вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5115/24 (904/4761/23)
За позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька, 34, ідентифікаційний номер юридичної особи 04011650)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни, свідоцтво №174 від 24.04.2013 (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, а/с 162, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів
в межах справи №904/5115/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліринг Фінанс" (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.21, ідентифікаційний номер юридичної особи 43955101)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від позивача: Богомол О.М., посв. №069928 від 01.03.2023, представник Дніпропетровської обласної прокуратури
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", в якій просить:
- визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 01.04.2022 до Договору №335/10-21 від 18.10.2021 на виконання робіт по об'єкту "Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області", укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04011650) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (код ЄДРПОУ 41416171);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (код ЄДРПОУ 41416171) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04011650) грошові кошти в загальному розмірі 13773713,02грн, з яких: 9 425 282,00грн. невикористаного авансу за Договором №335/10-21 від 18.10.2021, 2 237 540,26грн. інфляційних втрат, 459822,26грн трьох відсотків річних, 1 651 068,50грн. пені;
- судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 05.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.10.2023 о 10:00год.; задоволено клопотання заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №15/2-1168вих-23 від 21.08.2023 про витребування доказів; витребувано у Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Старокозацька, 34, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 04011650) копії Додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору №335/10-21 від 18.10.2021 на виконання робіт по об'єкту "Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області", укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", а також всіх інших додаткових угод, якими вносились зміни щодо строків використання одержаних авансів на придбання матеріалів, конструкцій, виробів за вказаним договором.
15.09.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за змістом яких департамент заперечує проти позову, вказує, що посилання прокурора на те, що продовження строку дії договору виникла лише з листа ТПП не відповідає дійсності, оскільки листом № 02/03/02 від 02.03.2022 генпідрядником було наведено декілька причин неможливості здійснення зобов'язань у визначений термін, з яких: об'єктивна загроза життю та здоров'ю працівників, мобілізацію працівників, призначення комендантської години по всій території України. Також, департамент вказує, що чинним законодавством не регламентовано, які саме посилання щодо неможливості виконання зобов'язань у визначені договором строки, обов'язково мають бути відображені в додатковій угоді до договору підряду, що суперечить відповідним твердженням прокурора про відсутність посилань на належні докази неможливості виконання зобов'язань у визначні договором строки. Також, департамент вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/12032/22 встановлено легітимність обставин для укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору №355/10-21 від 18.10.2021, тому факт правомірності та доцільності її укладання не підлягає доказуванню. До того ж, департамент вказує, що існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Враховуючи викладене, департамент вказує, що термін повернення авансового платежу на той час не настав, а тому нарахування інфляційних втрат та штрафних санкцій підрахунки які були зроблені прокурором не мають жодного обґрунтування. Також департамент вказує про безпідставність та необґрунтованість тверджень прокурора про те, що дії сторін щодо укладення додаткової угоди, не відповідає принципу максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, а також спотворює мету Закону України «Про публічні закупівлі», якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції. Поряд з цим, департамент вказує, що попередня оплата ТОВ «БМПБ «Новий дім» була повернута департаменту (і відповідно до бюджету), а інша частина авансу була використана за призначенням, тому відповідні твердження прокурора є його суб'єктивним твердженням та не підтверджуються належними докзами. Також департамент зазначає про безпідставність тверджень прокурора про те, що укладення додаткової угоди спотворює наведену мету Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладення додаткової угоди до Договору було наслідком вже проведеної процедури публічної закупівлі, яка проводилась з дотриманням регламентованих ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» і принципів здійснення публічних закупівель, проводилась прозоро, через електронну систему закупівель, із забезпеченням конкурентного середовища, тощо, в той час як будь-яких порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні вказаної закупівлі встановлено не було. Крім того, департамент вказує, що керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначає про ознаки безпідставного користування ТОВ «БМПБ «Новий дім» бюджетними коштами у сумі 13 773 713,02 грн., в той час як департаментом надана обґрунтована відповідь №1056/0/174-23 від 30.05.2023 на звернення керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому департамент повідомляє, що будь-яких порушень під час укладання додаткової угоди до Договору № 355/10-21 від 18.10.2021 не було, що свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Таким чином, прокуратуру повідомлено про відсутність обґрунтованих підстав для застосування представницьких повноважень у зв'язку із порушенням або загрозою порушення інтересів держави, а відтак представництво інтересів держави органами прокуратури у справі №904/4761/23 здійснюється за відсутності належних підстав із зловживанням процесуальними правами, якими наділений прокурор у господарському процесі.
27.09.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, згідно яких облдержадміністрація, зазначає про відсутність підстав для залучення Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації до участі у справі. Крім того, за змістом наданих пояснень облдержадміністрація вказує, що звернення прокуратури з позовом у даному випадку здійснюється за відсутності належних підстав для представництва інтересів держави. За викладених обставин, Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація просить суд відмовити у задоволенні позову.
02.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за змістом яких департамент заперечує проти позову з підстав, викладених в поясненнях від 15.09.2003.
