Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.04.2025м. ХарківСправа № 922/538/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Крамарова Н.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1, який здійснював підприємницьку діяльність, але 18.02.2020 припинив діяльність за власним рішенням, про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором про надання кредиту № 066910-ХВ1-004 від 20.01.2020 в розмірі - 74 226,38 грн, з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 42 905,30 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 31 321,08 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, який не може перевищувати 5000,00 грн.
Крім того, позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувати докази в порядку ст. 81 ГПК України та провести судові засідання у справі за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредиту № 066910-ХВ1-004 від 20.01.2020 в частині здійснення повної та своєчасної сплати кредиту, процентів та комісії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/538/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 25.03.2025 о 10:30.
Також, вказаною ухвалою суду задоволено клопотання ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про витребування доказів. Витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію, що містить банківську таємницю.
У відповідача на час розгляду справи відсутній електронний кабінет, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 21.02.2025 направлена судом за адресою відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, як адреса реєстрації.
Проте вказана ухвала повернулась до суду з відміткою про невручення, а саме "адресат відсутній за вказаною адресою".
07.03.2025 до Господарського суду Харківської області на виконання ухвали суду від 21.02.2025, до суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшла інформація (вх. №5990), в якій повідомлено, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та надано виписку про рух коштів по рахунку, доступом до якого є платіжна картка № НОМЕР_2 за період з 20 січня 2020 року (видача кредиту) по 26 січня 2020 року включно.
10.03.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи за вх.№6044.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 витребувано у Міністерства соціальної політики України в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 . У разі встановлення факту перебування фізичної особи ОСОБА_1 на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, витребувати у Міністерства соціальної політики України наступні відомості: дані про фактичне місце проживання особи на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону.
19.03.2025 на електронну адресу Господарського суду Харківської області від Міністерства соціальної політики України надійшов лист згідно супровідного листа за вх. №7011, в якому повідомлено, що згідно з відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 18.03.2025, відсутня інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.03.2025 судом здійснено спробу повідомлення відповідача у справі ОСОБА_1 за допомогою телефонограми за номером телефону: НОМЕР_3 , проте телефонограма не прийнята у зв'язку з тим, що оператор повідомив: "набраний номер не обслуговується".
Ухвалою від 25.03.2025, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.03.2025, суд відклав розгляд справи по суті на 08.04.2025 о(б) 12:00.
Також, судом було надіслано 24.03.2025 документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 21.02.2025 по справі №922/538/25 (суддя Мужичук Ю.Ю.) одержувачу ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та надано процесуальну можливість для висловлення своєї правової позиції у справі. Проте вказаний документ повернено (не доставлено) відповідачу з повідомленням про помилку.
28.03.2025 судом здійснено спробу повідомлення відповідача у справі ОСОБА_1 за допомогою телефонограми за номером телефону: НОМЕР_3 , проте телефонограма не прийнята у зв'язку з тим, що оператор повідомив про те, що "набраний номер не обслуговується".
28.03.2025 судом було надіслано документ в електронному вигляді "Ухвала - повідомлення" від 25.03.2025 по справі № 922/538/25 (суддя Мужичук Ю.Ю.) одержувачу ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та надано процесуальну можливість для прибуття у судове засідання 08.04.2025. Проте вказаний документ повернено (не доставлено) відповідачу з повідомленням про помилку.
Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті 08.04.2025 не з'явився. 03.04.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, яка судом задоволена.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті 08.04.2025 не з'явився, свого повноважного представника не направив. Ухвала - повідомлення від 25.03.2025 яка була направлена на адресу відповідача повернута відділенням пошти 04.04.2025 із довідкою пошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2025 відповідачу згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 01.03.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Суд зазначає, про те, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18); Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 21.02.2025 про відкриття провадження у справі №922/538/25 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 01.03.2025.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 01.03.2025.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 16.03.2025, проте вказана дата є вихідним днем, який переходить на наступний робочий день - 17.03.2025 (останній день на подання відзиву).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Також, всі ухвали суду у цій справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
23 січня 2020 року Фізична особа-підприємець Гузь Олександр Миколайович (Позичальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Кредитодавець) Договір про надання кредиту № 066910-ХВ1-004 (далі - Кредитний договір, а.с. №16).
Відповідно до п.1 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 60 000,00 грн (шістдесят тисяч) на засадах строковості поворотності, платності (надалі - Кредит), а позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити плату за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором
Кредит надається Позичальнику, протягом 3 (трьох) банківських днів із дня підписання цього Договору. Кредит надається строком на 16 (шістнадцять) тижнів де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця (п. 2 Кредитного договору).
Згідно з п. 4 Кредитного договору визначено, що плата за користування Кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,15873100 (одна ціла сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять одна мільйонна) процентів за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування визначеного у цьому договору, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня за фактично число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення кредиту.
Мінімальна сума обов'язкового щотижневого платежу визначається графіком платежів, що наведений у п. 6 цього договору, але у будь - якому разі не може бути менше 6900,00 (шість тисяч дев'ятсот) гривень (п.5.2. Кредитного договору).
У пункті 6 Кредитного договору сторонами погоджено графік та вказано, що позичальник зобов'язаний повернути Кредит та сплатити Плату за користування кредитом з урахуванням графіку визначеного у пункті договору, зокрема із 16 платежами по 6900,00 грн на загальну суму 110 400,00 грн.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором кредиту належним чином, 20.01.2020 видав відповідачу кредит в загальному розмірі 60000,00 грн на картковий банківський рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ФОП ОСОБА_1 , трьома квитанціями платіжної системи ТОВ "ФК" Елаєнс" (ТМ FONDY) №191246666, 191246724 та 191246849 від 20.01.2020; трьома довідками ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) від 06.02.2025р. про успішне перерахування кредиту на карту отримувача (Відповідача) в загальній сумі 60 000,00 грн (трьома платежами по 20 000,00 грн), а також наданою на вимогу ухвали суду у цій справі від 21.02.2025 Акціонерним товариством "УНІВЕРСАЛ БАНК" випискою про рух коштів по рахунку, доступом до якого є платіжна картка № НОМЕР_2 за період з 20 січня 2020 року (видача кредиту) по 26 січня 2020 року включно (а.с. № 28-32).
Видача Кредиту Відповідачу здійснювалась Позивачем через партнера - ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY), з яким укладено Договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017 (а.с. №33-35) про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21 від 20.11.2014 пункти 1.1.1., 2.2.1. та 2.2.2. якого передбачають здійснення оператором платежів, використовуючи в якості джерела кошти, надані платниками (тобто, позичальниками позивача), а також виконання розпоряджень позивача, які не суперечать чинному законодавству України.
Статтею 46 Закону України "Про платіжні послуги" (далі - Закон про платіжні послуги) визначено:
а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ;
б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону;
в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників;
г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов'язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача;
д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо інформація, яку він перевіряє, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.
У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:
1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отимувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;
2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на вищенаведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Позивачем зазначено, що сторонами Договору строки виконання грошових зобов'язань Позичальника за Договором більше не переносились.
Як зазначено позивачем, відповідач зобов'язання по Кредитному договору виконав частково та сплатив 12 платежів, якими погасив частину суми боргу, проте не сплаченою залишилась сума кредитних коштів у розмірі 42905,30 грн. Також у зв'язку із несвоєчасним погашенням по кредиту, позивачем нараховано та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 31 321,08 грн згідно п. 4 Кредитного договору за період з 20.01.2020 по 19.02.2025.
В той же час при прийнятті судом до розгляду даної позовної заяви судом встановлено, що на момент існування між сторонами договірних відносин відповідач був зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, проте, що 18.02.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис: 24520060002002865 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі власного рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, а саме Договору №066910-ХВ1-004 від 20.01.2020, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились та наявна заборгованість, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №066910-ХВ1-004 про надання кредиту від 20.01.2020, який за своєю правової природою є кредитним договором на загальну суму 60000,00 грн строком з 20.01.2020 на 16 тижнів, із погашенням щотижня суми кредитних коштів у розмірі 6900,00 грн. Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується витягом з анкети клієнта ФОП ОСОБА_1 , трьома квитанціями платіжної системи ТОВ "ФК" Елаєнс" (ТМ FONDY) №191246666, 191246724 та 191246849 від 20.01.2020; трьома довідками ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) від 06.02.2025 про успішне перерахування кредиту на карту отримувача (Відповідача) в загальній сумі 60 000,00 грн (трьома платежами по 20 000,00 грн), а також наданою на вимогу ухвали суду у цій справі від 21.02.2025 Акціонерним товариством "УНІВЕРСАЛ БАНК" випискою про рух коштів по рахунку, доступом до якого є платіжна картка № НОМЕР_2 за період з 20 січня 2020 року (видача кредиту) по 26 січня 2020 року включно. Суд визнає доведеним факт надання кредитних коштів у розмірі 60000,00 грн позивачем та отримання їх відповідачем, виходячи із умов договору. Отже господарські зобов'язання позивача за договором є виконаними. Враховуючи положення п.6 Кредитного договору відповідач мав повернути кредитні кошти у розмірі 60000,00 грн протягом 16 тижнів, проте умови договору щодо своєчасної та повної сплати кредитних коштів у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість у розмірі 42905,30 грн, та по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 31321,08 грн які підлягають стягненню. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що оскільки відповідачем обов'язок з повного повернення кредитних коштів не виконано, то позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту № 066910-ХВ1-004 від 20 січня 2020 року в розмірі - 74 226,38 грн, з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 42 905,30 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 31 321,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 526, 530, 541, 546, 553, 554, 559, 633, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором про надання кредиту № 066910-ХВ1-004 від 20 січня 2020 року в розмірі - 74 226,38 (сімдесят чотири тисячі двісті двадцять шість грн 38 коп) гривень, з яких: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 42 905,30 грн; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 31 321,08 грн; та судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано «08» квітня 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук