адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.03.2025 Справа № 917/129/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», 37233, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Піски, вул. Леоніда Каденюка, 34, код ЄДРПОУ 32517276,
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства
Секретар судового засідання Гуйван Д.П.
Представники: згідно протоколу
Розглядається позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 24.12.2020р., оформлені протоколом №41/20. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішення прийняте за відсутності кворуму на зборах, оскільки учасник товариства - Позивач , який володів на час проведення оспорюваних зборів 70% голосів зі 100%, не був повідомлений про порядок денний, місце та час проведення зборів, не був присутній на зборах. Загальні збори учасників ТОВ Агрофірма ЧБГ 24.12.2020р. проведені з порушенням вимог законодавства та Статуту.
Ухвалою від 20.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
23.01.2025р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позов визнає у повному обсязі. Протокольною ухвалою, постановленою у засіданні 18.02.2024р., суд відмовив у визнанні позову та постановив продовжити розгляд справи.
Також 07.02.2025р. від Фермерського господарства "Еко-Край" надійшла заява (клопотання) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору; 12.02.2025р. - заперечення від позивача на вказану заяву.
Ухвалою від 18.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання ФГ «Еко-Край» про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2025р., явку учасників справи визнано необов"язковою.
17.03.2025р. до суду надійшла заява від гр. ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на яку позивач відреагував шляхом подання письмових заперечень, викладених у заяві від 17.03.2025р, яка надійшла до суду 18.03.2025р. за вх.№3614. У даній заяві позизвач також просить суд розглядати справу без його участі та без участі його представника. У судовому засіданні 18.03.2025р., що відбулося за відсутності представників обох сторін, суд залишив без розгляду заяву гр.. ОСОБА_2 , розпочав розгляд справи по суті, дослідив наявні у справі докази та перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.2 ст.219 ГПК України суд відкладав ухвалення і проголошення рішення на 25.03.2025р. на 10:20 год., про що були повідомлені всі учасники справи.
25.03.2025р. судом прийнято рішення у справі, повний текст якого складено протягом 10 днів.
При прийнятті рішення судом встановлено наступне:
Позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276), на момент проведення оспорюваних зборів розмір частки в Статутному капіталі Товариства складав 70 %. Станом на час подання позову розмір частки позивача в Статутному капіталі Товариства складає 100 %.
Протоколом № 41/20 Загальних зборів Учасників ТОВ Агрофірма «ЧБГ» від 24.12.2020р., вирішено, серед іншого, надати згоду на укладення товариством в якості продавця з фермерським господарством «Еко-Край» Договору купівлі-продажу кукурудзи врожаю 2021 року в кількості 1050 тон за ціною 6 780,00 грн з ПДВ за 1 тону на загальну суму 7 119 000,00 грн на умовах сплати попередньої оплати на протязі 3 банківських днів після підписання договору та строку поставки -листопад 2021 року. Надано директору товариства ОСОБА_3 повноваження на підписання від імені товариства зазначеного вище договору купівлі-продажу та вчинення всіх необхідних дій, пов"язаних з виконанням цього договору , без додаткового звернення до загальних зборів учасників товариства. Рішення, згідно протоколу, прийнято одноголосно та підписано учасниками товариства: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (копія протоколу, знята з копії, завіреної директором ОСОБА_3 24.12.2020р. - у матер.справи, том 27-27 зворот).
Позивач як Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (код ЄДРПОУ 32517276), який на момент проведення зборів мав частку в Статутному капіталі Товариства 70 % , стверджує, що не отримував повідомлень про проведення зборів Товариства та не брав участі в Загальних зборах Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», що відбулися 24.12.2020р. у с. Піски Лохвицького району Полтавської області. За його твердженням, вказаний протокол створено з метою введення в оману суду щодо наявності згоди учасників товариства на вчинення вказаного правочину, а його підпис на протоколі - сфальшований.
Так, Позивач стверджує, що він як учасник Товариства не отримував оформленого та направленого в установленому порядку відповідного повідомлення про проведення загальних зборів учасників, порядку денного і, відповідно, був позбавлений можливості, як взяти участь у загальних зборах, так і ознайомитись з документами, внесеними на розгляд загальних зборів відповідно до порядку денного. За поясненнями позивача, у день, коли проводилися збори, він перебував на своєму робочому місці за адресою Полтавська область, м. Лубни, вул. Барвінкова, буд. 16 та виконував свої посадові обов'язки Голови наглядової ради з 08:00 до 17:00, що підтверджується довідкою та витягом з табелю обліку використання робочого часу за грудень 2020 року (арк..справи 24-25).