04.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач наполягає на факті правомірності укладення оскаржуваної додаткової угоди, вказує, що на виконання умов Договору, 02.03.2022 року відповідач повідомив Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про обставини непереборної сили, які визнані облдержадміністрацією поважними, у зв'язку з чим була укладена відповідна Додаткова угода. Крім того, відповідач зазначає про безпідставність вимог прокурора, посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/12032/22, яким встановлено легітимність обставин для укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору №355/10-21 від 18.10.2021. Крім того, посилаючись на положення п.11.9 договору №335/10-21 від 18.10.2021 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. №1070, відповідач зазначає, що генеральний підрядник використав кошти попередньої оплати виключно на цілі визначені договором, а саме на придбання матеріалів, конструкцій, виробів з наданням підтверджуючих документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів, що підтверджується листом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1137/0/174-22 від 13.06.2022 року, та письмовими поясненнями Департаменту від 07.09.2023, а на теперішній час відповідач належним чином виконує умови укладеного Договору, виконує будівельно-монтажні роботи по об'єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області, про що свідчить факт підписання Акту № 10 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2023 року на загальну суму 2 090 082,17 грн. (копія Акту № 10 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3). Також, відповідач зазначає, що розрахунок пені зроблений прокурором поза межами позовної давності встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України, у зв'язку з чим відповідач, в порядку ст. 267 ЦК України, заявляє про застосування судом позовної давності до вимог про стягнення пені. Також, відповідач зазначає, що прокурором не доведено, в чому саме полягала бездіяльність Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чи потребують інтереси держави невідкладного захисту, можливість настання невідворотних негативних наслідків, а також наявність об'єктивних причин, що перешкоджали зверненню до суду Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
16.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Дніпропетровської обласної прокуратури на відзив, за змістом якого прокурор зазначає про обґрунтованість позовних вимог. Так, прокурор вказує, що крім посилання на загальний лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, адресований необмеженому колу осіб, додаткова угоди №6 від 01.04.2022 не містить посилань на належні докази неможливості виконання генеральним підрядником зобов'язання за Договором щодо використання одержаної попередньої оплати або щодо повернення замовником невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Отже, посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22 в частині застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та статті 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні», прокурор зазначає, що доводи відповідача про наявність підстав для відмови у позові прокурора у зв'язку із форс-мажорними обставинами, які ґрунтуються на листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, є неприйнятними, оскільки цей лист не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Також, прокурор вказує, що з урахуванням статусу замовника Департаменту капітального будівництва ДОДА,
порядок фінансування робіт шляхом бюджетних асигнувань, розмір бюджетних асигнувань на відповідні роботи, умови укладеного договору, на спірні правовідносини сторін поширюються норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», постанови КМУ від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва». Згідно тверджень прокурора, дії сторін договору щодо необґрунтованого продовження строку використання генеральним підрядником попередньої оплати шляхом укладення додаткової угоди не відповідають положенням Закону України «Про публічні закупівлі», принципу максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, встановленому ст. 5 Закону, а також спотворюють мету вказаного Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції. В обґрунтування вищевказаних тверджень, прокурор також посилається на лист директора ТОВ «БМПБ «Новий дім» №02/03/02 від 02.03.2022, в якому повідомляється, зокрема, про неможливість генпідрядника забезпечити належне виконання своїх зобов'язань за укладеним договором № 355/10-21 від 18.10.2021, що потягло за собою недотримання умов п.11.9 договору, та відсутність економічної доцільності у виконанні робіт на даний час. До того ж, прокурор зазначає, що додаткова угода №6 до договору, якою фактично продовжено строк використання попередньої оплати генеральним підрядником на строк понад 3 місяці, суперечать положенням Постанови КМУ №1070 від 04.12.2019, Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1764. Також, прокурор вважає недоречними посилання відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12032/22, оскільки при ухваленні рішення у справі №160/12032/22 суд керувався тим, що строк виконання зобов'язання ТОВ «БМПБ «Новий дім» щодо повернення попередньої оплати за договором № 335/10-21 від 18.10.2021 ще не настав, оскільки сторонами укладено додаткову угоду № 6, тому, з урахуванням презумпції правомірності правочину, встановленої ст.204 ЦК України, оскільки додаткову угоду № 6 недійсною визнано не було, при розгляді справи №160/12032/22 суд був позбавлений можливості ухвалити інше рішення по суті позовних вимог. Крім того, прокурор вказує, що відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду, тому оцінка правомірності укладення додаткової угоди має бути надана господарським судом в рамках розгляду справи про визнання недійсною цієї угоди. Щодо доводів відповідача про нарахування пені поза межами строку позовної давності, встановленої вимогами ст. 258 ЦК України, прокурор вказує, що позовні вимоги прокурором заявлені в межах строку позовної давності, з огляду на пп. 3 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 19, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Також, в обґрунтування факту наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі прокурор вказує, що наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «БМПБ «Новий Дім» не тільки не виконало взятих на себе договірних зобов'язань щодо використання коштів попередньої оплати на виконання робіт за Договором, а й незаконно утримало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати у загальній сумі 16 млн грн. Крім того, прокурор зазначає, що органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.
16.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури щодо пояснень наданих Департаментом капітального будівництва ДОДА та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, за змістом яких прокурор стверджує про необґрунтованість тверджень, викладених у відповідних поясненнях Департаментом капітального будівництва ДОДА та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією з підстав, викладених у відповіді на відзив Дніпропетровської обласної прокуратури, наданої 16.10.2023. Разом з тим, за змістом наданих пояснень, прокурор зазначає про безпідставність доводів Департаменту про те, що прокуратура звернулась до суду з позовною заявою про стягнення коштів лише після 4 місяців з моменту першого запиту. Так, прокурор вказує, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор направив відповідні листи на адресу Дніпропетровської обласної військової адміністрації за № 15/2-642вих-23 від 08.05.2023, № 15/2-656вих-23 від 10.05.2023 та на адресу Департаменту за № 15/2-643вих-23 від 08.05.2023, № 15/2- 655вих-23 від 10.05.2023, № 15/2-974вих-23 від 10.07.2023, в яких повідомлялось про наявні порушення інтересів держави та витребовувались інформація про вжиті заходи щодо усунення таких порушень, а також належним чином засвідчені копії додаткових угод до договору № 335/10-21 від 18.10.2021. При цьому, прокурор вказує, що запитувані додаткові угоди до договору № 335/10-21 від 18.10.2021 так і не були надані прокурору, у зв'язку з чим подано відповідне клопотання про витребування доказів до суду. Крім того, прокурор зазначає, що з останньої інформації Департаменту за № 1549/0/174-23 від 21.07.2023, яка отримана на запит обласної прокуратури, взагалі неможливо було зрозуміти, яка частина авансу закрита за договором № 335/10-21, у зв'язку з чим, обласна прокуратура була вимушена у серпні 2023 року звернутись з відповідним запитом до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області. Після отримання інформації на запит, прокурором підготовлено позовну заяву до суду. Отже, прокурор зазначає, що зауваження Департаменту щодо несвоєчасності звернення прокурора з позовом до суду є недоречними, оскільки прокурором виконувались вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», надавався уповноваженим органам розумний строк для самостійного захисту порушених інтересів держави. Разом з тим, прокурор стверджує, що пред'явлення позову лише у серпні 2023 року є наслідком дій самого Департаменту, яким не надано прокурору повну інформацію і відповідні документи на запити. Стосовно доводів облдержадміністрації про необґрунтованість її залучення у якості позивача у даній справі, прокурор зазначає, що у відповідності до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації (обласні, районні) можуть і зобов'язані здійснювати контроль щодо законності використання бюджетних коштів, у тому числі звертатися до суду з позовами з метою захисту порушених інтересів держави. При цьому, прокурор вказує, що на території Дніпропетровської області таким органом є Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація, яка зобов'язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю робіт та його виконання, у зв'язку з чим обласна державна адміністрація є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави. Також, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, прокурор зазначає, що доводи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також Департаменту про відсутність належних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі є необґрунтованими.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 31.10.2023.
23.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", за змістом яких відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, вказує, що посилання прокурора на постанови Верховного Суду у справах №904/3886/21, №910/8580/22, №912/750/22, №906/540/22, №922/999/22, як на підставу для застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є безпідставними, оскільки у вказаних справах судом встановлені обставини, які визначають індивідуальність правовідносин сторін у зазначених справах, а Додаткова угода № 6 від 01.04.2022 року до договору № 335/10-21 від 18.10.2021 року, укладена сторонами відповідно до умов Розділу 14 та п. 15.1 укладеного Договору. Також, відповідач зазначає про безпідставність вимог прокурора, оскільки, укладаючи Додаткову угоду №6 від 01.04.2022, сторони керувались умовами укладеного договору та обставинами, які визнані сторонами форс-мажорними. Так, 02 березня 2022 року відповідач листом, повідомив Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про обставини непереборної сили. Відповідно до п. 15.1 Договору, зміна Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої Сторони на підставі додаткової угоди. Розділом 14 Договору встановлено, що Сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами (п.14.3 Договору).Остаточні терміни виконання зобов'язань Сторін за цим договором коригуються на період, котрий дорівнює часу, протягом якого діяли обставини непереборної сили, що заважали виконанню зобов'язань Сторін (п.14.4 Договору). Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, обставини повідомлені відповідачем були визнані поважними, у зв'язку із чим і була укладена відповідна Додаткова угода. Також, відповідач, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», вказує, що Конституція України та інші законодавчі акти не наділяють прокурора правами визначати яка саме соціальна, економічна програма, відповідає або не відповідає «інтересам держави», вирішувати її доцільність і спосіб реалізації. Разом з тим, відповідач зазначає, що прокурор, стверджуючи, що соціальна програма не відповідає «інтересам держави», «привласнює» функції інших уповноважених державних органів, виходить за рамки наданих повноважень, при цьому порушуючи Конституцію України. Також, відповідач вказує, що саме уповноважений державний орган - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, в численних листуваннях з прокурором, повідомляв та стверджував про належне виконання зобов'язань сторонами та відсутність обґрунтованих підстав звернення до суду.
30.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури, за змістом яких прокурор вказує, що при зверненні з даним позовом до суду сума неповернутого авансу за договором від 18.10.2021 №355/10-21 становила 9 425 282 грн. Разом з тим, станом на 26.10.2023 залишок непогашеного авансу за договором від 18.10.2021 № 355/10-21 складає 5 942 932,77 грн., що підтверджується інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області № 04-10-10/14698 від 27.10.2023. Так, Департамент капітального будівництва облдержадміністрації листом за № 2347/0/174-23 від 19.10.2023 повідомив ГУ ДКС України у Дніпропетровській області про часткове врахування авансу, а саме, після відкриття провадженні у справі № 904/4761/23, 20.09.2023 частково на суму 1 558 848, 94 грн врахований в довідці КБ3 та в акті виконаних будівельних робіт КБ-2 за вересень 2023 року, а також 19.10.2023 частково на суму 1 923 500,29 грн - в довідці КБ3 та в акті виконаних будівельних робіт КБ-2 за жовтень 2023 року. Отже, прокурор зазначає, що надані сторонами докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог прокурора про стягнення з ТОВ «БМПБ «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації невикористаного авансу за договором № 335/10-21 від 18.10.2021 у розмірі 3 482 349,23 грн, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України. Водночас, прокурор зазначає, що залишок непогашеного авансу за договором від 18.10.2021 № 355/10- 21, який станом на 26.10.2023 складає 5 942 932,77 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також інфляційні втрати у сумі 2 237 540, 26 грн., 3% річних у сумі 459 822, 26 грн. та пеня у сумі 1 651 068,50 грн. До того ж, прокурор вказує, що доводи відповідача стосовно підтвердження належного виконання умов договору актами приймання виконаних будівельних робіт, не спростовують наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022, а також стягнення з відповідача сум авансу, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо повернення попередньої оплати (авансу).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.11.2023.
06.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за змістом яких Департамент вказує, що відповідачем було використано авансові кошти відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 протягом трьох місяців з моменту отримання коштів, проте у зв'язку з початком воєнного стану в України та впровадженням обмежень щодо фінансування будівельно-монтажних робіт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 департамент не мав змоги розрахуватися з генпідрядником за фактично придбані матеріали та фактично виконані будівельні роботи, тому що придбані матеріали закриваються виключно з виконаними роботами.
06.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" про призначення судової експертизи, за змістом якого відповідач просить суд призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) «Чи підтверджується документально використання ТОВ «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий Дім» отриманої попередньої оплати за договором № 335/10-21 від 18.10.2021 року на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) на закупівлю матеріалів, робіт та послуг для виконання робіт, передбачених цим договором та в якій сумі?».
2) «Чи є документальним підтвердженням використання отриманої попередньої оплати за договором № 335/10-21 від 18.10.2021 року на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 згідно діючого законодавства?».
Разом з тим, за змістом наданого клопотання відповідач просить суд доручити проведення експертизи Дніпровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
13.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" про приєднання до матеріалів справи копії Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 09.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 відкладено підготовче засідання на 28.11.2023.
