вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
01 квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1047/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», м. Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області
про стягнення 1 514 033,99 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», м. Тернопіль
про стягнення 97 009,60 грн
За участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Сталений Ю.М., адвокат, ордер серії ВО №1094552 від 06.01.2025;
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Моланич І.І., адвокат, довіреність від 30.12.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» 597 502,03 грн боргу, 643 657,36 грн пені, 263 985,73 грн інфляційних втрат та 8888,87 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за Договорами Субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року та №07/12-2021/М від 07 грудня 2021 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1047/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 23 січня 2025 року.
Разом з тим 01.01.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» надійшла зустрічна позовна заява від 31.12.2024 за змістом якої позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» 81 398,86 грн пені та 15 610,74 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду від 13 січня 2025 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків зустрічної позовної заяви.
У підготовчому засіданні 23 січня 2025 року, за участю представників позивача та відповідача, суд оголосив перерву до 13 лютого 2025 року.
Зважаючи на усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічної позовної заяву в установленому порядку та строк, суд ухвалою від 28 січня 2025 року прийняв зустрічну позовну заяву від 31.12.2024 (вх. №02.3.1-05/1/25 від 01.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» 81 398,86 грн пені та 15 610,74 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» 597 502,03 грн боргу, 643 657,36 грн пені, 263 985,73 грн інфляційних втрат та 8888,87 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за Договорами Субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року та №07/12-2021/М від 07 грудня 2021 року та об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 907/1047/24. Крім того вказаною ухвалою суд встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті зустрічного позову.
У підготовчому засіданні 13 лютого 2025 року суд постановив ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів та відклав підготовче засідання у справі на 06 березня 2025 року зважаючи на клопотання представника позивача за первісним позовом щодо відкладення підготовчого засідання.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, ухвалою суду від 06.03.2025 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 01.04.2025 року.
На виконання вимог суду відповідачем за зустрічним позовом 11.03.2025 подано суду письмові пояснення із запереченнями щодо зустрічних позовних вимог та доказів, що їх підтверджуються, а позивачем за зустрічним позовом, в свою чергу, 17.03.2025 подано суду власні письмові пояснення із спростуванням аргументів ТОВ «Техно-Буд-Центр» щодо зустрічних позовних вимог.
В судовому засіданні 01.04.2025 судом заслухано вступні слова учасників справи, досліджено наявні в матеріалах справи докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог та заперечень проти первісного та зустрічного позовів.
Так, представник позивача за первісним позовом в судовому засіданнях позовні вимоги первісного позову підтримує в повному обсязі з визначених в позовній заяві підстав, у задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданнях позовні вимоги зустрічного позову підтримує в повному обсязі з визначених в зустрічній позовній заяві підстав, у задоволенні первісного позову ТОВ «Техно-Буд-Центр» просить відмовити.
В порядку ст. 240 ГПК України скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 01.04.2025 року.
Щодо первісного позову.
Правова позиція позивача за первісним позовом.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем за первісним позовом робіт за Договорами субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020 та №07/12-2021/М від 07.12.2021, у зв'язку з чим станом на 10.12.2024 (дата оформлення позовної заяви) в нього виникла заборгованість в розмірі 597 502,03 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 643 657,36 грн пені, 8888,87 грн - 3% річних та 263 985,73 грн інфляційних втрат, з вимогами про стягнення яких подано даний позов до Господарського суду.
Заперечення (відзив) відповідача за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом у поданому відзиві на позов від 31.12.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «Техно-Буд-Центр» в заявленому розмірі. Зазначає, що договір субпідряду №07/12-2021/М від 07.12.2021 не містить підпису представника ТОВ «ШБУ-77», як і не підписана відповідачем за первісним позовом додаткова угода 1 до договору субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020.
Доводить, що у зв'язку з викладеним позивачем за первісним позовом порушено строки виконання робіт за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020, позаяк відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 228 008,00 грн та довідка про вартість будівельних робіт підписані сторонами лише від 24 грудня 2021 року.
Звертає увагу, що позаяк у договорі не визначено строк оплати, тому строк оплати по Акту приймання виконаних будівельних робіт від 24 грудня 2021 року на суму загальну суму 228 008,00 грн настав лише з моменту отримання претензії, яку отримано 08.08.2024 року згідно поштового відправлення 4600800005428.
