Справа № 199/3159/25
(3/199/1885/25)
іменем України
07.04.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 09.12.2019 (орган, що видав 1210), РНОКПП НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи особою, якій накладалося адміністративне стягнення за ст. 173-2 КУпАП, 22.02.2025 о 20:50 годині за місцем свого мешканняза адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив відносно своєї бабусі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 до суду не з'явився, будучи двічі сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату об 11:48 годині 19.03.2025.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не заявляла клопотань про відкладення розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 751081 від 22.01.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі;
- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 , 1944 р.н., до поліції, в якій остання просить притягнути до відповідальності її онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив домашнє насильство відносно неї, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував її сину ОСОБА_3 , кидав ножем у нього, в результаті конфлікту завдана шкода її психічному здоров'ю;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства кривдником ОСОБА_1 , згідно якої останній має наркотичну залежність;
- відомостями зі служби 102 про те, що від ОСОБА_2 надійшло повідомлення: 22.02.2025 о 20:50 годині онук ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 кидається з ножем на бабу та діда, ображає нецензурною лайкою. Прибувши за адресою виклику, заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким проживає разом за адресою: АДРЕСА_2 висловлювався в бік заявниці нецензурною лайкою, що спричинило домашнє насильство психологічного характеру. ОСОБА_1 затримано згідно ст. 260-263 КУпАП, протокол серії АЗ № 069450, доставлено до ВП № 1 ДРУП № 2 в Дніпропетровській області для припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів, у приміщенні ВП складено протокол за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ № 751081 та винесено ТЗП серії АА № 390532. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувалися;
- протоколом серії АЗ № 069450 від 22.02.2025 про адміністративне затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 260, 263 КУпАП для припинення правопорушення та складання адміністративного матеріалу;
- копією постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.01.2025, з якої слідує, що ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу за вчинення домашнього насильства по відношенню до бабусі.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Згідно ч. 2 ст. 32 КУпАП адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
Під час накладення стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке посягає як на громадський порядок, так і на психічне здоров'я потерпілої, приймає до уваги дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, має наркотичну залежність, вчинив домашнє насильство по відношенню до бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку.
Крім того, суддею встановлено, що громадянину ОСОБА_1 постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.01.2025 накладалося адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу за вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї бабусі. Проте ОСОБА_1 штраф не сплатив.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді штрафу не має виховного впливу на ОСОБА_1 , не попереджує вчинення останнім аналогічних правопорушень, а тому вчинення даного правопорушення є винятковим випадком та, зважаючи на відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , наявність обставини, що обтяжує його відповідальність - вчинення правопорушення у стані сп'яніння, надають можливість судді накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
При цьому, перешкод для накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту не вбачається, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до осіб з інвалідністю першої або другої груп.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко