вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5453/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Фізичної особи - підприємця Сухина Андрія Вікторовича, с. Кривуші (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро", с. Зоряне (код ЄДРПОУ 30506220) про стягнення заборгованості за договором перевезення на суму 167 759, 71 грн
Рух справи та процесуальні дії у справі.
ФОП Сухина А.В звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Агрофірма "Схід Агро" про стягнення заборгованості за договором перевезення на суму 167 759, 71 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024р.
06.01.2025 своєю ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
07.01.2025 вважається днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа і в силу ст. 120 ГПК України відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзив на позов не подав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №ТП-181-СА від 01.09.2023 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги.
Всього позивач просить стягнути 167 759, 71 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач не подав до суду відзив на позов.
Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за послуги за договором №ТП-181-СА від 01.08.2023 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом в сумі 167 759, 71 грн.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з належним укладенням договору, погодженням умов договору, строку його дії, порядку та строків наданих послуг, визначені (погоджені) сторонами договору порядок та строки оплати, підтвердження виконання зобов'язань за договором зі сторони позивача (наявність актів приймання-передачі, тощо), настання обов'язку зі сторони відповідача заплатити за послуги, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов'язань відповідачем, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків у заявлених до стягнення сумах.
Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем договору №ТП-181-СА від 01.08.2023 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже твердження позивача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.
Обставини справи встановлені судом.
Суд встановив, що позивачем та відповідачем укладений Договір на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-181-СА від 01.08.2023.
У відповідності до п.4.1. Договору «Надання послуг по цьому Договору фіксується двостороннім Актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін підписується уповноваженими представниками Перевізника й Замовник та засвідчується печатками Сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування Перевізника та Замовника; Вантажовідправника та Вантажоодержувача; інформація про перевезення вантажу; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення».
Позивач на виконання умов договору №П-181-СА від 01.08.2023 року здійснив перевезення вантажу Відповідача на загальну суму 162 784,00 (сто шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) грн. з ПДВ, що підтверджуєтеся товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- TTH № 000029, Акт здачі-прийняття робіт №26/06-1від 26.06.2024 року на суму 16 254,00 грн з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 08.07.2024 року).
- TTH № 000041, Акт здачі-прийняття робіт №28/06-1 від 28.06.2024 року на суму 16 178,40 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 10.07.2024 року).
- TTH № 000053, Акт здачі-прийняття робіт №30/06-1 від 30.06.2024 року на суму 16 203,60 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 10.07.2024 року).
- TTH Nє 000064, Акт здачі-прийняття робіт Nє01/07-1 від 01.07.2024 року на суму 16 909,20 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 11.07.2024 року).
- TTH № 000076, Акт здачі-прийняття робіт №02/07-1 від 02.07.2024 року на суму 16 669,80 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 12.07.2024 року).
- TTH № 000145, Акт здачі-прийняття робіт №03/07-1 від 03.07.2024 року на суму 15 469,60 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 15.07.2024 року).
- TTH № 000155, Акт здачі-прийняття робіт №04/07-1 від 04.07.2024 року на суму 16 189,40 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 16.07.2024 року).
- TTH № 000168, Акт здачі-прийняття робіт №06/07-1 від 06.07.2024 року на суму 15 496,60 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 17.07.2024 року).
- TTH Nє 000095, Акт здачі-прийняття робіт №07/07-1 від 07.07.2024 року на суму 16 304,40 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 17.07.2024 року).
- TTH № 000170, Акт здачі-прийняття робіт №08/07-1 від 08.07.2024 року на суму 17 136,00 грн. з ПДВ, підписаним сторонами без будь-яких зауважень і заперечень. (Строк оплати настав 18.07.2024 року).
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що «Факт надання послуг з перевезення підтверджується документами, що підтверджують передавання вантажів від Вантажовідправника Перевізнику, передавання вантажу Перевізником Вантажоодержувачу згідно чинного законодавства України, товарно-транспортною накладною, Актом виконаних робіт (послуг)».
У відповідності до п.4.6. Договору «Замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого Перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських дів з моменту отримання Замовником від Перевізника належним чином оформлених документів згідно п. 4.5 цього Договору.».
Суд встановив, що актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 25.11.2024, який підписаний позивачем та відповідачем підтверджується наявність заборгованості в сумі 162 784, 00 грн.
Отже, відповідач в порушення умов договору на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №П-181-СА від 01.08.2023 року оплату за перевезення вантажу не здійснив.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини першої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За приписами частин 11, 12 статті 9 Закону України «Про транспортно експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України). Майново господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України), і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України). Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд взяв до уваги розрахунок позивача як такий, що є правильним.
Відповідач не надав суду докази сплати заборгованості.
Отже суд встановив, що відповідач має заборгованість за надані послуги, заперечень або обґрунтувань не отримання послуг відповідач не надав.
Оскільки відповідач не надав докази, які спростовують доводи позивача, суд визнав, що позивач довів факт укладення договору та факт надання послуг відповідачу на підставі підписаних актів.
Суд встановив, що позивач є кредитором та управленою стороною, а відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання, а наявність заборгованості за послуги в розмірі 167 759, 71 грн. підтверджується доказами, які відповідачем не спростовані.
Суд вирішив задовольнити позов повністю.
Судові витрати
В силу статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Схід агро» (адреса: 52910, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, с. Зоряне, вул. Центральна, будинок 27, код ЄДРПОУ 30506220) на користь Фізичної особи-підприємця Сухина Андрія Вікторовича (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 162 784, 00 грн; 3% річних в сумі 1 542, 60 грн; інфляційні втрати в сумі 3 433, 11 грн; витрати судового збору з урахуванням сервісного збору в сумі 3 028, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.04.2025
Суддя Н.С. Скриннікова