає, що потребує допомоги лікаря або сторонніх осіб.
Разом з цим, коли співробітник поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вибір ОСОБА_1 на місці за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager або під наглядом лікаря у відповідній медичній установі, ОСОБА_1 погоджується на проходження тестування на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці без додаткового залучення лікарів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що запитання, які пропонує поставити перед експертом адвокат, не відносяться до обставин справи та не є необхідною складовою для встановлення в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому порушення п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України.
Щодо клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності в діях останнього складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
У своєму клопотанні адвокат Антонов Є.М. посилається, зокрема, на відсутність доказів керування транспортним засобом у стані сп'яніння, оскільки в матеріалах справи відсутнє відео, на якому ОСОБА_1 сідає за кермо транспортного засобу, заводить двигун або здійснює будь-які маневри, перебуває за кермом під час руху автомобіля, виходить з автомобілю, як водій після зупинки поліцейськими. Разом із цим, адвокат зазначає, що на відео зафіксовано, що автомобіль на певний момент почав рухатися назад, тоді як ОСОБА_1 перебував від нього на відстані. Це підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль покотився через нахил дороги та зношеність ручного гальма. Також, ключовим моментом є те, що у наданих поліцією матеріалах присутній розрив у відеофіксації.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив, що на диску, який долучений до протоколу, наявні два відеозаписи. На одному зафіксований факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на другому - розмова співробітників поліції із ОСОБА_1 та процедура встановлення стану алкогольного сп'яніння останнього та складання щодо нього відповідних матеріалів за вчинення адміністративного правопорушення.
Так, судом встановлено, що згідно з наданого відеозапису співробітниками поліції належним чином зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме його виїзд з паркувального місця на дорогу перед багатоповерховим будинком з поворотом ліворуч та заїзд назад на паркувальне місце після сигналу співробітників патрульної поліції, що принципово відрізняється від твердження сторони захисту про те, що автомобіль самовільно покотився через нахил дороги та зношеність ручного гальма.
Щодо відсутності належної ідентифікації особи, яка проходила тест та втручання поліцейського у процедуру тестування.
Суд зазначає, що особу ОСОБА_1 було встановлено до того як йому запропонували пройти огляд на встановлення алкогольного сп'яніння, а саме за допомогою водійського посвідчення останнього.
Разом з цим, під час проходження тестування на встановлення стану алкогольного сп'яніння співробітники поліції не втручалися у процес тестування, оскільки, як вбачається з відеозапису з бодікамер патрульної поліції, під час контрольного забору повітря від особи, яка проходить, тестування на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Alcotest Drager, а саме ОСОБА_1 , такий прилад видає характерний звук, який чутно постійно під час контрольного забору повітря. Характерний звук було чутно лише під час проходження ОСОБА_1 тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotester Drager, що спростовує твердження сторони захисту про втручання у процес, а також необхідність фіксації очищення алкотестера належним чином після продування поліцейським та повторного продування.
Щодо незалучення свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, твердження сторони захисту щодо необхідності залучення свідків спростовується наявністю записів з бодікамер патрульної поліції.
Щодо посилання захисника на вплив травм на поведінку ОСОБА_1 під час взаємодії з поліцією.
Аналогічна правова позиція сторони захисту була викладена у клопотання про проведення судово-медичної експертизи, у задоволенні якого було відмовлено.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер патрульної поліції, ОСОБА_1 чітко, розбірливо та без затримки відповідав на поставлені запитання з боку поліції; самостійно погодився на проведення тестування на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Alcotest Drager, під час проведення якого вів діалог із співробітниками патрульної поліції та запевнив, що розуміє принцип роботи приладу; коли йому запропонували пройти огляд під оглядом лікаря у відповідній медичній установі, погодився на проходження тестування на місці за допомогою приладу Alcotest Drager; під час спілкування із співробітниками патрульної поліції, встановлення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання відповідних процесуальних документів ОСОБА_1 жодного разу не повідомив співробітників поліції про те, що він має певні проблемі зі здоров'ям, захворювання, травми тощо, які б унеможливлювали або утруднювали його спілкування із співробітників патрульної поліції та участь у процесуальних діях за його участі.
Щодо порушення права на правничу допомогу.
Суд зазначає, що під час проведення всіх процесуальних дій, а саме процедури встановлення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання відповідного адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 не повідомляв співробітників поліції про необхідність залучення адвоката, бажання скористатися правовою допомогою, враховуючи те, що він 08.11.2024 вже уклав договір з адвокатом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, а її дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.9.а. Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
У відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Разом з тим, у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відтак, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 30, 33, 38, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.М. Юдіна