Щодо договору субпідряду №07/12-2021/М від 07.12.2021 зауважує, що такий не містить підпису відповідача за первісним позовом, тоді як на виконання спрощеного договору сторонами було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт від 24 грудня 2021 року на суму 369 494,03 грн та довідка про вартість будівельних робіт, де не значено жодного посилання на договір субпідряду 07/12-2021/М від 07.12.2021 року.
З урахуванням наведеного вважає, що строк оплати по Акту приймання виконаних будівельних робіт від 24 грудня 2021 року на суму 369 494,03 грн настав лише з моменту отримання претензії, яку отримано 08.08.2024 року згідно поштового відправлення 4600800005428.
Зауважує, що позивачем помилково та всупереч приписам ч. 6 ст. 232 ГК України здійснено нарахування пені за період з 01.01.2022 по 07.12.2024, у зв'язку з чим вважає підставним розмір нарахованої пені виключно за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020 на суму 19 760,69 грн.
Також звертає увагу на помилкове нарахування позивачем за первісним позовом 3% річних та втрат від інфляції починаючи з 01.01.2022 року.
В частині заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом основної заборгованості відповідач за первісним позовом не заперечує.
Відповідь на відзив на первісний позов.
Позивач за первісним позовом у відповіді на відзив на первісний позов від 06.01.2025 вважає, що строк дії договору №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020 року продовжився з метою виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому та по основному договорі №3 від 16.04.2020р. (який укладений між Генпідрядником та основним Замовником - Службою автомобільних доріг у Закарпатській області, строк дії якого був до 31.12.2022 р.), що підтверджується актом виконаних робіт та відсутністю будь-яких заперечень щодо таких робіт з боку Генпідрядника та основного Замовника.
Щодо договору субпідряду №07/12-2021/М від 07.12.2021 року на надання послуг (виконання робіт) з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, згідно переліку №1б загальною протяжністю 67,8 км (встановлення дорожніх знаків) на суму 369 494,03 грн зазначає, що Генпідрядник умисно не повернув примірник договору Субпідрядника, проте прийняв без будь-яких заперечень виконані роботи від ТОВ «Техно-Буд-Центр» (Субпідрядник), а відтак, Акт приймання виконаних будівельних робіт від 24 грудня 2021 року на суму 369 494,03 грн та довідка про вартість будівельних робіт які підписані сторонами до договору №07/12-2021/М від 07.12.2021 року підтверджують факт виконання умов договору підряду.
Звертає увагу, що ТОВ «Техно-Буд-Центр» зобов'язання між сторонами договору №07/12-2021/М від 07.12.2021 року були виконані з метою виконання ТОВ «ШБУ-77» своїх зобов'язань по основному договорі №55 від 06.12.2021, (укладений між Генпідрядником та основним Замовником - Службою автомобільних доріг у Закарпатській області, строк дії якого був до 30.09.2023), що підтверджується актом виконаних робіт та відсутністю будь-яких заперечень щодо таких робіт Субпідрядником з боку Генпідрядника та основного Замовника.
З посиланням на п. 4.1. договору субпідряду №07/12-2021/М від 07.12.2021 року доводить настання строку оплати робіт відповідачем за первісним позовом.
Крім того, зауважує, що відповідно до прийнятого та підписаного акту №6 приймання виконаних робіт за грудень 2021 року до договору №55 від 06.12.2021 р., який підписаний між ТОВ «ШБУ-77» та Службою автомобільних доріг у Закарпатській області на суму 369 494,03 грн. за роботи, які були виконані Субпідрядником ТОВ «Техно-Буд-Центр» були прийняті та оплачені основним Замовником Товариству з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» як складова робіт по договору №55 від 06.12.2021, проте відповідач за первісним позовом не здійснив оплату таких робіт субпідряднику - ТОВ «Техно-Буд-Центр», чим порушив грошове зобов'язання.
Заперечення на відповідь на відзив на первісним позов.
Відповідач за первісним позовом у поданому суду запереченні на відповідь на відзив від 13.01.2025 зауважує, що відповідачем доводиться факт порушення строку надання послуг за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020, а не закінчення строку дії такого договору.
Вкотре акцентує увагу на тих обставинах, що договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020 не визначено строку оплати послуг, а інший договір субпідряду №07/12-2021/М від 07.12.2021 не підписаний Генеральним підрядником, а відтак в спірних правовідносинах строк сплати пов'язується з датою отримання претензії від Субпідрядника, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків пені, втрат від інфляції та 3% річних.
Щодо зустрічного позову.
Правова позиція позивача за зустрічним позовом.
Позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків виконання робіт за укладеним між сторонами Договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30.09.2020, у зв'язку з чим ТОВ «ШБУ-77» на підставі п. 15.2.4. даного Договору нараховано ТОВ «Техно-Буд-Центр» за період з 01.01.2021 до 23.12.2021 пеню в розмірі 81 398,86 грн та 15 610,74 грн штрафу, з вимогами про стягнення яких заявлено зустрічний позов у цій справі.
Заперечення (відзив) відповідача за зустрічним позовом.
Відповідачем за зустрічним позовом не подано суду відзиву на зустрічний позов за правилами ст.ст. 165, 178 ГПК України.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України відповідач за зустрічним позовом з дозволу суду надав 11.03.2025 власні письмові пояснення щодо зустрічного позову відповідно до яких звертає увагу, що У ході вивчення первинних документів бухгалтерського обліку ТОВ «Техно-Буд-Центр» по об'єкту робіт «Влаштування пішохідної доріжки на автомобільній дорозі Іршава-Виноградів Закарпатської області на суму 250 000,00 грн» було встановлено, що ТОВ «Техно-Буд-Центр» у листопаді 2020 року виконувало вказані роботи, зокрема відповідачем за зустрічним позовом було придбано будівельний матеріал: щебенево-піщану суміш, асфальтобетонну суміш з метою завершення виконання робіт по даному об'єкту та для своєчасного виконання робіт ТОВ «Техно-Буд-Центр» було залучено субпідрядника Філія «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» згідно договору субпідряду №201102 від 02.11.2020р. на виконання робіт: «Поточний ремонт велодоріжки на автодорозі державного значення Іршава-Виноградів км 2+100-3+350, яким роботи були виконані у 2020 році, про що свідчить акт приймання будівельних робіт від 04.12.2020 року.
Звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом не було надано жодного документа, який би свідчив та/або підтвердив про прострочення виконання робіт, а саме листів про несвоєчасність виконання робіт, претензій по договору субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року, які були б адресовані ТОВ «Техно-Буд-Центр».
Щодо підписаного 24 грудня 2021 року акту приймання передачі виконаних будівельних робіт на суму 250 000,00 грн. між сторонами за Договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року повідомляє, що роботи ТОВ «Техно-Буд-Центр» були виконані у 2020 році, а Акт приймання передачі будівельних робіт був переданий ТОВ «ШБУ-77» наручно для підписання у 2020 році, але позивачем за первісним позовом даний акт було підписано лише 24.12.2021 року, оскільки фінансування робіт із сторони Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області по даному об'єкту для генпідрядника ТОВ «ШБУ-77» відновили у 2021 році, проте ТОВ «ШБУ-77» вказаний акт не оплачено по сьогоднішній день.
Звертає увагу на те, що підписання акту та проставлення дати акту приймання передачі будівельних робіт відбувається при наявності фінансування у замовника таких робіт, а відтак, ТОВ «ШБУ-77» помилково дійшов до висновку про прострочення виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» згідно договору субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року.
Позивач за первісним позовом в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України з дозволу суду надав власні заперечення від 17.03.2025 щодо пояснень відповідача за зустрічним позовом, за яким звертає увагу, що ТОВ «Техно-Буд-Центр» не звертався до позивача щодо погодження субпідрядника чи то Товариства з обмеженою відповідальність «Спецавтоінвест» чи то Філія «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» як це визначено умовами Договору субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року.
Звертає увагу, що відсутність фінансування не є підставою для неналежного виконання зобов'язань, а відтак, оскільки має місце встановлений факт прострочення виконання робіт за договором субпідряду №ШБУ-3009/20 від 30 вересня 2020 року з відповідача за зустрічним позовом слід стягнути нараховані позивачем за зустрічним позовом штрафні санкції.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
16 квітня 2020 року між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», як Виконавцем укладено Договір на закупівлю послуг з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно Переліку №2 загальною протяжністю 294,8 км №3 (надалі Договір №3), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов'язався у порядку та на умовах, визначених договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно з Переліком №2, Загальною протяжністю 294,8 км, ДК 021:2015 (63712200-5) Послуги з економного утримання автомобільних доріг згідно з технічним завданням (Додаток №3) за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на його рахунок.
Додатками №1, №2 та №3 до Договору №3 сторонами даного Договору встановлено договірну ціну в розмірі 158 391 000,00 грн, графік надання послуг - з 04.05.2020 по 31.03.2022 та визначено перелік автомобільних доріг державного значення загальною протяжністю 294,8 км, експлуатаційне утримання яких є предметом даного Договору.
За змістом п. 6.1. Договору №3 Виконавець має право залучити до надання послуг субпідрядників.
Надалі, 06 грудня 2021 року між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», як Виконавцем укладено Договір на закупівлю послуг з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно Переліку №1б загальною протяжністю 67,8 км №55 (надалі - Договір №55), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами та засобами на власний ризик надати послуги з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно з переліком №1б, загальною протяжністю - 67,8 км, ДК 021:2015 (63712200-5) Послуги з експлуатації автомобільних доріг згідно технічного завдання, за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим Договором термін, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на його рахунок.
Додатками №1, №2 та №3 до Договору №55 сторонами даного Договору встановлено договірну ціну в розмірі 47 300 000,00 грн, графік надання послуг - з 06.12.2021 по 30.09.2023 та визначено перелік автомобільних доріг державного значення загальною протяжністю 67,8 км, експлуатаційне утримання яких є предметом даного Договору.
За змістом п. 6.1. Договору №55 Виконавець має право залучити до надання послуг субпідрядників.
30 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», як Генпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», як Субпідрядником укладено Договір субпідряду №ШБУ-3009/20 (надалі - Договір №ШБУ-3009/20), відповідно до п. 1.1. якого Генпідрядник доручає Субпідряднику і зобов'язується прийняти та оплатити, керуючись умовами даного договору, виконання робіт із «Влаштування пішохідної доріжки на автомобільній дорозі «Іршава - Виноградів» Закарпатської області», згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, а Субпідрядник, в свою чергу, зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати роботи, доручені йому Генпідрядником, відповідно до умов даного договору.
Сторони даного договору погодили, що основним замовником робіт є Служба автомобільних доріг у Закарпатській області (п. 1.2. Договору №ШБУ-3009/20).
Строк виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20 встановлено до 31 грудня 2020 року (п. 2.1. Договору №ШБУ-3009/20).
Відповідно до п. 3.1. Договору №ШБУ-3009/20 вартість договору становить 250 000,00 грн (з ПДВ), а згідно з п. 10.2. даного Договору Генпідрядник здійснює розрахунки за виконані роботи Субпідрядником на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми №КБ-3).
Порядок приймання-передачі закінчених робіт врегульовано сторонами у розділі 11 Договору №ШБУ-3009/20, за змістом п. 11.4. якого прийняття-передачі закінчених робіт здійснюється на основі акта прийому-передачі відповідно до діючих норм та правил.
За змістом п. 13.1. Договору №ШБУ-3009/20 він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року.
Позивачем долучено до позовних матеріалів копію підписаної Субпідрядником Додаткової угоди №1 до Договору №ШБУ-3009/20 про продовження строку дії договору та строку виконання робіт до 01.01.2022 року (шляхом викладення пунктів п. 2.1., 13.1. Договору №ШБУ-3009/20 в новій редакції). Підпису Генпідрядника та дати укладення надана позивачем Додаткова угода №1 до Договору №ШБУ-3009/20 не містить.
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» на виконання умов Договору №ШБУ-3009/20 виконано роботи з «Влаштування пішохідної доріжки на автомобільній дорозі «Іршава - Виноградів» Закарпатської області», в межах надання Генпідрядником послуг з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно Переліку №2 загальною протяжністю 294,8 км на загальну суму 228 008,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заявим Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.12.2021 форми № КБ-2в за грудень 2021 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021, які підписані представниками позивача та відповідача з посиланням на умови Договору №ШБУ-3009/20.
Надалі, за твердженням позивача, - 07 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», як Генпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», як Субпідрядником укладено Договір субпідряду №07/12-2021/М (надалі - Договір №07/12-2021/М), відповідно до п. 1.1. якого Субпідрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, а саме: М-06 Київ-Чоп, км 175 - км 810 (встановлення дорожніх знаків), згідно з технічним завданням за рахунок коштів Генпідрядника, які отримані на ці цілі від головного Замовника робіт - Служби автомобільних доріг у Закарпатській області та в обумовлений цим договором термін, а Генпідрядник, в свою чергу, зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних і вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на його рахунок від Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, яка є Замовником.
Відповідно до п. 3.1. Договору №07/12-2021/М вартість договору становить 369 494,03 грн (з ПДВ), а згідно з п. 4.1. даного Договору розрахунки проводяться Генпідрядником виключно Субпідряднику після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), складених у відповідності до положень чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Субпідрядником і подаються для підписання Генпідряднику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця або поетапної оплати Генпідрядником наданих послуг.
За змістом п. 10.1. Договору №07/12-2021/М він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року.
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» на виконання умов Договору №07/12-2021/М виконано роботи з «Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, згідно переліку 1б, загальною протяжністю 67,8 км», в межах надання Генпідрядником послуг з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг за Договором №55 на загальну суму 369 494,03 грн, що підтверджується долученими до позовної заявим Актом приймання виконаних будівельних робіт від 24.12.2021 форми № КБ-2в за грудень 2021 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021, яка підписана представниками позивача та відповідача з посиланням на умови Договору 07/12-2021/М.
Судом встановлено також, що виконані позивачем за Договорами №ШБУ-3009/20 та №07/12-2021/М роботи були складовою робіт, які Генпідрядником здано Замовнику (Службі автомобільних доріг у Закарпатській області) за Договорами №3 та №55, що підтверджується долученими до позовної заяви актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 форми №КБ-2в №1 від 09.12.2021 (на суму 3 935 092,02 грн), №2 від 09.12.2021 (на суму 5 571 392,68 грн), №3 від 24.12.2021 (на суму 372 663,77 грн), №4 від 24.12.2021 (на суму 674 739,60 грн), №5 від 24.12.2021 (на суму 2 858 050,19 грн), довідками про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, які підписані Замовником - Службою автомобільних доріг у Закарпатській області та Генпідрядником - ТОВ «ШБУ-77» та не заперечується останнім
Відповідно до листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області від 02.12.2024 за №1508/09-06 підтверджено виконання Генпідрядником робіт за Договорами №3 та №55 за період 2021-2022 роки, відсутність претензій щодо якості та кількості таких робіт та факт оплати Замовником вартості робіт за Договорами №3 та №55 на користь Генпідрядника, що також визнається відповідачем за первісним позовом.
Позатим, за твердженням позивача за первісним позовом, відповідачем, як Генпідрядником не виконано зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем, як Субпідрядником робіт та наданих послуг як у визначений в Договорах строк, так і після прийняття означених робіт, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 597 502,03 грн, стягнення якої разом з нарахованими пенею, відсотками річними та втратами від інфляції є предметом первісного позову у цій справі.
Надіслані 08.08.2024 відповідачу за первісним позовом претензії №493 від 08.08.2024, №494 від 08.08.2024, (поштова накладна за трек-номером 4600800005428, опис вкладення в цінний лист від 08.08.2024) про сплату заборгованості за Договорами №ШБУ-3009/20 та №07/12-2021/М в розмірах 228 008,00 грн та 369 494,03 грн відповідно , - залишені відповідачем за первісним позовом без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення ТОВ «Техно-Буд-Центр» з даним позовом до суду.
Генпідрядник за Договорами №ШБУ-3009/20 та №07/12-2021/М - ТОВ «ШБУ-77», в свою чергу, посилається на порушення Субпідрядником строків виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20, у зв'язку з чим на підставі п. 15.2.4. даного Договору позивачем за зустрічним позовом нараховано ТОВ «Техно-Буд-Центр» за період з 01.01.2021 до 23.12.2021 пеню в розмірі 81 398,86 грн та 15 610,74 грн штрафу, з вимогами про стягнення яких заявлено зустрічні позовні вимоги.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Зміст спірних правовідносин між сторонами свідчить, що вони виникли з договорів підряду та підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Так, статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Оцінюючи підставність заперечень відповідача за первісним позовом з посиланням на непідписання Генпідрядником паперового примірника Договору №07/12-2021/М, суд враховує, що за змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ст. 640 ЦК України).
Суд враховує, що наданий позивачем примірник Договору субпідряду №07/12-2021/М не підписаний Генпідрядником, що за загальним правилом виключає підставність аргументів про досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов такого договору та не свідчить про дотримання письмової форми правочину між сторонами.
Водночас, з урахуванням встановлених судом обставин цієї справи, суд приймає до уваги, що умови підписаного Субпідрядником Договору №07/12-2021/М стосуються виконання ТОВ «Техно-Буд-Центр» робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, а саме: М06, перелік та обсяги яких визначені та співпадають з підписаним ТОВ «ШБУ-77» зі Службою автомобільних доріг у Закарпатській області Договором №55, а ТОВ «ШБУ-77» прийнято виконані Субпідрядником роботи саме з посиланням на Договір №07/12-2021/М (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021 за Договором №07/12-2021/М від 07.12.2021) та, в подальшому за Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 форми №КБ-2в виконані Субпідрядником роботи (в тому числі за Договором №07/12-2021/М) передано Замовнику - Службі автомобільних доріг у Закарпатській області.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з аргументами позивача за первісним позовом, що неповернення Генпідрядником підписаного останнім паперового примірника Договору №07/12-2021/М, який був переданий йому Субпідрядником 07.12.2021 не може свідчити про недосягнення згоди щодо істотних умов такого Договору.
Суд, при цьому, приймає до уваги, що відповідачем за первісним позовом не надано суду іншого за змістом Договору №07/12-2021/М, посилання на який міститься у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021, а аргументи ТОВ «ШБУ-77», що настання в такому разі строку сплати вартості виконаних Субпідрядником робіт пов'язується з надісланням претензії спростовуються приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України, позаяк в такому разі обов'язок зі сплати підряднику вартості виконаних робіт виникає після їх остаточної здачі (з 25.12.2021) та не пов'язується з необхідністю надання претензії про оплату їх вартості.
Як встановлено судом, відповідно до п. 10.5. Договору №ШБУ-3009/20 Генпідрядник виконує свої зобов'язання по даному договору лише в разі наявності та в межах відповідних коштів, отриманих від Служби автомобільних доріг. Схожі умови щодо настання строку виконання зобов'язань зі сплати Генпідрядником вартості виконаних Субпідрядником робіт в межах здійсненої Замовником (Службою автомобільних доріг у Закарпатській області) оплати визначені і в п. 4.1. Договору №07/12-2021/М.
Аналізуючи наведені норми права та даючи оцінку у взаємозв'язку з ними умовам п. 10.5. Договору №ШБУ-3009/20, п. 4.1. Договору №07/12-2021/М щодо встановлення строку сплати вартості виконаних позивачем робіт, суд враховує, що положеннями ст. 854 ЦК України імперативно встановлено обов'язок Замовника оплатити обумовлену ціну після остаточної здачі робіт, що в спірних правовідносинах пов'язується з датою підписання останнього за хронологією Акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за 24.12.2021 та саме з цього часу у Генпідрядника виник обов'язок з оплати вартості виконаних Субпідрядником робіт.
При цьому, надаючи оцінку, встановленому в п. 10.5. Договору №ШБУ-3009/20 та п. 4.1. Договору №07/12-2021/М умовам оплати (після здійснення оплати Замовником на користь Генпідрядника) суд враховує положення ст. 627 ЦК України, за якими сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 учасники цивільних правовідносин мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.
Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті).
Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).
В даному аспекті та з урахуванням приписів ст. 854 ЦК України суд зважає, що підписані сторонами акти виконаних робіт є первинними документами, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги) після їх прийняття.
Наведена правова позиція за схожих обставин викладена в постанові Верховного суду від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.
У зв'язку з викладеним, строк виконання зобов'язання Замовника за Договорами №3 та №55 здійснити оплату виконаних Генпідрядником робіт в спірних правовідносинах не може впливати на зобов'язання Генпідрядника здійснити оплату виконаних Субпідрядником робіт, позаяк пов'язується саме з підписанням Актів виконаних робіт між сторонами, ане з проведеною Службою автомобільних доріг у Закарпатській області оплатою на користь ТОВ «ШБУ-77».
Водночас, суд також приймає до уваги, що з наданих позивачем доказів, зокрема листа Служби автомобільних доріг у Закарпатській області від 02.12.2024 №1508/09-06 з додатками вбачається проведення на користь ТОВ «ШБУ-77» оплати за Договорами №3 та №55 в розмірі 9 506 484,70 грн - 13.12.2021 та 4 574 930,59 грн - 28.12.2021, що визнається і відповідачем за первісним позовом та поза всяким сумнівом підтверджує настання строку сплати Генпідрядником виконаних Субпідрядником робіт навіть з урахуванням положень п. 10.5. Договору №ШБУ-3009/20 та п. 4.1. Договору №07/12-2021/М.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 597 502,03 грн (228 008,00 грн за Договором №ШБУ-3009/20, Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.12.2021 форми № КБ-2в за грудень 2021 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021 + 369 494,03 грн за Договором №07/12-2021/М, Актом приймання виконаних будівельних робіт від 24.12.2021 форми № КБ-2в за грудень 2021 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021), яка ТОВ «ШБУ-77» по суті не заперечується, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості в розмірі 597 502,03 грн як обґрунтовано та правомірно заявлені підлягають до задоволення судом.
Щодо вимог про стягнення пені.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 15.2.5. Договору №ШБУ-3009/20 сторони погодили, що в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми боргу за кожен день прострочення. Схожі умови щодо розміру та порядку нарахування пені визначені і в п. 7.6. Договору №07/12-2021/М.
Як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом розрахунку суми пені, остання ТОВ «Техно-Буд-Центр» обрахована за порушення відповідачем строків сплати по кожному Акту приймання виконаних будівельних робіт окремо за період з 01.01.2022 до 07.12.2024.
Загалом розмір нарахованої позивачем за первісним позовом пені становить 643 657,36 грн.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з запереченнями ТОВ «ШБУ-77» проти позову в цій частині та вважає правомірним нарахування відповідачу за первісним позовом пені за порушення відповідачем строків сплати по кожному Акту приймання виконаних будівельних робіт окремо за період з 01.01.2022 до 30.06.2022, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ в означений період, а відтак, правомірними та обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 72 355,04 грн пені, а позов в цій частині є таким, що підлягає задоволенню.
В частині стягнення з відповідача за первісним позовом 571 302,32 грн пені, суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині розраховані позивачем за первісним позовом з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого суду розрахунку, за неналежне виконання договірних умов відповідачем за первісним позовом ТОВ «Техно-Буд-Центр» по кожному Акту приймання виконаних будівельних робіт окремо за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 нараховано ТОВ «ШБУ-77» 3% річних в розмірі 8888,87 грн та за період з 01.01.2022 до 07.12.2024 втрати від інфляції на суму 263 985,73 грн.
Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку 3% річних за визначений позивачем за первісним позовом період, суд, з огляду на встановлений вище строк оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт (наданих послуг), вважає поданий ТОВ «Техно-Буд-Центр» розрахунок відсотків річних арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині - правомірними, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення на суму нарахованих позивачем за первісним позовом 8888,87 грн - 3% річних.
В той же час, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в частині нарахованих втрат від інфляції, судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань за зазначені позивачем періоди є більшим та становить 280 354,00 грн.
Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом нарахованих ТОВ «Техно-Буд-Центр» інфляційних втрат в сумі 263 985,73 грн.
Щодо зустрічного позову.
Як зазначено вище, позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовуються порушенням Субпідрядником встановлених в Договорі №ШБУ-3009/20 строків виконання робіт (до 31.12.2020), у зв'язку з чим, за позицією позивача за зустрічним позовом він має право нарахування на підставі п. 15.2.4. даного Договору за період з 01.01.2021 (з дати закінчення строку виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20) до 23.12.2021 (до дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.12.2021 форми № КБ-2в за грудень 2021 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 24.12.2021) пені в розмірі 81 398,86 грн та 15 610,74 грн штрафу.
Так, за змістом п. 15.2.4. Договору №ШБУ-3009/20 визначено, що Субпідрядник також несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором, зокрема, за порушення строків надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.
Відповідно до п. 11.4. Договору №ШБУ-3009/20 прийняття-передачі закінчених робіт здійснюється на основі акта прийому-передачі відповідно до діючих норм та правил.
За встановленими у справі обставинами такий Акт виконаних будівельних робіт №1 форми № КБ-2в за грудень 2021 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 датовані 24 грудня 2022 року, що також визнається сторонами у справі, тоді як положеннями п.п. 2.1., 13.1. Договору №ШБУ-3009/20 строк виконання робіт та строк дії договору встановлені до 31 грудня 2020 року.
Неналежними суд вважає заперечення відповідача за зустрічним позовом щодо продовження строку виконання зобов'язань за Договором №ШБУ-3009/20 відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору №ШБУ-3009/20 позаяк така додаткова угода не підписана Генпідрядником.
В той же час, з урахуванням долучених відповідачем до письмових пояснень від 11.03.2025 доказів, суд враховує, що за загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частина друга статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Чинною нормою ст. 79 ГПК України впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів» встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») звернув увагу, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі «Дія-97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Даючи оцінку аргументам відповідача за зустрічним позовом щодо виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20 у визначений в такому договорі строк, суд враховує, що відповідно до укладеного 02.11.2020 між ТОВ «Техно-Буд-Центр» та Філією «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» договору субпідряду, Філією «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» в листопаді-грудні 2020 року виконувалися роботи з «Поточного ремонту велодоріжки на автодорозі державного значення Іршава-Виноградів км 2+100 - км 3+350» та відповідно до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 04.12.2020 такі були виконані і прийняті ТОВ «Техно-Буд-Центр».
Суд, при цьому, враховує, що найменування, перелік робіт, їх обсяг відповідно до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 04.12.2020 (підписаного між ТОВ «Техно-Буд-Центр» та Філією «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор») відповідає переліку та обсягу робіт відповідно до Акту виконаних будівельних робіт №1 форми № КБ-2в за грудень 2021 року (підписаного між ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «Техно-Буд-Центр»), що на переконання суду свідчить, що роботи, які відповідач за зустрічним позовом виконував за Договором №ШБУ-3009/20 були фактично виконані ним ще протягом листопада-грудня 2020 року, а підписання між сторонами у справі Акту виконаних будівельних робіт №1 форми № КБ-2в від 24.12.2021 може свідчити про прийняття таких робіт Генпідрядником в грудні 2021 року, а не про їх виконання Субпідрядником з порушенням встановленого в Договорі №ШБУ-3009/20 строку.
При цьому, в спірних правовідносинах доведенню з боку позивача за зустрічним позовом підлягає саме порушення строків виконання робіт, а не строк їх прийняття Генпідрядником, як це визначено в п. 15.2.4. Договору №ШБУ-3009/20 та, відповідно, встановленню підлягає факт належного виконання робіт відповідачем за зустрічним позовом у визначений в Договорі строк.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Наданими відповідачем за зустрічним позовом видатковими накладними №4780 від 06.11.2020, №4782 від 09.11.2020, №4783 від 10.11.2020, №4778 від 04.11.2020, №4779 від 05.11.2020, №4782 від 09.11.2020, №4929 від 10.11.2020, №4929 від 10.11.2020 (з додатками), товарно-транспортними накладними від 04.11.2020, 05.11.2020, 06.11.2020, 09.11.2020, 10.11.2020 підтверджується придбання відповідачем за зустрічним позовом щебенево-піщаної суміші, яка в першій декаді листопада 2020 року постачалася контрагентами ТОВ «Техно-Буд-Центр» до місця виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20 (ділянки автодороги Іршава-Виноградів), що в сукупності з наданим відповідачем за зустрічним позовом Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 04.12.2020 із зазначенням в ньому тотожного переліку та обсягу робіт, що й у підписаному в подальшому з ТОВ «ШБУ-77» Акту виконаних будівельних робіт №1 форми № КБ-2в від 24.12.2021 дає підстави для переконливого висновку, що зазначені в останньому Акті роботи відповідачем за зустрічним позовом виконувалися задовго до підписання такого Акту, а саме: протягом листопада-грудня 2020 року.
Позатим, враховуючи, що відповідальність Субпідрядника за змістом п. 15.2.4. Договору №ШБУ-3009/20 пов'язується саме з порушенням строку надання послуг (виконання робіт), суд вважає, що у задоволенні зустрічних позовним вимог про стягнення нарахованих ТОВ «ШБУ-77» пені та штрафу за таке порушення належить відмовити.
Суд, при цьому, приймає до уваги також і ту обставину, що в разі дійсного порушення Субпідрядником строків виконання робіт за Договором №ШБУ-3009/20 нерозумною є поведінка Генпідрядника, який маючи зобов'язання перед Службою автомобільних доріг у Закарпатській області за Договорами №3 та №55, виконання яких залежить в тому числі й від своєчасного виконання Субпідрядником умов Договору №ШБУ-3009/20 після закінчення строку дії такого Договору (після 31.12.2020) не звертається з претензіями до такого Субпідрядника, не вимагає виконання робіт та/або пояснення причин пропуску строку їх виконання, а в подальшому - 24.12.2021 без зауважень та заперечень підписує Акт виконаних будівельних робіт №1 форми № КБ-2в.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за розгляд зустрічних позовних вимог - на позивача за зустрічним позовом.
В той же час, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір в розмірі 4542,10 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його клопотанням.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 180, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (07400, м. Бровари Київської області, вул. Василя Симоненка, буд. 4, код ЄДРПОУ 41412376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» (46008, м. Тернопіль, вул. Шептицького, буд. 4, код ЄДРПОУ 33768346) 597 502,03 грн (п'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот дві гривні 03 копійки) заборгованості, 72 355,04 грн (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 04 копійки) пені, 8888,87 грн (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 87 копійок) - 3% річних, 263 985,73 грн (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 73 копійки) втрат від інфляції та 11 312,78 грн (одинадцять тисяч триста дванадцять гривень 78 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті вимог первісного позову - відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 08 квітня 2025 року.
Суддя Р.М Лучко