вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
08.04.2025м. ДніпроСправа № 904/75/25
за позовом керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна долина", м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємць Русін Олександр Іванович, м. Кривий Ріг
про зобов'язання усунути перешкоди, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Представники:
від прокуратури: Риженко В.О., службове посвідчення №069939
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Виконувач обов'язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна долина", в якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна долина" (ЄДРПОУ 42996642) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Маршака, 12в, загальною площею 14 кв.м, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: торгівельний павільйон загальною площею 30 кв. м.
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна долина" (ЄДРПОУ 42996642) на об'єкт нерухомого майна (торгівельний павільйон), площею 30 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Маршака, 12в, проведену 12.06.2019 рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І. І. (номер відомостей про речове право: 32020114) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 946534512110.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розміщення об'єкта нерухомості, а саме: (торгівельний павільйон), площею 30 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Маршака, 12в, на земельній ділянці комунальної форми власності, котра не виділялась з метою здійснення капітального будівництва, перешкоджає законному власнику у користуванні та розпорядженні власним майном, а отже вказаний об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню.
Прокурор зазначає, що 10.06.2016 державним реєстратором Широківської районної державної адміністрації Дмитровою І. О. зареєстровано право приватної власності за Русіним О.І. на об'єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон, загальною площею 30 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч тому, що на спірній земельній ділянці мала бути розташована виключно тимчасова споруда, котра державній реєстрації не підлягає.
Підставою для проведення реєстраційних дій стали наступні документи: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ДП142161551937, виданий 03.06.2016, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.
Однак, декларація, що стала підставою для реєстрації речового права містить відомості, що не відповідають дійсності.
Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України від 28.10.2024 №5590/04/18-24, в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності наявна інформація щодо зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.05.2016 ДП142161551937 "Нове будівництво торговельного павільйону" за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:07:029:0178; замовник: ОСОБА_1 .
Також, згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України від 28.10.2024 №5590/04/18-24, а також з Реєстру будівельної діяльності встановлено реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.05.2016 ДП142161551937 "Нове будівництво торговельного павільйону" за адресою: АДРЕСА_1 . Декларація про початок здійснення будівельних робіт не реєструвалась.
При цьому, Русін О.І. будучи обізнаним про отримання земельної ділянки виключно з метою розміщення на ній тимчасової споруди, побудував об'єкт нерухомості - торгівельний павільйон та 10.06.2016 зареєстрував право власності на нього.
В подальшому спірне майно було передано за актом приймання-передачі від 12.06.2019 нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Вільна долина".
Факт розміщення саме об'єкта нерухомості також підтверджується актом приймання-передачі від 12.06.2019 нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Вільна долина", оскільки за змістом вказаного акту передачі підлягає саме об'єкт нерухомого майна. Таким чином, розміщення об'єкта нерухомості на земельній ділянці комунальної форми власності, котра не виділялась з метою здійснення капітального будівництва, перешкоджає законному власнику у користуванні та розпорядженні власним майном, а отже вказаний об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу - підприємця Русіна Олександра Івановича, призначено підготовче засідання на 28.01.2025.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2025, господарським судом оголошено перерву до 26.02.2025.
21.02.2025 від Криворізької міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення по справі в яких просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника Криворізької міської ради.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження у справі на 25.03.2025.
У судове засідання 25.03.2025 з'явився прокурор, представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 08.04.2025.
Відповідно до частин 1, 3 статті 201 Господарського процесуального кодексу України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.04.2025, господарським судом продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні та поставлено на вирішення питання щодо зупинення провадження у справі на період розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21.
У судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2025, представник прокурора тури не заперечував проти продовження розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі №904/75/25 на період розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21.
Передаючи справу №908/2388/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що вимогу про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) спірних нежитлових приміщень позивач (власник земельних ділянок) заявив до відповідача 3.
Частинами третьою - п'ятою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Зазначивши, що положення частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України обмежують коло осіб, зобов'язаних знести об'єкт самочинного будівництва, їх забудовником, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що застосування положень наведеної норми Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.
У той же час, згідно з доводами Касаційного господарського суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20, від 15 березня 2023 року у справі № 205/213/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 199/6251/18, від 31 травня 2023 року у справі № 201/4483/20 дотримується правової позиції, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об'єкта, а не його забудовник.
Колегія суддів Касаційного господарського суду з викладеним не погоджується і вважає за необхідне відступити від цього висновку, викладеного у зазначених постановах Касаційного цивільного суду.
Велика Палата Верховного Суду встановила, що у справах № 509/11/17, №201/2471/20, № 205/213/22, № 199/6251/18, № 201/4483/20, від висновків Касаційного цивільного суду у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, позови в частині звільнення земельних ділянок шляхом знесення (демонтажу) об'єктів самовільного будівництва були пред'явлені уповноваженими органами власників земельних ділянок до осіб, які здійснили таку самовільну забудову, тоді як спірні земельні ділянки не були відведені для цієї мети, або без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Касаційний цивільний суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України, а також частини другої статті 212 Земельного кодексу України, виснував, що позови у цих справах у цій частині вимог задоволенню не підлягають, оскільки належним відповідачем за такою вимогою є особа, яка є власником відповідної забудови на день подання позову, тобто останній набувач такого майна, а не особи, які вчинили такі забудови і надалі здійснили їх відчуження.
З огляду на те, що відносини у справі № 908/2388/21 і справах № 509/11/17, №201/2471/20, № 205/213/22, № 199/6251/18, № 201/4483/20 є подібними, а Касаційний господарський суд не погоджується з висновками Касаційного цивільного суду щодо застосування частини четверної статті 376 Цивільного кодексу України, внаслідок чого вважає за необхідне відступити від цих висновків, а також зважаючи на відсутність висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, остання вирішила, що справа № 908/2388/21 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Щодо визначення подібності правовідносин суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
У справі що розглядається (№ 904/75/25) однаковий зі справою №908/2388/21 зміст та предмет правовідносин, який впливає на визначення належного відповідача у справі (особа, яка є власником відповідної забудови на день подання позову, тобто останній набувач такого майна, чи особа, яка вчинила таку забудови і надалі здійснила їх відчуження).
За таких обставин, з метою забезпечення єдності судової практики, врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/2388/21, суд вбачає необхідність зупинення провадження у справі.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Тому, зупинення провадження у справі з підстав пункту 7 частини другої статті 228 Господарського процесуального кодексу України допустиме лише на етапі підготовчого провадження.
У судовому засіданні 08.04.205 судом продовжено розглядати справу у підготовчому провадженні.
Вирішуючи питання щодо продовження розгляду справи №904/75/25 у підготовчому провадженні, суд також враховує, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 розгляд справи призначено на 19.03.2025, однак станом на 08.04.2025 справа №908/2388/21 не вирішена. У судовому засіданні 19.03.2025 Великою Палатою Верховного Суду у справі №908/2388/21 оголошено перерву на 16.04.2025.
З урахуванням викладеного провадження у справі № 904/75/25 за позовом керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна долина" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємець Русін Олександр Іванович про зобов'язання усунути перешкоди, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно підлягає зупиненню до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 908/2388/21 (провадження № 12-73гс24).
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 201, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Продовжити розгляд справи №904/75/25 у підготовчому провадженні.
Зупинити провадження у справі № 904/75/25 за позовом керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна долина" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємець Русін Олександр Іванович про зобов'язання усунути перешкоди, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 908/2388/21 (провадження № 12-73гс24).
Учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили 08.04.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Бажанова