24.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури, за змістом яких прокурор зазначає, що залишок непогашеного авансу за договором станом на 20.11.2023 складає 5 172 778,54 грн., у зв'язку з чим прокурор вказує про відсутність предмета спору на суму 4 252 503,46 грн., в іншій частині прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги. Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи прокурор зазначає, що, з огляду на предмет спору, судом буде надаватись оцінка саме правомірності спірної додаткової угоди, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
27.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про виправлення описки у позовній заяві, за змістом якої прокурор в просить суд вважати вірним номер договору не №335/10-21, а №355/10-21.
27.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Департаменту капітального будівництва облдержадміністрації на клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, за змістом яких Департамент зазначає, що відповідачем надані докази у вигляді банківських виписок та актів приймання виконаних робіт на підтвердження використання відповідачем авансу протягом 3-х місяців, однак дана обставина не визнається прокурором, у зв'язку з чим наявні підстави для проведення судової експертизи з метою встановлення обставин використання коштів попередньої оплати. Разом з тим, Департамент підтримує питання, поставлені відповідачем у клопотанні про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" про призначення по справі судової експертизи; призначено у справі №904/4761/23 судову експертизу; зупинено провадження у справі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про призначення експертизи та зупинення провадження від 28.11.2023 у справі №904/4761/23 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про призначення експертизи та зупинення провадження від 28.11.2023 у справі №904/4761/23 залишено без змін.
25.03.2024 справу №904/4761/23 направлено до Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертних досліджень згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023.
25.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи; зобов'язано сторони надати додаткові матеріали, необхідні експерту для проведення судової економічної експертизи.
15.11.2024 відповідач подав до канцелярії суду витребувані ухвалою суду від 28.10.2024 документи на виконання клопотання судового експерта.
23.12.2024 до канцелярії суду надійшла справа разом із висновком експерта №603-24 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової економічної експертизи у справі №904/4761/23.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2025 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.01.2025.
Ухвалою суду від 13.01.2025 справу №904/4761/23 за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів вирішено передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/5115/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (ідентифікаційний код: 41416171).
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2025 матеріали позовної заяви №904/5115/24 (904/4761/23) передано на розгляд судді Суховарову А.В.
Ухвалою суду від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5115/24 (904/4761/23) відповідно до положень частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну, свідоцтво №174 від 24.04.2013 (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, а/с 162, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2025.
28.01.2025 до суду надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2025 року.
30.01.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява Дніпропетровської обласної державної адміністрації про розгляд справи за відсутності представника облдержадміністрації за наявними у справі матеріалами.
07.02.2025 до суду надійшло клопотання Дніпропетровської обласної державної адміністрації про розгляд справи без участі уповноваженого представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 19.02.2025 задоволено усне клопотання розпорядника майна Венської О.О. про відкладення розгляду справи №904/5115/24(904/4761/23); відкладено судове засідання на 18.03.2025.
26.02.2025 до суду надійшли пояснення розпорядника майна Венської О.О. на позовну заяву, за містом яких арбітражний керуючий заперечує проти позову, вказує, що зі змісту оспорюваної Додаткової угоди №6 вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов'язань щодо виконання робіт. Сторони змінили строк використання генпідрядником авансу на придбання матеріалів. Такий строк не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також арбітражний керуючий зазначає, що генпідрядником, з посиланням на форс-мажорні обставини, які підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, підготовлені акти приймання виконаних будівельних робіт з повним закриттям авансу, про що йдеться у листі Державної казначейської служби України за вих.№ 04-10-10/495 від 09.01.2025 та письмових поясненнях Департаменту від 14.06.2024 року за вих.№1461/0/174-24. Відповідач у повній мірі використав кошти попередньої оплати на придбання також матеріалів, конструкцій, виробів про що надав підтверджуючі документи Департаменту капітального будівництва. На теперішній час відповідач виконує належним чином будівельно-монтажні роботи по об'єкту, про що свідчать наданий Акт №10 (форма КБ-2в) за вересень 2023 року. Разом з тим, арбітражний керуючий зазначає, що у позові прокурор наводить лист роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України в якому зазначено, що форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначено, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг, отже замовник може самостійно визнавати форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Також, арбітражний керуючий вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12032/22 вже встановлено легітимність обставин для укладання Додаткової угоди № 6 від 01.04.2022 до договору №335/10-21 від 18.10.2021, тобто факт її правомірності та доцільності укладання не підлягає доказуванню. Також, арбітражний керуючий зазначає, що укладення оскаржуваної додаткової угоди спричинено настанням обставин непереробної сили, про що 02.03.2022 генпідрядник повідомив Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про обставини непереборної сили, пов'язані з введенням на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнного стану у зв'язку з вторгненням військ Російської Федерації на територію України, що унеможливило належне виконання генпідрядником своїх зобов'язань за договором у зв'язку з порушенням логістичних ланцюжків постачання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, об'єктивні загрози життю та здоров'ю працівників, мобілізацію працівників, призначення комендантської години по всій території України, численні блок-пости по свій території країни, які уповільнюють термін доставки товарів, закриття профільних магазинів для будівництва, сирени - під час яких працівники вимушені ховатися в бомбосховищах, але не всі будівельні майданчики обладнані бомбосховищами, також відсутність паливно-мастильних матеріалів, все це унеможливлює виконання Генпідрядниками своїх конкретних зобов'язань під час дії воєнного стану в України. Роботи на об'єкті будівництва велись протягом 2022- 2024 років. У листі Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 09.01.2025 за №04-10-10/495 до Дніпровської обласної прокуратури йдеться про те, що сума авансу використана ТОВ «БМПБ «Новий дім» та були проведені роботи, закуплені матеріали шляхом підписання довідок КБЗ та актів виконаних будівельних робіт КБ-2в у 2022-2024 роках, остаточно було погашено та враховано із авансу 12 000 000 грн. повну суму робіт 14.06.2024 року. Арбітражний керуючий вказує, що перший етап виконання договору дійсно збігається із початком військової агресії Російської Федерації проти України, тому всі обставини, які вказані у листі від 02.03.2022 до Департаменту дійсно мали місце, і це загальновідомі факти, які прокуратура не може спростовувати. Отже арбітражний керуючий зазначає, що підписання додаткової угоди №6 зумовлено об'єктивними обставинами, в той час як надалі до договору укладались додаткові угоди на подовження строку його дії, а саме Додатковою угодою № 13 від 21.04.2023 строк дії договору встановлено завершення виконання робіт до 30.12.2024. Угоду зареєстровано і взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідне підтвердження наявне на додатковій угоді у вигляді штампу на першому аркуші з датою та підписом уповноваженої особи Головного управління Державної казначейської служби України. Вказане, згідно тверджень арбітражного керуючого, свідчить про наявність на обліку відповідного бюджетного зобов'язання з умовою про подовження строку використання авансу. Арбітражний керуючий вказує, що Додаткова угода №6 була укладена відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 № «Про введення воєнного стану в Україні» та Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного положення в Україні» на підставі повідомлення Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, керуючись ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» та у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлювали виконання зобов'язань. Тобто, на дату винесення розпоряджень строк виконання відповідачем свого зобов'язання із надання підтверджуючих документів про отримання товарів (робіт, послуг) при здійсненні попередньої оплати, з метою дотримання вимоги абз. 5 п. 10.1 наказу Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 №938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» ще не сплинув. Отже, арбітражний керуючий вважає, що існування об'єктивних обставин, що унеможливило виконання деяких зобов'язань у строк, який був передбачений договором у первісній редакції, станом на даний час аванс використано у належний спосіб, розрахунки закрито. Враховуючи викладене, арбітражний керуючий просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення невикористаного авансу та вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних, як похідних від основної вимоги, яку вважає такою що не підлягає задоволенню судом.
17.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури по справі №904/5115/24(904/4761/23), за змістом яких прокурор заперечує проти тверджень арбітражного керуючого, з підстав, викладених у відповідних поясненнях прокурора, наданих у даній справі. Разом з тим, прокурор зазначає при зверненні прокурором з даним позовом до суду сума неповернутого авансу за Договором № 355/10-21 від 18.10.2021 становила 9 425 282 грн., проте на даний час перерахований аванс повністю врахований (погашений) в довідках КБ3 та в актах виконаних будівельних робіт КБ-2, що підтверджується інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за № 04-10-10/495 від 09.01.2025. Таким чином, прокурор зазначає про відсутність предмету спору в частині позовних вимог прокурора про стягнення з ТОВ «БМПБ «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації невикористаного авансу за договором № 355/10-21 від 18.10.2021 у розмірі 9 425 282 грн, що, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині. Поряд з цим, прокурор вказує, що доводи розпорядника майна щодо підтвердження належного виконання умов договору № 355/10-21 підписанням актів приймання виконаних будівельних робіт, не спростовують наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до зазначеного договору, а також стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо повернення попередньої оплати (авансу) інфляційних втрат у сумі 2 237 540,26 грн, 3% річних у сумі 459 822,26 грн та пені у сумі 1 651 068,50 грн.
Ухвалою суду від 18.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 01.04.2025.
31.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява розпорядника майна Венської О.О. щодо проведення судового засідання, призначеного на 01.04.2025, без участі третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 01.04.2025 прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
13.09.2021 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) процедури відкритих торгів із закупівлі робіт - будівництво будинку культури в с.Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області (ІD закупівлі: UA-2021-09-13-014664-b), очікуваною вартістю 87 136 634,40 грн.
Джерелом фінансування закупівлі є місцевий (обласний) бюджет.
До участі у тендері допущено 2 учасника: ТОВ «БМПБ «Новий Дім» (ЄДРПОУ: 41416171) та ТОВ «СК Магнат» (ЄДРПОУ: 37065126).
За результатами проведених торгів переможцем визначено ТОВ «БМПБ «Новий Дім» з ціновою пропозицією 86 939 046 грн.
18.10.2021 між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовником) та ТОВ «БМПБ «Новий дім» (генеральним підрядником) укладено договір № 355/10-21 від 18.10.2021 (далі - Договір).
Замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва (п.1.1 Договору).
Об'єкт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013- будівництво музейного комплексу “Будівництво будинку культури в с.Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) Місце розташування об'єкта: вул. Паркова, 1-К, Дніпровського району Дніпропетровської області (п.1.2 Договору).
Генпідрядник розпочинає виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022 (п.1.4 Договору).
Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 2), є динамічною і складає 86 939 046, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20%- 14 489 841, 00 грн.(п.2.1 Договору).
Замовник, при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів перераховує Генеральному підряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим Договором, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова КМУ), Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторні хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 році (далі -Положення), затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД (п.11.7 Договору).
Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі №КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 11.8 Договору).
Генпідрядник, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п. 11.9 Договору).
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати генпідрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає замовнику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором (п. 13.2 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.
У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір (п.14.1-14.4 Договору).
Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору. Перегляд основних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог статті 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (п. 15.1 Договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.12.2022, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.16.1 Договору).
На виконання п. 11.7 Договору 28.01.2022 Департаментом на рахунок ТОВ «БМПБ «Новий Дім» перераховано попередню оплату (аванс) за договором у розмірі 12 000 000 грн., згідно платіжного доручення № 8 від 24.01.2022 та 10.02.2022 перераховано аванс у розмірі 4 000 000 грн. згідно платіжного доручення №141 від 09.02.2022.
14.01.2022 між замовником та генпідрядником укладено додаткову угоду №3 до Договору, за змістом якої сторонами внесено зміни до Договору, відповідно до яких строк дії договору (п. 12,4, 16.1) встановлено до 30.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
01.04.2022 між замовником та генпідрядником укладено додаткову угоду №6 до договору, в якій сторони дійшли згоди викласти п. 11.9 Договору в новій редакції:
« 11.9. Генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 №2-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.».
21.04.2023 між замовником та генпідрядником укладено додаткову угоду №13 від 21.04.2023 до вказаного договору строк дії договору встановлено до 30.12.2024.
Прокурор вказує, що за змісту укладеної сторонами додаткової угоди №6 від 01.04.2022, якою внесено зміни до договору щодо продовження строку використання генеральним підрядником сум попередньої оплати, вбачається, що ці зміни внесено у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили (введенням воєнного стану на території України) з посиланнями лише на загальний лист Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який адресований всім, кого це стосується. При цьому, як зазначає прокурор, додаткова угода №6 не містить посилань на об'єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання генеральним підрядником зобов'язань саме за договором №411/11-21 від 22.11.2021, чи використання одержаного авансу на виконання робіт або щодо повернення замовником невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Отже, при укладенні додаткової угоди №6 до договору сторонами порушено вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме внесено зміни до істотних умов договору, щодо продовження використання генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов'язань договором. Також прокурор зазначив, що головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України. Попередня оплата робіт за договором могла бути здійснена на строк не більше 3 місяців. При цьому положеннями чинного законодавства не передбачено право розпорядників бюджетних коштів продовжувати строки використання попередньої оплати (авансу) взагалі.
Прокурор зазначає, що внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору фактичне повернення авансу за ним у розмірі:
- 4 000 000, 00 грн. відбулось тільки 10.06.2022, що підтверджується листом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за №1137/0/174-22 від 13.06.2022 про повернення коштів;
- 574 718, 00 грн. враховано 08.11.2022 в актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за листопад 2022 року, що підтверджується листом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за № 1811/0/174-22 від 08.11.2022 про врахування авансу (копія додається);
- 2 000 000, 00 грн. враховано 21.07.2023 в акті виконаних будівельних робіт КБ-2 за липень 2023року.
Отже, прокурор зазначає, що станом на 09.08.2023 залишок непогашеного авансу складає 9 425 282, 00 грн., у зв'язку з чим, вбачаються ознаки безпідставного користування відповідачем бюджетними коштами, що свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.
Викладені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про визнання вищевказаної додаткової угоди недійсною, стягнення суми 9 425 282, 00 грн. невикористаного авансу, а також 3% річних у розмірі 459 822, 26 грн., інфляційних у розмірі 2 237 540, 26 грн. та пені у розмірі 1 651 068, 50 грн.
Під час розгляду справи, заявою від 17.03.2025 прокурор повідомив про повне врахування (погашення) авансу 9 425 282, 00 грн. згідно довідок КБ-3 та актів виконаних будівельних робіт КБ-2.
За викладених обставин, розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог прокурора щодо визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022 та стягнення з відповідача на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 3% річних у розмірі 459 822, 26 грн., інфляційних у розмірі 2 237 540, 26 грн. та пені у розмірі 1 651 068, 50 грн.
В процесі розгляду спору, між учасниками справи постало спірне питання в частині наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, у зв'язку з чим господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України “Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України “Про прокуратуру», на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України “Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру»).
У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру», Дніпропетровською обласною прокуратурою листами №15/2-642вих-23 від 08.05.2023, №15/2-656вих-23 від 10.05.2023 повідомлено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.
У відповіді від 26.05.2023 за № 1027/0/174-23 та від 30.05.2023 за №1048/0/174-23 від 30.05.2023 Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської ОДА за дорученням Дніпропетровської обласної військової адміністрації повідомлено про відсутність, на його думку, будь-яких порушень під час укладення додаткової угоди до Договору № 355/10-21 від 18.10.2021, відсутність підстав для застосування прокуратурою представницьких повноважень.
Крім того, Листами за № 15/2-643вих-23 від 08.05.2023, № 15/2-655вих-23 від 10.05.2023, за №15/2-974вих-23 від 10.07.2023 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА про наявність порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткової угоди до Договору №355/10-21від 18.10.2021.
У відповіді від 30.05.2023 за №1056/0/174-23, від 30.05.2023 за №1052/0/174-23, від 21.07.2023 за № 1549/0/174-23 Департамент повідомив про відсутність, на його думку, порушень інтересів держави у вказаних правовідносинах, а також про відсутність у прокурора підстав для вжиття заходів представницького характеру.
Таким чином, з боку уповноважених органів (Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред'явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди №6 до Договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
У зв'язку з чим, Дніпропетровською обласною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, листами від 21.08.2023 №15/2-1165вих-23 і №15/2-1166вих-23 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правовою позицією прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Окрім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.
Враховуючи наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, господарський суд дійшов висновку щодо наявності у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачами, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», звертав їх увагу на порушення інтересів держави внаслідок неправомірного користування сумою авансу, необхідність їх захисту шляхом визнання недійсною додаткової угоди №6 та стягнення штрафних санкцій, у розумний строк не вжили належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.
Предметом спору є: визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору № 355/10-21 від 18.10.2021, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий Дім», а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за договором № 355/10-21 від 18.10.2021 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 459 822, 26 грн., інфляційних у розмірі 2 237 540, 26 грн. та пені у розмірі 1 651 068, 50 грн.
Щодо суперечностей між учасниками справи в частині наявності/відсутності правових підстав для укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022, господарський суд вказує наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Цивільного кодексу України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 Цивільного кодексу України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина четверта статті 879 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 11.9 договору генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 № 26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п. 11.9 Договору).
Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору. Перегляд основних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог статті 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (п. 15.1 договору).
Як встановлено судом 01.04.2022 сторони підписали додаткову угоду №6 до Договору, в якій дійшли згоди п. 11.9 договору викласти в новій редакції:
“11.9. Генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 № 2-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.».
За змістом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 Цивільного кодексу України).
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (частина перша статті 207 Господарського кодексу України).
На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Пункт 11.9 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 01.04.2022) відповідно до якого генпідрядник зобов'язався використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення, був погоджений сторонами згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі Постанова № 1070) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі: товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців; товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.
Пунктом 2 Постанови №1070 (в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., №63, ст. 2029).
Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова №641) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, серед іншого, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.
Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 №229, №630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 №928 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З викладеного вбачається, що 01.04.2022 (станом на дату укладання сторонами додаткової угоди №6 до договору) на всій території України діяв карантин.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 затверджено “Порядок державного фінансування капітального будівництва» (далі Порядок №1764).
