вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/48/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
розглянувши заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 20.03.2025
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
у справі № 907/48/24
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м Ужгород в інтересах держави в особі
позивача 1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
позивача 2 Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, смт Ясіня Закарпатської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», смт Ясіня Закарпатської області
про стягнення 18 023 805,00 грн шкоди
За участю представників:
прокурор - не з'явився;
позивачів - не з'явилися;
відповідача - Ігнатенко С.С., адвокат, ордер серії АО №1160560 від 28.01.2025
Закарпатська обласна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 18 023 805,00 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 травня 2024 року в справі № 907/48/24 позов задоволено та ухвалено стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 18 023 805,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради, а також стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в дохід Державного бюджету України 270 357,08 грн судового збору.
Рішення суду від 22 травня 2024 року набрало законної сили 07 жовтня 2024 року відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2024 року у справі №907/48/24.
На виконання вказаного рішення 07 листопада 2024 року судом видано відповідні накази.
20 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява від 20.03.2025 у якій адвокат просить суд визнати судовий наказ, виданий 07.11.2024 Господарським судом Закарпатської області в справі № 907/48/24 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої заяви адвокат вказує, що визначений у виданому судом щодо Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» судовому наказі обов'язок по сплаті суми шкоди на користь стягувача був добровільно виконаний іншою Філією «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Ухвалою від 21 березня 2025 року суд призначив заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду в судовому засіданні 01 квітня 2025 року.
26 березня 2025 року Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області (позивач 2) подала в електронній формі з використанням ЄСІТС додаткові пояснення у справі від 26.03.2025, у яких зазначає, що 26 лютого 2025 року Головним державним виконавцем Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу по справі №907/48/24, виданого 07.11.2024 та надалі 28 лютого 2025 року Ясінянська селищна рада надіслала лист Рахівському відділу ДВС з повідомленням про сплату на рахунок селищної ради заборгованості за наказом від 07.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №2267 від 28.02.2025.
У зв'язку з наведеним, 03 березня 2025 року органом ДВС було видано постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 07.11.2024 по справі №907/48/24.
01 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від прокурора надійшла заява від 31.03.2025 в якій прокурор просить суд здійснювати розгляд заяви без її участі, оскільки прокурор братиме участь в іншому судовому засіданні. Крім того у поданій заяві прокурор заперечує проти задоволення заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні 01 квітня 2025 року представник заявника підтримав заявлені вимоги про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, надав суду пояснення з приводу заявленого клопотання.
Представники позивачів в судове засідання 01 квітня 2025 року не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча дату, час та місце розгляду заяви відповідача сторони повідомлені належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 21.03.2025 до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 21.03.2025 року.
Приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню за відсутності представників позивачів.
Розглянувши заяву відповідача про визнання судового наказу в цій справі таким, що не підлягає виконанню, заслухавши думку представника заявника, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15, від 18.07.2022 у справі №917/313/18.
В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, суд звертає увагу, що з наведених відповідачем підстав (добровільне виконання рішення суду) виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у разі якщо таке добровільне виконання обов'язку боржником здійснено ще до моменту видачі судом наказу та, відповідно, поза межами виконавчого провадження.
При цьому, якщо ж обов'язок було виконано боржником в межах виконавчого провадження, такий наказ не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закінченню у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року платником Філією «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» було здійснено оплату в розмірі 18 023 805,00 грн з призначенням платежу «сплата шкоди завданої поруш законодав про охорону навкол природ ссередов згідно ріш Госп. Суду Закар обл 22.05.2024 № 907/48/24» (код ЄДРПОУ 45554542) (платіжна інструкція №2267).
У той же час, в матеріалах справи міститься постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №77314586 від 03.03.2025 по примусовому виконанню судового наказу №907/48/24, з якої вбачається, що згідно повідомлення стягувача виконавчий документ було виконано. Борг сплачено в повному обсязі.
Враховуючи викладене, судовий наказ у справі №907/48/24 від 07 листопада 2024 року не може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, а в задоволенні заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 20.03.2025 належить відмовити.
Суд, водночас, звертає увагу заявника, що мотиви ймовірного покладення на відповідача виконавчого збору незважаючи на добровільне виконання рішення суду фактично поза межами виконавчого провадження можуть слугувати підставою для оспорення покладення на відповідача такого виконавчого збору, а не підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд констатує, що наказ Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2024 у справі № 907/48/24 про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 18 023 805,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради, - виданий відповідно до положень ст. 241, 327 ГПК України, а тому відсутні підстави вважати його таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 234, 241, 242, 256, 262, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у визнанні таким, що не підлягає виконанню судового наказу від 07 листопада 2024 року на примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 травня 2024 року у справі № 907/48/24 про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 18 023 805,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 07 квітня 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко