58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
08 квітня 2025 року Справа № 926/21/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
Керівника Чернівецької окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області,
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс", м. Чернівці,
про стягнення коштів до бюджету на суму 1472561,34 грн.,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
прокурор - Маріуца Р.А.,
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних правовідносинах, Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на суму 1472561,34 грн., у тому числі 909489,00 грн. основного боргу, 474114,19 грн. інфляційних втрат і 88958,15 грн. 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач, як замовник будівництва на об'єкті "Будівництво багатоквартирних житлових будинків (з виділенням черг будівництва) по вул. І.Мазепи в с. Чагор , за адресою вул. І.Мазепи, 10-А в с. Чагор " не сплатив до місцевого бюджету кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради, а позивачем як органом, уповноваженим державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, не вжито заходів до стягнення зазначених коштів з відповідача. Відтак, зазначив прокурор у позовній заяві, існує потреба в захисті прокурором інтересів держави, які полягають у забезпеченні фінансування видатків на утримання об'єктів транспортної та соціальної інфраструктури Чагорської територіальної громади в умовах воєнного стану.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 10.01.2025 позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури залишено без руху, встановлено 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати засвідчені належним чином витяги з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт (на 2-х арк.) та щодо видачі сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівельником об'єктів від 14.09.2021 (на 12 арк.).
14 січня 2025 року Керівник Чернівецької окружної прокуратури усунув недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 15.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.02.2025.
05.02.2025 представник відповідача Палій О.С. подала до суду заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Ухвалою від 06.02.2025 у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 20.02.2025.
11.02.2025 від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника Чагорської сільської ради.
12.02.2025 прокурор надіслав до суду пояснення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ковальчук Т.І., яка тривала з 17.02 по 03.03.2025 включно, призначене на 20.02.2025 судове засідання не відбулося, після виходу судді на роботу ухвалою від 04.03.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2025.
У судове засідання 20.03.2025 представники позивача і відповідача не з'явилися, при цьому в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на зазначене та враховуючи думку прокурора щодо можливості розгляду справи, відповідно до положення частини 1 статті 202 ГПК України, якою унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників сторін.
Прокурор у судовому засіданні 20.03.2025 просив задовольнити позовні вимоги у повному розмірі, пояснив, що відповідач, як забудовник житлових будинків в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, всупереч чинному законодавству не звернувся до позивача для визначення йому розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Чагорської територіальної громади та не сплатив кошти пайової участі на наступний день після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, що надає підстави для стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" боргу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та компенсаційних витрат, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання грошового зобов'язання. Проти застосування позовної давності до позовних вимог прокурор заперечив з посиланням на те, що починаючи з 12.03.2020 перебіг позовної давності зупинено спочатку у зв'язку з введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а згодом у зв'язку з введенням воєнного стану, окрім того, позивач дізнався про порушення з листа Чернівецької окружної прокуратури від 14.10.2024, відтак, строк позовної давності не сплив.
У судовому засіданні 20.03.2025 судом досліджено докази у справі та оголошено перерву в засіданні до 15-00 год. 03.04.2025.
Представники сторін у судове засідання 03.04.2025 не з'явилися, позивач надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника, відповідач про причини неявки представника не повідомив. У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце судового засідання, з урахуванням чого та відповідно до приписів статті 202 ГПК України суд дійшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.
За результатами судового засідання 03.04.2025 суд закінчив з'ясування обставин справи те перевірку їх доказами і оголосив про перехід на стадію ухвалення рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Як зазначено у позовній заяві Керівника Чернівецької окружної прокуратури, у ході вивчення інформації, яка розміщена на веб-сайті "Портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" встановлено, що у період з 11.06.2020 по 19.09.2021 Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" (далі по тексту рішення ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс", відповідач) було здійснено будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. І.Мазепи, 10-А в селі Чагор Глибоцького (на даний час Чернівецького) району Чернівецької області на земельній ділянці за кадастровим номером 7321087900:01:003:2304.