Так, відповідно до пункту 18 Порядку №1764, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).
Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п. 19 Порядку №1764, в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).
З викладеного вбачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди №3 від 01.04.2022 до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001, чітко передбачено обов'язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу або повернення невикористаної суми авансу у цей період.
Господарський суд зазначає, що чинні нормативно-правові акти України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, № 641 від 22.07.2020 та № 1764 від 27.12.2001 не передбачають можливості зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.
Таким чином, внесення змін, зокрема, щодо строку використання підрядником авансу, шляхом укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001.
Щодо форс-мажорних обставин, про наявність яких зазначено в оскаржуваній додатковій угоді, господарський суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
Згідно із частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
За сталою практикою Верховного Суду (постанова від 25.01.2022 у справі N 904/3886/21, постанова від 15.06.2023 у справі N 910/8580/22, постанова від 07.06.2023 у справі N 912/750/22, постанова від 07.06.2023 у справі N 906/540/22, постанова від 29.06.2023 у справі N 922/999/22) ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності; форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер.
При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому, те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом - Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Також Верховний Суд окремо звернув увагу, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилалися сторони оскаржуваної додаткової угоди, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, чи існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати в сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові від 07.06.2023 у справі №912/750/22 Верховний Суд виснував, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Фактично ТПП України зазначеним листом лише засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Більш того, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні, а отже не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів, та сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. При цьому, кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність безпосередньо в нього форс-мажорних обставин.
Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1, не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору/зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Крім того, відповідачем не зазначено, які саме надзвичайні обставини завадили поверненню передплати та не підтверджено належними доказами.
За викладених обставин, указаний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо укладення оскаржуваної додаткової угоди за відсутності неможливості виконання Генеральним підрядником зобов'язання за Договором щодо використання одержаного авансу на виконання робіт або щодо повернення невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось судом, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору № 355/10-21 від 18.10.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва по об'єкту «Будівництво будинку культури в с.Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області», укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо результатів судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 за клопотанням відповідача, господарський суд вказує наступне.
На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання:
- Чи підтверджується документально використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" отриманої попередньої оплати за договором №355/10-21 від 18.10.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) на закупівлю матеріалів, робіт та послуг для виконання робіт, передбачених цим договором, в яких сумах і за які періоди?
За змістом експертного висновку №603/24 від 17.12.2024 судовим експертом надано наступну відповідь:
«Документально підтверджується перерахування коштів з рахунку ТОВ «БМПБ «НОВИЙ ДІМ» (UА368201720355909610700701935) на рахунки контрагентів у період з 31.01.2022 по 02.02.2022 в розмірі 11 982 925,62 грн (у т.ч. ПДВ 1 983 654,27 грн.) і повернення 10.06.2022 коштів з рахунку ТОВ «БМПБ «НОВИЙ ДІМ» (UА368201720355909610700701935) на рахунок ДКБ Дніпропетровської ОДА UАЗ58201720344271005100017816) у розмірі 4000 000,00 грн.
В обсягах наданих документів підтвердити чи спростувати використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий дім» отриманої попередньої оплати за договором №355/10-21 від 18.10.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - Будівництво будинку культури в с. Новоолександрівка по вул. Парковій, 1 -К Дніпровського району Дніпропетровської області (ДК021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) на закупівлю матеріалів, робіт та послуг для виконання робіт, передбачених саме цим договором не надається за можливе.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що в межах експертного дослідження не встановлено факту використання відповідачем попередньої оплати саме за договором №355/10-21 від 18.10.2021, твердження відповідача про використання отриманого авансу в межах договору №355/10-21 від 18.10.2021 відхиляються судом.
Щодо суми неповернутого авансу у розмірі 9 425 282, 00 грн., господарський суд зазначає наступне.
При зверненні прокурором з даним позовом до суду сума неповернутого авансу за Договором № 355/10-21 від 18.10.2021 становила 9 425 282 грн.
Разом з тим, заявою від 17.03.2025 прокурор повідомив суд про врахування (погашення) авансу в довідках КБ3 та в актах виконаних будівельних робіт КБ-2, про що зазначено у листі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за № 04-10-10/495 від 09.01.2025.
Так, Департамент капітального будівництва облдержадміністрації листом за № 1461/0/174-24 від 14.06.2024 повідомив ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про врахування авансу в довідках КБ3 та в актах виконаних будівельних робіт КБ-2, а саме, після відкриття провадженні у справі № 904/4761/23: 20.09.2023 частково врахований на суму 1 558 848, 94 грн; 19.10.2023 частково врахований на суму 1 923 500,29 грн; 13.11.2023 частково врахований на суму 770 154,23 грн; 13.12.2023 частково врахований на суму 1 369 818,11 грн; 21.12.2023 частково врахований на суму 865 351,82 грн; 02.04.2024 частково врахований на суму 1 439 593,43 грн; 01.05.2024 частково врахований на суму 984 045,79 грн; 14.06.2024 остаточно на суму 513 969,39 грн врахований в довідці КБ3 та в акті виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень 2024.
За викладених обставин, прокурор зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму неповернутого авансу у розмірі 9 425 282 грн. згідно положень п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на те, що надані сторонами докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог прокурора про стягнення з ТОВ «БМПБ «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації невикористаного авансу за договором № 355/10-21 від 18.10.2021 у розмірі 9 425 282, 00 грн., господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «БМПБ «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації невикористаного авансу у розмірі 9 425 282, 00 грн. згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд зазначає наступне.
За змістом позовної заяви, прокурор просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню за період з 11.05.2022 по 09.06.2022 у розмірі 53 260, 28 грн., 3% річних за період з 29.04.2022 по 05.08.2023 - 459 822, 26 грн. та інфляційні втрати за період з 11.05.2022 по 20.07.2023 - 2 237 540, 26 грн.
Згідно з приписами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи, що оскаржувана додаткова угода до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 11.9 Договору генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення.
На виконання п.11.7 Договору 28.01.2022 та 10.02.2022 Департаментом на рахунок ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" перераховано попередню оплату (аванс) за договором у розмірі 12 000 000, 00 грн. та 4 000 000, 00 грн. відповідно.
Таким чином, з урахуванням положень п.11.9 Договору, у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом 3 місяців, тобто до 28.04.2022 (аванс на суму 12 000 000, 00 грн.), а також до 10.05.2022 (аванс на суму 4 000 000, 00 грн.) включно, вона підлягала поверненню генеральним підрядником на користь замовника з нарахуванням пені.
Фактичне повернення суми попередньої оплати за Договором у розмірі 4 000 000, 00 грн. відбулось 10.06.2022, аванс у розмірі 12 000 000 грн. враховано наступним чином - 08.11.2022 в актах виконаних робіт КБ-2 за листопад 2022 року враховано 574 718, 00 грн., а 21.07.2023 в актах виконаних робіт КБ-2 за липень 2023 року враховано 2 000 000, 00 грн.
Отже, в період з 11.05.2022 до 09.06.2022 зі сторони ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" мало місце невиконання грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 4 000 000, 00 грн.; з 29.04.2022 до 07.11.2022 - суми 12 000 000, 00 грн., з 08.11.2022 до 20.07.2023 - суми 11 425 282, 00 грн., з 21.07.2023 станом на 09.08.2023 - суми 9 425 282,00 грн.
За викладених обставин, прокурором здійснено розрахунок пені (а.с.19-20, т.1) на загальну суму 1 651 068, 50 грн., з яких: за період з 11.05.2022 по 09.06.2022 на суму 53 260, 28 грн., та за період з 29.04.2022 по 28.10.2022 на суму 1 597 808, 23 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором здійсненого розрахунок 3% річних за період з 29.04.2022 по 15.08.2023 - 459 822, 26 грн. та інфляційні втрати за період з 29.04.2022 по 20.07.2023 на суму 2 237 540, 26 грн.
Перевіривши здійснені прокурором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем нарахувань, у зв'язку з чим відповідні вимоги прокурора підлягають задоволенню судом.
Щодо тверджень відповідача про нарахування пені поза межами строку позовної давності, встановленої вимогами ст. 258 ЦК України, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
За змістом розрахунку пені, прокурором розраховано пеню у відповідності до ст. 258 ЦК України за період з 11.05.2022 (перший день прострочення) по 09.06.2022 (останній день перед поверненням авансу у сумі 4 000 000, 00 грн.) на суму 53 260,28 грн. та за період з 29.04.2022 (перший день прострочення) по 28.10.2022 (строк в межах, якого нараховується пеня 6 місяців на суму неповернутого авансу 12 000 000, 00 грн.) у сумі 1 597 808,22 грн.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який був неодноразово продовжений та діє дотепер.
15.03.2022 Верховна Рада України прийняла названий вище Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.
Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Таким чином, стаття 258 ЦК України підпадає під перелік статей, строки яких продовжені на період дії в Україні воєнного стану.
За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення пені заявлені прокурором з дотриманням строку позовної давності, визначеного положеннями статті 258 ЦК України, який продовжено на строк дії воєнного стану, що виключає наявність підстав для застосування позовної давності до вимог прокурора про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1 651 068, 50 грн.
Щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17.10.2022 по справі №160/12032/22 господарський суд зазначає наступне.
Предметом розгляду справи №160/12032/22 були питання законності та обґрунтованості розпоряджень ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Справа №160/12032/22 відрізняється від даної справи складом учасників справи, предметом спору та відповідним матеріально-правовим обґрунтуванням підстав позову.
У серпні 2022 року Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю декількох третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, зокрема, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" , з вимогою про визнання протиправними та скасування розпорядження відповідача про зупинення операцій з бюджетними коштами, винесених за порушення, визначене у п. 22 ч. 1 ст. 116 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні попередньої оплати за роботи (товари, послуги) за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати.
Задовольняючи позовні вимоги Департаменту, суд адміністративної юрисдикції виходив з того, що на дату винесення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області оскаржуваних розпоряджень строк виконання позивачем свого зобов'язання із надання підтверджуючих документів про отримання товарів (робіт, послуг) при здійсненні попередньої оплати, не настав, оскільки між сторонами правовідносин укладено певні додаткові угоди (зокрема, додаткова угода № 6 від 01.04.2022 до Договору № 335/10- 21 від 18.10.2021), зі змісту яких вбачається, що генеральні підрядники використовують одержану попередню оплату на виконання робіт на об'єктах впродовж 3 місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.
При цьому, Дніпропетровський окружний адміністративний суд при розгляді даної справи не надавав оцінки законності та обґрунтованості укладених додаткових угод, їх відповідності нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі". Наявність вказаних додаткових угод суд використав як факт домовленості сторін, не аналізуючи зміст таких домовленостей.
З урахуванням презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, оскільки додаткова угода №6 недійсною визнана не була станом на час розгляду справи №160/12032/22, суд був позбавлений можливості ухвалити інші рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
За викладених обставин, заперечення учасників справи з посиланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17.10.2022 по справі №160/12032/22 відхиляються судом.
Щодо решти доводів учасників справи господарський суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Господарським судом досліджено надані сторонами докази, аргументи сторін та надана їм правова оцінка, в той час як решта доводів та заперечень учасників справи до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ЄДРПОУ 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 34, ЄДРПОУ 04011650) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.04.2022 до Договору № 335/10- 21 від 18.10.2021 на виконання робіт по об'єкту «Будівництво будинку культури в с.Новоолександрівка по вул. Парковій, 1-К Дніпровського району Дніпропетровської області», укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро " Новий дім".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 34, ЄДРПОУ 04011650) суму 2 237 540, 26 грн. інфляційних втрати, 459 822, 26 грн. 3% річних, 1 651 068, 50 грн. пені.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 167 431,76 грн.
В частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ЄДРПОУ 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 34, ЄДРПОУ 04011650) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) щодо стягнення суми невикористаного авансу у розмірі 9 425 282 грн. закрити провадження у справі.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.04.2025.
Суддя А.В. Суховаров