Крім того, згідно довідки вих.№16 від 15.01.2025р. директор ТОВ «ЧБГ» ОСОБА_5 проінформував, що за 2020 рік протокол №41/20 від 24.12.2020р. відсутній на зберіганні у товаристві, книга обліку протоколів зборів учасників за 2020 рік не містить відповідного протоколу. Крім того, відсутні повідомлення учасників про проведення вказаних загальних зборів, які начебто відбулися 24.12.2020р.
За письмовими поясненнями від 16.03.2025р., які з дозволу суду були надані позивачем, копію вказаного протоколу, яка була долучена до матеріалів справи разом з позовом, він отримав під час ознайомлення з матеріалами іншої господарської справи у суді. Оригінал даного протоколу суду не наданий, на запитання суду учасники справи повідомили про неможливість його подання через його відсутність.
Відповідач, як було зазначено вище, позов визнав, повідомив суд про відсутність у нього зазначеного протоколу та будь-яких доказів повідомлення учасників товариства про скликання і проведення оспорюваних загальних зборів.
Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлене законом.
Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Аналогічні положення містить і Статут ТОВ Агрофірма «ЧБГ» (пункт 9.2.38 ). Відповідно до пункту 9.2.2 Статуту, кожен Учасник Товариства на Загальних зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства. Згідно з пунктом 9.2.7 Загальні збори Учасників скликаються за ініціативи директора або на вимогу Учасника (-ків), які на день подання вимоги володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу товариства. При цьому повідомлення про скликання зорів директор має надіслати кожному учаснику товариства (п.9.2.18). Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення; зміст такого повідомлення регламентовано п.9.2.21 Статуту. За п.9.2.30 Статуту, загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися в режимі відео конференції, що дозволяє бачити та чути усіх учасників одночасно. На загальних зборах учасників ведеться протокол, який підписує глова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (п.9.2.31).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (тут і далі - в ред.станом на час проведення загальних зборів) учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Отже, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного
регламентовано ст34 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так, рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Як вбачається зі Статуту товариства, до компетенції загальних зборів товариства відноситься, зокрема, надання згоди на укладення директором товариства від імені та в інтересах товариства правочину, якщо вартість робіт, майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, а також договорів, сума яких перевищує 500 000,00 грн, а також прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції учасників (п.13,14 п.п.9.2.5 Статуту). При цьому, як вбачається з приписів п. п.9.2.36, 9.2.37, 9.2.38 Статуту, рішення з цих питань приймаються більшістю голосів всіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» означає, що необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час проведення вказаних зборів учасниками товариства були 3 фізичні особи: ОСОБА_1 (позивач) з часткою 70 % статутного капіталу, ОСОБА_6 з часткою 20%, ОСОБА_2 - 10%. Встановлення того факту, що позивач як учасник з частою у 70 % не був повідомлений про збори та не приймав участі у них (а матеріалами справи не спростовано та не доведено зворотнього), свідчить про недотримання вимог закону та Статуту товариства при проведенні вказаних зборів, а відтак - про правомірність і обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням вищенаведених обставин та доказів, з урахуванням стандарту доказування «баланс вірогідностей».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50 % сплаченого ним при поданні позову судового збору , оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач подав заяву про визнання позову. При цьому судом враховується, що позовна заява подана позивачем через систему електронний суд, відтак при розрахунках судового збору підлягає застосуванню т.зв. понижуючий коефіцієнт 0.8 (див.ЗУ «Про судовий збір»).
В решті витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 130, 236 - 241 Господарського процесуального кодекс України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Агрофірма "ЧБГ" , оформлене протоколом №41/20 загальних зборів учасників від 24 грудня 2020 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (вул. Леоніда Каденюка, 34, с. Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 211.20 грн судового збору.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 211.20 грн судового збору.
Роз"яснити позивачу, що з 07.01.2025 повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно абзацу сьомого пункту 5 розділу I "Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).
Повне рішення складено 04.04.2025р.
Суддя Мацко О.С.