До позовної заяви Керівника Чернівецької окружної прокуратури додані документи, з яких вбачається, що:
1) з 06.11.2019 у власності ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс" перебуває земельна ділянка площею 0,7441 га за адресою с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення: для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за кадастровим номером 7321087900:01:003:2304 (Інформаційна довідка № 401615630 за 30.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а.с. 17-18);
2) 13.11.2019 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Глибоцької районної державної адміністрації Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Затишний квартал плюс" видані містобудівні умови і обмеження № 47 на об'єкт будівництва "Будівництво багатоквартирних житлових будинків (з виділенням черг будівництва) по вул. І.Мазепи в с. Чагор, Глибоцького р-ну за адресою: вул. І.Мазепи, 10-А в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області " (далі - Об'єкт будівництва, Об'єкт) (витяг з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а.с. 102-103);
3) 11.06.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс" на Об'єкт будівництва виданий дозвіл на будівельні роботи № ІУ112201631818, код Об'єкта будівництва відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК018: 1122.1. Будинки багатоквартирні масової забудови (витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної електронної системи у сфері будівництва, а.с. 116-118);
4) будівництво Об'єкту розпочато відповідачем 15.06.2020, завершено 06.09.2021, акт готовності Об'єкта до експлуатації складений 08.09.2021 р., строк введення Об'єкта в експлуатацію 13.09.2021 (інформація з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, акт готовності об'єкта до експлуатації від 08.09.2021, а.с. 105, 129-135);
5) 14.09.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано сертифікат № ІУ122210909102 від 14.09.2021 про відповідність закінченого будівництвом Об'єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, реєстраційний № в ЄДЕССБ АС01:8146-7344-8763-5220, замовник ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс" (а.с. 119-120).
Згідно інформації в пункті 12 акту готовності об'єкта до експлуатації від 08.09.2021 оплата пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту замовником (відповідачем) не сплачувалася на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
У матеріалах справи наявне листування і запити Керівника Чернівецької окружної прокуратури до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, з яких вбачається, що:
- позивач не вживав заходів до стягнення коштів пайової участі з відповідача у зв'язку з тим, що в сільській раді не утворено виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю та відсутня інформація щодо будівництва та здачі в експлуатацію забудовником ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс" Об'єкта будівництва;
- кошти пайової участі по Об'єкту будівництва забудовником не сплачено, заява про визначення пайової участі, про зменшення чи звільнення від пайової участі ним не подавалася;
- заходи щодо стягнення із забудовника коштів пайової участі Чагорською сільською радою не вживалися у зв'язку із обмеженими бюджетними призначеннями на претензійну роботу та судові зносини, проти застосування Чернівецькою окружною прокуратурою представницьких повноважень в інтересах органу місцевого самоврядування з даного питання сільська рада не заперечуватиме (а.с. 71-83, 88-89).
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми законодавства України.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У матеріалах справи наявні достатні документи, які свідчать про те, що позивач Чагорська сільська рада не вживала заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача коштів пайової участі ані самостійно, ані після звернення прокурора з цього приводу, що є достатнім аргументом для підтвердження прокурором підстав для представництва.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Згідно положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Прокурором у позовній заяві зазначено позивачем Чагорську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно зі статтями 142, 145 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема, є доходи місцевих бюджетів і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до статей 5, 7, частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети входять до структури бюджетної системи України.
Бюджетна система України ґрунтується на принципах збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу, цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають, зокрема, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Приписами частини 1, 2 статті 2, частини 1 статті 10, частини 3 статті 16, частин 1, 8 статті 60, частин 1, 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Для Чагорської територіальна громада таким органом місцевого самоврядування є Чагорська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області.
У постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, використовуються виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Маючи таке джерело надходжень, органи місцевого самоврядування спрямовують кошти на ремонт доріг, розвиток комунікацій біля новобудов, будівництво дитячих садків, шкіл, лікувальних установ, поліпшуючи цим самим інвестиційну привабливість своїх територій.
Враховуючи те, що Чагорської територіальна громада в особі Чагорської сільської ради є власником комунального майна та до її компетенції належить, зокрема, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, несплата Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" пайового внеску у розвиток інфраструктури Чагорської сільської ради призводить до недофінансування інвестиційних потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що, в свою чергу, завдає істотної шкоди інтересам держави.
Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах саме Чагорська сільська рада є уповноваженим органом на подання відповідного позову, відтак підставою для представництва прокурором інтересів держави в означеній справі є об'єктивна обставина порушення інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі внаслідок несплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011.
Відповідно до статті 1, частини 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
До 01.01.2020 року діяла норма статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за змістом якої замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури в порядку та розмірі, встановлених органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону, на підставі договору, укладеного з органом місцевого самоврядування.
01 січня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20 вересня 2019 року (далі - Закон № 132-IX), яким з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Згідно з абзацами 2, 3, 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Підпунктами 3, 4, 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень № 132-IX унормовано, що замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Отже, наведеними положеннями Закону № 132-IX визначено обов'язок замовника будівництва сплатити пайову участь до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію, а також розмір пайової участі і порядок її сплати для:
1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Таким чином, у вказаних випадках в силу імперативної норми закону замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
У даній справі дозвіл на виконання будівельних робіт на Об'єкті будівництва видано 11.06.2020, згідно з актом готовності будівельні роботи розпочаті у червні 2020, закінчені у вересні 2021, Об'єкт будівництва введений в експлуатацію 14.09.2021 (сертифікат № ІУ122210909102 від 14.09.2021).
Відтак, з огляду на наведені вище законодавчі положення Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Затишний квартал плюс", як замовник нового будівництва, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради та сплатити кошти пайової участі до прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію - 14.09.2021.
Однак, з матеріалів справи слідує, що в указаний термін відповідач не сплатив кошти пайової участі, що є порушенням вимог підпункту 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 викладено висновки, що у випадку, якщо замовниками об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Рішенням 23 сесії VІ скликання Чагорської сільської ради № 334-23/2013 від 10.06.2013 затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2.1 Положення величина пайової участі для багатоквартирних житлових будинків встановлюється у розмірі 1,5% загальної вартості будівництва об'єкта містобудування, що є меншим, аніж встановлено в абзаці 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
При цьому, за змістом підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у разі, якщо рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом встановлено менший розмір пайової участі, аніж даним Законом, замовники будівництва сплачують пайову участь у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 230 від 10.09.2021 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" вартість 1 кв.м загальної площі квартир (з урахуванням ПДВ) у Чернівецькій області становила 13450 грн. (показники розраховані станом на 01 липня 2021 року).
Виходячи із вказаної опосередкованої вартості спорудження житла у Чернівецькій області та загальної площі Об'єкта будівництва згідно з Актом готовності об'єкта до експлуатації від 08.09.2021 і сертифікатом № ІУ122210909102 від 14.09.2021, а саме - 4508 м2, прокурором визначено розмір пайової участі відповідача у сумі 909489,00 грн. з розрахунку: (4508 м2 х 13450,00 грн/м2) х 1,5%, де:
13450,00 грн/м2 це опосередкована вартість спорудження житла у Чернівецькій області станом на 01.07.2021 згідно з наказом Мінрозвитку № 230 від 10.09.2021,
1,5% - розмір пайової участі згідно з пунктом 2.1 Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради, який (розмір) є меншим, аніж встановлений в абзаці 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX.
Дослідивши зазначений розрахунок, суд дійшов до висновку, що він є обгрунтованим та здійсненим на законних підставах, зокрема, на підставі акту готовності Об'єкта до експлуатації та з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX і Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради.
При цьому, за матеріалами справи суд не встановив обставин, які б свідчили, що відповідач звільняється від сплати пайової участі на підставі підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX чи на підставі пункту 1.3 Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Чагорської сільської ради.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати коштів пайової участі прокурор у позові просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Затишний квартал плюс" нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України компенсаційні платежі період прострочення з 15.09.2021 до 18.12.2024 на загальну суму 563072,34 грн., у тому числі: 474114,19 грн. інфляційні втрати і 88958,15 грн. 3% річних.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної правової норми нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Такий правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22, а в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, а Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 з цим погодилася.
Отже, у даній справі слід констатувати, що відповідач, як замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти пайової участі, у результаті чого відповідно до статті 1212 ЦК України у нього виникло позадоговірне грошове зобов'язання з повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, яке відповідач не виконав. Відтак, за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення коштів нараховуються інфляційні втрати і 3% річних від простроченої суми за період прострочення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Приписами частини 1 статті 526, частини 1 статті 530 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Вище у рішенні зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX встановлено обов'язок замовника щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тоді як датою прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва є дата реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 14.09.2021 сертифіката № ІУ122210909102 про готовність Об'єкта до експлуатації.
Водночас, статтею 253, частиною 5 статті 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - 15.09.2021, як і визначив прокурор.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат і 3% річних, суд дійшов до висновку, що прокурором правильно визначено період прострочення грошового зобов'язання та вірно обчислена сума 3% річних у розмірі 88958,15 грн.
Нараховані прокурором інфляційні втрати в сумі 474114,19 грн. є меншими, аніж обчислив суд із застосуванням онлайн-калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA360 інтернет-системи ЛІГА:ЗАКОН (493484,63 грн., розрахунок суду, а.с.).
Отже, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 14 ГПК України), позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі, визначеній прокурором.
У ході судового розгляду справи відповідач участі свого представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву на позов не надіслав, однак подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій вказав, що перебіг строку давності у даній справі визначається моментом отримання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" сертифікату, яким підтверджено готовність закінченого будівництвом Об'єкту до експлуатації, а саме 14.09.2021, відтак строк позовної давності щодо стягнення коштів пайової участі сплив 14.09.2024.
При цьому, зауважив відповідач у заяві, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа, право якої порушено, довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18)).
Указані доводи відповідача про пропуск строку позовної давності і застосування наслідків у вигляді відмови у задоволенні позову суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За частинами 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що в даному випадку перебіг позовної давності визначається моментом видачі ОК "ЖБК "Затишний квартал плюс" сертифіката про готовність Об'єкта будівництва до експлуатації, отже, позаяк кошти пайової участі відповідачем до введення Об'єкта в експлуатацію не сплачені, позовна давність розпочалася наступного після видачі сертифіката дня - 15.09.2021 року.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX строки позовної давності продовжено на строк дії такого карантину (пункт 5 Закону), карантин відмінено 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651).
Також, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому воєнний стан продовжено, востаннє - з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб. (Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 року № 4220-IX).
При цьому, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, а Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" № 3450-IX від 08.11.2023 даний пункт Прикінцевих та перехідних положень ЦК викладено в новій редакції, унормувавши, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, починаючи з 12 березня 2020 року і до теперішнього часу інститут позовної давності в Україні фактично зупинено,
З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для застосування позовної давності до позовних вимог Керівника Чернівецької окружної прокуратури.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підсумовуючи, за результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні у відповідності до статті 86 ГПК України, суд доходить до висновку, що позов Керівника Чернівецької окружної прокуратури підлягає задоволенню як в частині стягнення суми пайової участі в розмірі 909489,00 грн., так і в частині вимог про стягнення компенсаційних платежів, а саме 474114,19 грн. інфляційних втрат і 88958,15 грн. 3% річних, тобто в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судовий збір у сумі 22088,42 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чагорської сільської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" про стягнення коштів до бюджету на суму 1472561,34 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" (вул. Південно-Кільцева, 37, м. Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ 42723101) на користь Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (вул. Незалежності, 79 с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області, 60412, код ЄДРПОУ 04418498, р/рахунок у форматі IBAN-588999980314131921000024359, одержувач ЧернівГУК/Чагорська ТГ/24170000) 909489,00 грн. боргу, 474114,19 грн. інфляційних втрат і 88958,15 грн. 3 % річних.
3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишний квартал плюс" (вул. Південно-Кільцева, 37, м. Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ 42723101) на користь Чернівецької обласної прокуратури (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 28001, код ЄДРПОУ 02910120, р/рахунок у форматі IBAN-UA378201720343110001000004946, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у сумі 22088,42 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений і проголошений у судовому засіданні 08 квітня 2025 року.
Суддя Т.І. Ковальчук