Іменем України
07 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/32/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО",
код ЄДРПОУ 36348550, вул. Промислова, буд. 20, місто Обухів(пн), Київська обл., 08702
До відповідача-1: Фермерського господарства "БІЛІ РОСИ",
код ЄДРПОУ 34334174, вул. Сіверська, буд. 105, смт. Понорниця, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл., 16220
До відповідача-2: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
Предмет спору: про стягнення 798 644,99 грн,
За участю представників сторін:
від позивача: Бохан С.О.
від відповідача-1: Бурнос О.В.
від відповідача-2: не прибув
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції учасників справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" подано позов до Фермерського господарства "БІЛІ РОСИ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 798 644,99 грн, з яких 263 542,61 грн пені, 343 675,76 грн 36%річних та 191 426,62 грн збільшення ціни товару (курсової різниці).
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором поставки №167/23-ЧН на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 21.07.2023 та договором поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023.
Ухвалою від 17.01.2025 Господарський суд Чернігівської області звернувся до Центру надання адміністративних послуг Новгород-Сіверської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
28.01.2025 від Новгород-Сіверської міської ради надійшла відповідь №12-09/43 від 24.01.2025, в якій зазначено, що в АС "Реєстр територіальних громад" Новгород-Сіверської міської ради відсутня інформація за критерієм пошуку " ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 26.02.2025; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення їм строків для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень шляхом доставки ухвали суду до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 03.02.2024 о 13:12, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 21.02.2025.
18.02.2025, у встановлений судом строк, від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач вже звертався до Господарського суду Чернігівської області з цього питання (в частині нарахування пені, штрафних санкцій та 36 % річних) і даний факт підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі №927/111/24 від 26.03.2024 року. Для нарахування різниці ціни товару позивачем не доведено первинними документами чи іншими доказами, що товар, який поставлявся за Договором поставки, є імпортованим.
Відповідач-2 своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.
Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
20.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у даній справі та справі №927/111/24 присутній різний предмет спору - пеня і 36 % річних нараховані та заявлені до стягнення за різні періоди прострочення оплати товару, а різниця ціни товару нараховується і заявляється до стягнення лише у даній справі. У справі № 927/111/24 пеня та 36% річних нараховувались за період з 31.10.2023 по 25.01.2024, а у справі № 927/32/25 - за період з 26.01.2024 по 12.09.2024. Умовами Договору, відповідно до яких здійснювалося нарахування різниці ціни товару, не передбачена вимога щодо необхідності доведення позивачем погодження товару, оскільки умову про те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони вже узгодили в п. 2.2 Договору.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 26.02.2025 не відбулося, про що свідчить акт №21-25 від 26.02.2025.Ухвалою від 26.02.2025 суд повідомив учасників справи про відкладення розгляду справи на 13.03.2025, доставленою до їх електронних кабінетів в системі Електронний суд.
13.03.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 01.04.2025.
01.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 07.04.2025.
07.04.2025 суд розглянув справу по суті та підписав скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Обставини справи встановлені судом.
21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро" (постачальник) та Фермерським господарством «Білі Роси» (покупець) укладений Договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку (далі - Договір №167/23-ЧН).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору №167/23-ЧН на умовах, визначених Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо технічною призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму.
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до Договору, які є невід'ємною його частиною та у видаткових накладних. У випадку розходження між умовами Договору та умовами певного додатку до Договору пріоритет мають умови такого додатку до Договору.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору №167/23-ЧН загальна сума Договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3. Договору, що передається за цим Договором. Вартість товару вказується у Додатках до Договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього Договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до Договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.
Зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами Додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн. Зважаючи на те, то сторони погодились із тим, що ціна товару за цим Договором є договірною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому п.п. 2.2.1-2.2.3. сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього Договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов Договору, що потребує окремого погодження сторін.
Комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на зазначеній інтернет-сторінці. Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в Додатках до Договору.
Пунктом 2.2.2. Договору №167/23-ЧН сторони погодили, що на дату поставки постачальник має право здійснити коригування ціни товару (неоплаченої частини) без додаткового узгодження з покупцем за визначеною у цьому пункті формулою.
У відповідності до п. 2.2.3. Договору №167/23-ЧН на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додатковою узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна Товару підлягає розрахунку за формулою, визначеною у цьому пункті.
Після оплати різниці ціни товару покупцем, постачальник складає протокол зміни ціни товару про нарахування різниці ціни товару на податкову накладну датою надходження оплати і надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов'язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, він вважається схваленим та підписаним покупцем.
Згідно з п. 2.4.1. Договору №167/23-ЧН покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3., у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості Товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього Договору.
У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені Додатками до Договору та/або п. 2.6. Договору (при його застосуванні покупцем), постачальник має право: вимагати сплати Покупцем всієї суми основного боргу за увесь поставлений Товар за даним Договором; з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, вказаному в Додатках до Договору та/або п. 2.6. Договору (при його застосуванні покупцем), притягнути покупця до відповідальності, відповідно до п. 7.2. Договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати черговою платежу на всю суму заборгованості за увесь поставлений товар за даним Договором.
Виходячи з приписів п. 3.1.1., 3.2.1. Договору №167/23-ЧН постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві в місці, вказаному в Додатку, а покупець зобов'язаний провести оплату за товар з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору та додатку до Договору; при перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні реквізити, зазначені у п. 3.2.2. Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору №167/23-ЧН господарські зобов'язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов'язків покупця по виконанню грошових зобов'язань за Договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям до повного їх виконання.
Пунктом 7.2. Договору №167/23-ЧН передбачено, що постачальник має право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець: а) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов'язання; b) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошовою зобов'язання; сплачує на користь постачальника 36 відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 332 Господарського кодексу України) (п. 7.3. Договору №167/23-ЧН).
У пункті 9.11. Договору №167/23-ЧН визначено, що підписуючи цей Договір Сторони погодили можливість використання електронного підпису в документообігу в межах виконання цього Договору, в тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджено використання такого електронного підпису в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України,
Сторонами також підписані та скріплені їх печатками додатки до Договору, якими визначено графіки оплати товару покупцем, а саме: додаток №28312 від 21.07.2023 - відстрочення платежу у сумі 1 398 641,62 грн зі строком оплати (включно) 12.09.2023, комерційний курс гривні до долара США 3,9343; додаток №28312 від 21.07.2023 - відстрочення платежу у сумі 1 608 437,38 грн зі строком оплати (включно) 30.10.2023.
21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Фермерським господарством "Білі Роси" (боржник) був укладений Договір поруки №П/167/23-ЧН, відповідно до п. 1.1., 1.2., 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов'язань за договором, передбаченим п. 2 цього Договору, а саме Договору поставки №167/23-ЧН від 21.07.2023.
На виконання умов Договору №167/23-ЧН, в межах строків, зазначених у додатках до Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу-1 товар відповідно до видаткової накладної № 29658 від 03.08.2023 на суму 1 398 641,62 грн, яка підписана та скріплена печатками сторін.
Протоколом зміни ціни товару від 03.10.2023 до Договору №167/23-ЧН, підписаним сторонами, ціну товару було збільшено на 209 795,76 грн, у зв'язку з чим загальна вартість товару склала 1 608 437,38 грн.
Відповідач-1, за поставлений товар розрахувався на суму 100 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 27.12.2023.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2024 у справі № 927/111/24, яке набуло законної сили 04.09.2024 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024), позовні вимоги ТОВ "Спектр-Агро" до ФГ "Білі Роси" та ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто солідарно з ФГ "БІЛІ РОСИ" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПЕКТР-АГРО" 1 508 437,38 грн основного боргу, 116 512,05 грн пені, 321 687,48 грн штрафу, 135 055,25 грн 36% річних, 24 980,30 грн судового збору та 44 113,83 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті позову відмовлено.
За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
За висновком суду, обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2024 у справі № 927/111/24, яке набуло законної сили 04.09.2024, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін та не потребують повторного доведення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2024 у справі № 927/111/24, після набрання ним законної сили, виконане ФГ "Білі Роси" в добровільному порядку шляхом перерахування позивачу наступних платежів: 13.09.2024 - 2 081 878,46 грн та 17.10.2024 - 68 907,83 грн, всього на загальну суму 2 150 786,29 грн, що підтверджується банківським виписками по вхідним платежам ТОВ "Спектр-Агро", згідно з указаними платником призначеннями платежів: "погашення заборгованості зг. з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2024 у справі № 927/111/24".
Враховуючи, що відповідач-1 провів остаточний розрахунок за отриманий товар за спірними видатковими накладними лише станом на 13.09.2024, позивач у межах даного позову заявив до стягнення в солідарному порядку з відповідачів: 263 542,61 грн пені та 343 675,76 грн 36 %річних за період з 26.01.2024 по 12.09.2024, а також 191 426,62 грн збільшення ціни товару (курсової різниці).
Оцінка суду.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Нормами статей 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Щодо заявленої до стягнення пені.
Суд констатує, що з ухваленням рішення про стягнення боргу у справі № 927/111/24, зобов'язання сплатити заборгованість за спірним Договором поставки не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання, договірні відносини сторін є діючими до повного проведення розрахунків за товар та сплати штрафних санкцій за Договором поставки (п. 5.1.), відтак у кредитора наявне право на отримання сум, передбачених пунктами 2.9., 7.2. (А та В) Договору поставки за увесь час прострочення відповідачем 1 до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Позивачем, на підставі п. 7.2. (А) Договору поставки, заявлено до стягнення 263 542,61 грн пені за період з 26.01.2024 по 12.09.2024. Період стягнення неустойки за порушення відповідачем- виконання грошових зобов'язань за Договором поставки в цій справі починає свій перебіг з наступного дня, після закінчення періоду стягнення даного виду штрафних санкцій, що досліджувався судом у справі № 927/111/24 (з 31.10.2023 по 25.01.2024), та триває по день, що передує фактичному виконанню відповідачем-1 грошових зобов'язань перед позивачем, проведеного ним у порядку добровільного виконання судового рішення від 26.03.2024 у справі № 927/111/24.
Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.
За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 7.2. (А) Договору поставки постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за ним. За порушення даних умов Договору поставки покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов'язання.
Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (частина 6 статті 232 ГК України) (п. 7.3. Договору поставки).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань по оплаті за товар, поставлений відповідно до умов Договору поставки та додатків до нього, у період з 26.01.2024 по 12.09.2024, суд перевірив розрахунок позивача, дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення неустойки (в формі пені) в сумі 262 822,55 грн у заявленому періоді.
Суд відмовив у частині вимог про стягнення 720,06 грн пені за необґрунтованістю вимог, оскільки позивачем у розрахунку не враховано, що 2024 рік налічує 366 календарних днів.
Щодо стягнення 36% річних.
Позивач просить стягнути 343 675,76 грн 36% річних за період з 26.01.2024 по 12.09.2024 на підставі п. 7.2. (В) Договору поставки.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).
Умовами п. 7.2. (В) Договору поставки передбачено, що за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за ним покупець сплачує на користь постачальника 36 % річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (частина 2 статті 625 ЦК України).
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 36% річних за період з 26.01.2024 по 12.09.2024, суд дійшов висновку, що розмір цих нарахувань у вказаному періоді становить 342 736,76 грн, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Суд відмовив у частині вимог про стягнення 939,00 грн відсотків річних за необґрунтованістю вимог, оскільки позивачем у розрахунку не враховано, що 2024 рік налічує 366 календарних днів.
Щодо стягнення коригованої ціни товару.
Позивачем заявлено до стягнення 191 426,62 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти, нарахованої на підставі п. 2.2.3. Договору поставки.
За п. 2.2.3. Договору поставки, на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (в разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додатковою узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна товару підлягає розрахунку за наступною формулою:
Цоп = Цпост х (Коп/Кпост), де
Цпост - ціна постачання, розрахована з урахуванням пунктів 2.2.1., 2.2.2.
Коп - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати та/або даті звернення до суду.
Кпост - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті постачання.
На вирахувану різницю ціни товару постачальник складає рахунок та надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов'язується оплатити різницю ціни товару, вказану в рахунку, не пізніше п'яти банківських днів з дня надіслання рахунку на адресу покупця. Різниця ціни товару оподатковується податком на додану вартість згідно Податкового кодексу України. Ставка ПДВ залежить від товару, ціна на який коригується.
Після оплати різниці ціни товару покупцем, постачальник складає протокол зміни ціни товару про нарахування різниці ціни товару та податкову накладну датою надходження оплати і надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов'язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, він вважається схваленим та підписаним покупцем.
Якщо на дату, що передує даті оплати, Коп/Кпост менше 1,01, коригування ціни товару, передбачене даним пунктом Договору поставки, не здійснюється.
Застосувати процедуру коригування ціни товару в порядку, передбаченому даним пунктом Договору поставки, постачальник має право протягом трьох років з моменту повної оплати товару.
На виконання п. 2.2.3. Договору поставки позивачем виставлений рахунок від 24.12.2024 № 2412/167 на оплату збільшення ціни товару на суму 191 426,62 грн, виходячи з ціни постачання (1 398 641,62 грн станом на 03.08.2023; 209 795,76 грн станом на 03.10.2023); комерційного курсу гривні до іноземної валюти 41,33 грн/долар США станом на 12.09.2024 (на дату, що передує даті оплати заборгованості, присудженої до стягнення за рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/111/24); комерційного курсу гривні до іноземної валюти 36,9343 грн/долар США станом дату, що передує даті постачання товару.
Рахунок від 24.12.2024 № 2412/167 на оплату збільшення ціни товару на суму 191 426,62 грн направлено позивачем відповідачу-1 засобами поштового зв'язку, за адресою його реєстрації (поштове відправлення: 0870200066019), останнім не оплачений.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок коригування ціни, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення 191 426,62 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти.
Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-1 та відповідача-2.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою як одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (частина перша статті 546 ЦК України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина 1 статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначений обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 статті 553 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлений, порука припиняється в разі виконання основного зобов'язання в повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладений договір поруки №П/167/23-ЧН від 21.07.2023, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених ним, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов'язань за Договором поставки. У випадку порушення боржником обов'язку за Договором поставки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами п. 3.1. - 3.4. Договору поруки обов'язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов'язань боржника за Договором поставки (основний договір).
Підписанням Договору поруки поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що в випадку збільшення обсягу обов'язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов'язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов'язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов'язку боржника перед кредитором.
Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за основним договором.
Сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов'язанням боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за основним договором.
Згідно з п. 4.1. Договору поруки поручитель зобов'язаний в разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором в строк три банківських дні після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорі.
Договір поруки набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення Договору поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (пункти 6.1., 6.2.).
Системний аналіз наведених правових норм і умов Договору поруки дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителя зі сплати усіх зобов'язань покупця на підставі Договору поставки настає незалежно від пред'явлення до нього відповідної вимоги.
З огляду на встановлене судом порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань перед позивачем за Договором поставки, суд дійшов висновку, що відповідачі 1 та 2 мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по 263 542,61 грн пені, 343 675,76 грн 36%річних та 191 426,62 грн збільшення ціни товару (курсової різниці).
Висновки суду.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, беручи до уваги вищенаведені обставини справи та положення чинного законодавства у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідачів позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9563,83 грн, пропорційно задоволеним вимогам, у рівних частинах по 4781,92 грн на кожного.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 107 203,25 грн, у тому числі гонорар успіху адвоката в розмірі 39 932,25 грн (5% від стягнутої суми).
У відповіді на відзив позивач уточнив (зменшив) розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 82 203,25 грн, у тому числі гонорар успіху адвоката в розмірі 39 932,25 грн (5% від стягнутої суми).
Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження надання правничої допомоги позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 разом з додатком № 2 до нього, що встановлює розмір та порядок оплати праці адвоката; довіреність від 31.12.2024 б/н на представлення інтересів ТОВ "Спектр-Агро"; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.09.2018 серії КС № 6846/10; акт здачі-приймання виконаних правових послуг від 20.02.2025 № 130 до цього Договору; детальний опис робіт (наданих послуг) за позовом ТОВ "Спектр-Агро" до ФГ "Білі Роси" за договором поставки від 21.07.2023 № 167/23-ЧН та Кобизського Ю.П. за договором поруки від 21.07.2023 № П/167/23-ЧН.
За пунктами 1.1., 3.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 № 32, адвокат Бохан Сергій Олександрович взяв на себе зобов'язання надавити правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник, ТОВ "Спектр-Агро", зобов'язався оплатити замовлення в порядку та строки, обумовлені сторонами. Умови та порядок розрахунків замовника з адвокатом за надання правової допомоги визначаються в додатках до цього Договору.
Згідно з додатком від 02.01.2025 № 2 до вказаного Договору, сторони узгодили порядок оплати юридичних послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги в спорі про стягнення з ФГ "Білі Роси" та Кобизського Ю.П. на користь замовника нарахованого розміру пені, 36% річних та зміни ціни товару за договором поставки від 21.07.2023 № 167/23-ЧН та договором поруки від 21.07.2023 № П/167/23-ЧН. Адвокат зобов'язався здійснити представництво та захист інтересів замовника в господарському суді першої інстанції.
Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення цього додатку (1514,00 грн).
Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції. Замовник також бере на себе зобов'язання по оплаті судових витрат (у тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо), а також компенсує витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги (пов'язанні із здійсненням поїздки до місцезнаходження суду, винаймання житла, харчування та ін.). Дані витрати сплачуються замовником адвокату протягом трьох банківських днів з дня виставлення адвокатом рахунку на сплату вказаних витрат.
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, вартість послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, що понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).
За детальним описом робіт (наданих послуг), підписаного сторонами, вартість однієї години послуг адвоката за умовами Договору № 32 від 02.01.2025 - 1514,00 грн; загальна вартість наданих адвокатських послуг становить 85 203,25 грн, а саме:
1) зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах (0,5 години) - 757,00 грн;
2) підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог) - 25000,00 грн;
3) збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (0,5 години) - 757,00 грн;
4) подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (1 година) - 1514,00 грн;
5) участь у судовому розгляді справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства в спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив) - 15000,00 грн;
6) оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішень на користь клієнта (5% від стягнутої суми, ціна позову - 798 644,99 грн) - 39 932,25 грн (5% від стягнутої суми).
Сторонами підписаний двосторонній акт здачі - приймання виконаних правових послуг від 20.02.2025 № 130 до Договору надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 № 32 на суму 55988,26 грн згідно з наведеним вище переліком робіт.
Оцінивши надані позивачем документи щодо відповідності зазначених у них даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, суд не погоджується з включенням до судових витрат послуг, зазначених в п. 4 акту, а саме: завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду, оскільки такі роботи не можуть включатись саме до витрат на професійну правничу допомогу, така діяльність адвоката не пов'язана з наданням правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, а носить суто технічний характер, що може і повинна виконуватись навіть некваліфікованим персоналом, а відтак і не може оплачуватись на рівні оплати послуг адвоката.
Вказана послуга не є послугою з надання правничої допомоги в розумінні статей 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому відшкодування її вартості не підлягає покладенню на відповідача.
Також суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат за послугу щодо збору та підготовки письмових доказів адвокатом позивача (п.3 акту), оскільки в межах даного спору розглядались похідні вимоги про донарахування пені та відсотків річних за порушення грошових зобов'язань за Договором, а також стягнення курсової різниці за товар, у той час як адвокат Бохан С.О. попередньо представляв інтереси позивача в справі № 927/111/24, у межах якої було присуджено до стягнення з відповідачів основний борг, відсотки за користування товарним кредитом, неустойку (в формі пені та штрафу) та відсотки річних за порушення грошових зобов'язань (за інший період) за договором поставки від 21.07.2023 № 167/23-ЧН та договором поруки від 21.07.2023 № П/167/23-ЧН.
Тобто, фактично адвокат Бохан С.О. був обізнаний з фактичними обставинами даної справи та не потребував додаткового часу для збору доказів.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
За правилами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені положеннями частин 5, 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що в межах даного спору адвокатом позивача, Боханом С.О. фактично надана правова допомога, зазначена у п.1, 2, 5 акту здачі - приймання виконаних правових послуг від 20.02.2025 № 130, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129), розумності та обґрунтованості.
Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" в розмірі 5% (додатково від присудженої до стягнення з відповідачів заборгованості), суд виходить з такого.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Зазначений висновок відповідає також позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" тлумачить "гонорар успіху" як домовленість, якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати в твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. Вказаний правовий висновок, відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України, має бути врахований при виборі і застосуванні норм права.
Отже, гонорар успіху може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.
Оскільки гонорар успіху обумовлений сторонами до сплати під відкладальною умовою і є складовою частиною гонорару адвоката, а його розмір є розумним і співмірним із ціною позову, тому суд доходить висновку про наявність підстав для включення гонорару успіху до складу витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.
З урахуванням наведеного, суд врахував ступінь складності справи (справа не є складною, спір виник з договірних відносин, що охоплює один епізод), характер та обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений ним час (взяв до уваги, що адвокат Бохан С.О. вже представляв інтереси клієнта в справі, у межах якої був присуджений до стягнення з відповідачів 1 та 2 основний борг за поставлений товар та інші похідні вимоги за відмінний період) (справа № 927/111/24), ціну заявленого позову, керуючись принципами справедливості та пропорційності, приписами частини 4 та 5 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідачів 1 та 2 відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 80 521,63 грн, з них 39 932,25 грн гонорар успіху (5% від заборгованості, присудженої до стягнення), розподіливши в рівних частинах по 40 260,82 грн на кожного з відповідачів, що на думку суду є співмірним.
Суд звертає увагу позивача, на відсутність підстав для розподілу судових витрат шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів (як заявлено позивачем), оскільки порядок розподілу та відшкодування судового збору регулюється виключно ГПК України та Законом України "Про судовий збір", якими не передбачена можливість солідарного стягнення судових витрат.
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачене.
Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки, судовим рішенням підтверджуються права осіб, а не створюються.
Необхідною умовою для укладення договору поруки є наявність у боржника обов'язку, який він має виконати перед кредитором, тобто дійсність та наявність зобов'язання, щодо виконання якого надається порука, в день укладення договору поруки, а тому умова цього договору (п. 3.4.) про солідарну відповідальність боржника та поручителя в частині судових витрат, пов'язаних із задоволенням вимог кредитора, судом залишена поза увагою як таку, що суперечить змісту статті 553 ЦК України.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Білі Роси" (вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220; код ЄДРПОУ 34334174) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 262 822,55 грн пені, 342 736,76 грн 36% річних та 191 426,62 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Білі Роси" (вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220; код ЄДРПОУ 34334174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 4781,92 грн судового збору та 40 260,82 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 4781,92 грн судового збору та 40 260,82 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор