Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.04.2025м. ХарківСправа № 922/394/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Триняк Віталія Юрійовича , м. Харків
про стягнення 92745,68 грн.
за участю представників:
позивача - Рязанцева О.В.
відповідача - Безяєв А.А.
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Триняк Віталія Юрійовича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором № 1 від 02.08.2017 про відшкодування податку на землю за період січень 2022 року - лютий 2022 року, січень 2023 року - березень 2024 року у загальній сумі 92745,68 грн., зокрема: основний борг у розмірі 76573,83 грн.; інфляційні нарахування у розмірі 12754,66 грн.; 3% річних у розмірі 3417,19 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач 07.03.2025 за вх.№ 6004 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволені позовної заяви відмовити у зв'язку з її безпідставністю. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи доказів проведення позивачем відповідних платежів щодо сплати земельного податку та зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази нормативної грошової оцінки земельної ділянки з моменту укладення договору № 1 від 02.08.2017 на підставі даних якої позивачем був нарахований відповідачу борг за договором № 1 від 02.08.2017 за період січень 2022 року - лютий 2022 року, січень 2023 року - березень 2024 року у загальному розмірі 76573,83 грн. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на існування форс-мажорних обставин у зв'язку з військовою агресією рф, наявність яких засвідчила Торгово-промислова палата України, оприлюднивши лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Позивач 24.03.2025 за вх.№ 7439 подав до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що податок на землю по орендарю ФОП Триняк В.Ю. розраховувався та сплачувався відповідно до законодавства. Станом на 01.01.2025 року позивач не має податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що підтверджується витягами з інформаційно-комунікаційної системи ДПС у Харківській області за період з 2022 по 2024 роки. При цьому позивач посилається на роз'яснення з Державної податкової служби, на підставі якого позивачем за певний період не було нараховано податок на землю, та рішення Харківської міської ради "Про пільги з місцевих податків", де встановлені періоди, за які не сплачується податок на землю, та вказує, що дані обставини враховувалися позивачем та ним робилися коригування, знімалися нарахування по сплаті податку на землю. Також, у відповіді на відзив позивач вказує, що з 01.02.2022 по 28.02.2022 та з 01.04.2022 по 03.04.2024 між сторонами не були підписані відповідні акти, акт звіряння розрахунків за період з 02.08.20217 по 31.05.2024, додаткові угоди № 3, № 4 на пролонгацію договору № 1 та додаткова угода № 5 на припинення договору № 1.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29.05.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Триняк В'ячеслав Юрійович було укладено договір № 1303 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться на балансі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" та орендується ФОП Триняк В.Ю. , за адресою: АДРЕСА_1 .
05.06.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Триняк В'ячеслав Юрійович було складено акт № 993 прийому-передачі об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться на балансі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" та орендується ФОП Триняк В.Ю. , за адресою: АДРЕСА_1 .
19.09.2016 між Триняк В'ячеслав Юрійович (продавець) та Триняк Віталій Юрійович (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі (реєстр. №2055). Згідно п. 1 договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 19.09.2016 продавець, Триняк В'ячеслав Юрійович , передав у власність, а покупець Триняк Віталій Юрійович , співвласник, прийняв у власність 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 68417946 від 19.09.2016 вбачається, що Триняк Віталій Юрійович набув право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №2055 від 19.09.2016 та договору купівлі-продажу №2044 від 16.09.2016.
02.08.2017 між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (сторона 1), який на правах оперативного управління володіє земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та Фізичною особою - підприємцем Триняк Віталій Юрійович , який є власником нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 216,4 кв.м., що розташована на вищезазначеній земельній ділянці (сторона 2) було укладено договір № 1 про відшкодування податку на землю (надалі - договір № 1).
Згідно позову позивач вказує, що земельна ділянка площею 0,7145 га, на якій розташована, зокрема, зазначена нежитлова будівля, належала Університету на праві постійного користування землею на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 26.12.2001 серії І-ХР № 003158, зареєстровано за № 968. Станом на 26.01.2022 між сторонами було складено і підписано акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2020 до 26.01.2022, згідно з яким зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати відшкодування податку за землю у розмірі 87299,78 грн. (з урахуванням перерахунку площі земельної ділянки за період з 01.09.2021 по 31.12.2021). Відповідач у 2023 році (платежі від 31.05.2023, від 01.06.2023, від 30.10.2023) сплатив на рахунок позивача частину поточної заборгованості за договором, але решту боргу відмовився сплачувати, мотивуючі це воєнним станом, звільненням від обов'язку сплачувати земельний податок під час війни. Станом на 31.12.2024 відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати відшкодування податку за землю у розмірі 76573,83 грн. З метою вирішення спірного питання щодо звільнення від обов'язку сплати земельного податку позивач звернувся з листом від 06.03.2024 № 38-29/251 до Головного управління Державної податкової служби України (ГУ ДПС України) у Харківській області з проханням надати консультацію щодо сплати земельного податку за ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Через звернення ГУ ДПС України у Харківській області від 26.03.2024 це питання було вирішено Державною податковою службою України у вигляді надання Індивідуальної податкової консультації від 19.04.2024. У зазначеній Індивідуальній податковій консультації за запитом університету було зазначено, що з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується і не сплачується податок за об'єкти оподаткування, розташовані на територіях активних бойових дій або на територіях, тимчасово окупованих рф, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.12.2022 № 309 (із змінами та доповненнями). Починаючи з 01.01.2023, виникає (поновлюється) обов'язок зі справляння податку за земельну ділянку на території Харківської міської територіальної громади. На підставі зазначеної Індивідуальної податкової консультації в університеті було видано розпорядження від 21.05.2024 № 33 про проведення перерахунків коштів за нарахування податку на землю по орендарям, з якими діяли договори "Про відшкодування балансоутримувачу податку на землю". Відповідно до рішення 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2024 № 564/24 "Про пільги з місцевих податків", яким встановлено ставку земельного податку у розмірі 0 %, в університеті було видано розпорядження від 27.05.2024 № 36 про не нарахування податку на землю за період з 01.04.2024 до 30.06.2024.
Також, позивач зазначає, що з 01.04.2024 він припинив сплачувати податок за земельну ділянку, на якій розташовано нежитлова будівля відповідача, та після цієї дати не має підстав вимагати від відповідача відшкодування податку за землю. Позивач, як постійний користувач земельною ділянкою, суму в розмірі 76573,83 грн. в якості податку на землю, на якій розташована нежитлова будівля ФОП, сплатив до бюджету в установленому порядку, станом на 31.12.2024 боргів зі сплати податку за землю позивач не має, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника. З урахуванням роз'яснень Індивідуальної податкової консультації від 19.04.2024, вивільнення від обов'язку сплати податку за земельну ділянку з 01.04.2024, у відповідача залишилась кредиторська заборгованість за договором № 1 за період січень 2022 року - лютий 2022 року, січень 2023 року - березень 2024 року у загальній сумі 76573,83 грн.
Дослідивши договір № 1, судом встановлено, що даний договір з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 30.03.2018, № 2 від 13.01.2021 та №2/1 від 11.01.2022 було укладено між сторонами строком з 02.08.2017 до 31.12.2022.
Згідно п. 1.1. договору № 1 позивач надає у тимчасове користування відповідачу земельну ділянку, загальною площею 543,16 кв.м., для розміщення нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 216,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до умов додаткової угоди № 2/1 від 11.01.2022 до договору № 1 було уточнено площу вищезазначеної земельної ділянки, а саме: 508,703 кв.м.
Пунктом 2.1. договору № 1 було передбачено, що позивач зобов'язується інформувати відповідача про зміну розміру податку на землю.
Згідно п. 4.1. договору № 1 вартість відшкодування податку на землю відповідачем встановлюється у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки, та складає на рік - 11705,16 грн., на місяць - 975,43 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з системного аналізу вищезазначених статей ЦК України та умов договору № 1, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів щодо продовження строку дії договору № 1, господарський суд дійшов висновку, що строк договору № 1 закінчився 31.12.2022, а у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу за договором № 1 за період січень 2023 року - березень 2024 року у розмірі 68780,10 грн.
Щодо стягнення суми боргу за договором № 1 за період січень 2022 року - лютий 2022 року у загальному розмірі 7793,76 грн., суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, згідно п. 4.1. договору № 1 вартість відшкодування податку на землю відповідачем встановлюється у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки, та складає на рік - 11705,16 грн., на місяць - 975,43 грн.
У відповідності до п. 2.1. договору № 1 позивач зобов'язувався інформувати відповідача про зміну розміру податку на землю.
З огляду на викладене, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази інформування позивачем відповідача про зміну розміру податку на землю та узгодження між сторонами за договором № 1 іншої вартості відшкодування податку на землю, ніж той, яка була визначена сторонами у п. 4.1. договору № 1.
У відповіді на відзив (вх.№ 7439 від 24.03.2025) позивач зазначає, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3 ) з 2020 року по 07.05.2024 р. відсутній. Тому нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки по АДРЕСА_3 ) розраховується шляхом множення базової вартості 1 м2, коефіцієнту функціональності, коефіцієнту зональності та коефіцієнту індексації (Постанова КМУ від 03.11.2021 р. №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок").
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Відповідно до ч. 2 Закону України "Про оцінку земель" станом на січень - лютий 2022 року, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводилася юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Станом на теперішній час, згідно ч. 2 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Проте, в матеріалах справи відсутні докази проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної відповідними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Окрім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 була затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, пунктом 3 якої було визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку про хибність розрахунку позивача вартості відшкодування податку на землю у розмірі 3846,77 грн. за січень 2022 року та у розмірі 3946,99 грн. за лютий 2022 року, загалом - 7793,76 грн., з урахуванням самостійного обчислення ним нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки по АДРЕСА_4 (раніше - вул. Чкалова, 32-А).
Враховуючи умови договору № 1 щодо вартості відшкодування відповідачем позивачу податку на землю в сумі 975,43 грн. на місяць та відсутність в матеріалах справи доказів узгодження між сторонами за договором № 1 іншої суми відшкодування податку на землю на місяць, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг за договором № 1 від 02.08.2017 про відшкодування податку на землю за період січень 2022 року - лютий 2022 року у загальному розмірі 1950,86 грн.
При цьому суд зазначає, що додані позивачем до відповіді на відзив докази (том 1 а.с. 91-250, том 2 а.с. 1-125) не підтверджують наявність у відповідача перед позивачем боргу за договором № 1 від 02.08.2017 про відшкодування податку на землю за період січень 2022 року - лютий 2022 року, січень 2023 року - березень 2024 року у загальній сумі 76573,83 грн.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Ураховуючи положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом, з огляду на наявний у відповідача борг у розмірі 1950,86 грн., було перераховано розмір інфляційних нарахувань та 3% річних заявлених позивачем до стягнення згідно відповідних розрахунків станом на 31.12.2024, та встановлено, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні нарахування у розмірі 895,61 грн. та 3% річних у розмірі 168,56 грн.
За таких обставин позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором № 1 за період січень 2022 року - лютий 2022 року у розмірі 1950,86 грн.; інфляційних нарахувань у розмірі 895,61 грн. та 3% річних у розмірі 168,56 грн.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 78,73 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Триняк Віталія Юрійовича ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні) на користь Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (61070, м. Харків, вул. Вадима Манька, буд. 17, код ЄДРПОУ 02066769) борг за договором № 1 від 02.08.2017 про відшкодування податку на землю за період січень 2022 року - лютий 2022 року у розмірі 1950,86 грн.; інфляційні нарахування у розмірі 895,61 грн.; 3% річних у розмірі 168,56 грн. та 78,73 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (61070, м. Харків, вул. Вадима Манька, буд. 17, код ЄДРПОУ 02066769).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Триняк Віталій Юрійович ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні).
Повне рішення складено "08" квітня 2025 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/394/25