08.04.2025 року м.Дніпро Справа № 909/630/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 (повний текст рішення складено 06.11.2024, суддя Боєва О.С.) у справі № 909/630/24
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО», м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
про стягнення 38219,53 грн.,
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2024 справу №909/630/24 (позовні матеріали) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо» про стягнення страхового відшкодування в сумі 38 219 грн 53 коп. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області. Матеріали справи із супровідним листом від 23.07.2024 надійшли до Господарського суду Запорізької області 29.07.2024.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі №909/630/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить: прийняти апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо» про стягнення страхового відшкодування в сумі 38 219 грн 53 коп. та відкрити провадження у справі; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 909/630/24 та прийняти нове рішення, в якому позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 до СК “КРЕДО» задовольнити; визнати неналежним доказом Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06.05.2024 № НОМЕР_3 ; стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО", 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, Шевченківський район, просп. Моторобудівників, 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , р/р UA068201720343151001200002613 ДКСУ м. Київ ) матеріальну шкоду у розмірі у розмірі 38 219 грн. 53 коп. (тридцять вісім тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 53 коп.); стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО", 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, Шевченківський район, просп. Моторобудівників, 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , р/р UA068201720343151001200002613 ДКСУ м. Київ) судові витрати у розмірі 4542 грн. 00 коп.(чотири тисячі п'ятсот сорок дві грн. 00 коп.).
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що в ході судового розгляду у СК «КРЕДО» було витребувано матеріали страхової справи, а саме: Протокол огляду колісного транспортного засобу від 26.02.2024 р. та Протокол додаткового огляду транспортного засобу від 27.02.2024р - автомобіля Mitsubishi L 200, р.н. НОМЕР_5 , в яких зазначено перелік деталей та опис пошкоджень автомобіля, а також копію документів на підставі яких було проведено оцінку збитків а, саме: Звіт (далі - Звіт) про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. 61931 від 06.05.2024.
При вивченні та перевірці даного Звіту було виявлено ряд порушень, а саме:
- у Розділі 1. «Загальні положення» зазначено, що проведення оцінки доручено оцінювачу Береговому В.М., який має вищу освіту, кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду Державного майна України МФ No5837 від 05.04.2008 року, та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України 15.09.14 року No821). Підвищення кваліфікації оцінювача МФ8121-ПК від 16.02.2022р. Суб'єкт оціночної діяльності Береговий В.М. діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності No 425/22, виданого Фондом Державного майна України від 22 серпня 2022 року. Однак, у відповідності до вимог п. 1.9 Методики з визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) аналіз пошкоджень, прийняття рішення щодо необхідності заміни чи ремонту складників КТЗ, встановлення обсягу необхідних ремонтних робіт (операцій), інші завдання, що передбачають наявність спеціальних технічних знань та є складовою частиною встановлення розміру матеріального збитку або вартості відновлювального ремонту - є виключно компетенцією судових експертів, які мають експертну спеціальність 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». (витяг додається)
Перевіркою наявності відповідної кваліфікації у виконавця Звіту в реєстрі атестованих судових експертів встановлено, що Береговий В.М. не має відповідної кваліфікації. Тобто документ на який посилається СК «КРЕДО» у своїх доводах та грунтується рішення Господарського суду Запорізької області складено особою, яка не має спеціальних знань.
- також встановлено, що фактичний огляд колісного транспортного засобу MITSUBISHI L200 проводив оцінювач Свереда Ю.Ю., який також не має експертну кваліфікацію 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».
Тобто оцінювач Береговий В.М. проводив оцінку завданих збитків без фактичного та особистого огляду автомобіля MITSUBISHI L200 чим порушено вимоги п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Також перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 8.5.6 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», а саме у разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства. Однак у своєму звіті Береговий В.М. не врахував таку норму законодавства чим фактично занизив суму завданих збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 02.12.2024 здійснено запит матеріалів справи №909/630/24 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
09.12.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 909/630/24. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 (у зв'язку з відрядження судді Дарміна М.О) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.
Відповідач та третя особа не скористались своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22.02.2024 серії ААД № 586917, 22.02.2024 на території навчального центру с. Лисець, по вул. Прикордонників Івано-Франківської області, рухаючись заднім ходом водій автомобіля “ГАЗ 66», номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_1 не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 , який рухався позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2024 у справі № 352/845/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з технічним талоном транспортного засобу WTD 141084, власником автомобіля “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 , 2023 року випуску (дата первинної реєстрації 30.08.2023) є Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач у даній справі).
Відповідно до полісу № EP/214130417 (Комплексний електронний договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО» (Страховик, відповідач у справі) застраховано відповідальність власника транспортного засобу “ГАЗ 66», номерний знак НОМЕР_6 (Страхувальник - Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України (третя особа у справі)) за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, майну третіх осіб. Строком дії договору з 14.04.2023 по 13.04.2024 включно. Страхова сума за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн.
Із наданих відповідачем у справу на виконання ухвали суду від 19.08.2024 копій матеріалів страхової справи, яка стосується виплати Товариством з додатковою відповідальністю “СК “КРЕДО» страхового відшкодування в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 22.02.2024 за участю транспортних засобів ГАЗ 66, номерний знак НОМЕР_6 (поліс № ЕР/214130417) та “MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_8 , слідує зокрема наступне.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, як потерпіла особа, звернулась до ТДВ “СК “КРЕДО» з повідомленням від 26.02.2024 про подію, що має ознаки страхового випадку, яка сталася 22.02.2024 за участю транспортних засобів: автомобіля “ГАЗ 66», номерний знак НОМЕР_6 та автомобіля “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 , належного позивачу (потерпілій особі).
Також позивачем подано до ТДВ “СК “КРЕДО» заяву від 26.02.2024 на виплату страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку - вищезазначеної ДТП, яка сталась 22.02.2024, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 . Заява одержана ТДВ “СК “КРЕДО» 04.03.2024 вх. № 419.
ТОВ “Автоальянс-Захід» виставлено Військовій частині НОМЕР_1 рахунок на оплату №83 від 27.02.2024 за проведення ремонту автомобіля “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 на загальну суму 142113,60 грн, у т.ч. 23685,60 грн ПДВ.
Листом від 10.04.2024 № 50/41/12-392 позивач направив ТДВ “СК “КРЕДО» Акт виконаних робіт № 243 від 29.03.2024 щодо ремонту зазначеного автомобіля на суму 142113,60 грн, який складений ТОВ “Автоальянс-Захід» та копію постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2024 у справі №352/845/24.
26.02.2024 ТДВ “СК “КРЕДО» було складено Протокол огляду колісного транспортного засобу та 27.02.2024 - Протокол додаткового огляду транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi L 200, р.н. НОМЕР_5 , в яких зазначено перелік деталей та опис пошкоджень автомобіля, і які підписані довіреною особою власника.
Суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Береговим В.М. на замовлення ТДВ “СК “КРЕДО» було складено Звіт вих. №61931 від 06.05.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким визначено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу “Mitsubishi L 200» д.р.н. НОМЕР_5 складає 120 726,44 грн.
Товариством з додатковою відповідальністю “СК “КРЕДО» складено Страховий акт № 3014407-1 від 05.06.2024, згідно з яким на підставі Звіту № 61931 від 06.05.2024 проведено розрахунок розміру страхового відшкодування та визначено про виплату страхового відшкодування вигодонабувачу (потерпілій особі) - Військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 103894,07 грн.
За платіжною інструкцією № 7877 від 05.06.2024 ТДВ “СК “КРЕДО» перераховано на рахунок Західного ОТО в/ч НОМЕР_1 страхове відшкодування згідно страхового акту №3014407-1, полісу № EP-214130417, в розмірі 103894,07 грн без ПДВ.
Позивач вважає, що сума страхового відшкодування була виплачена відповідачем не в повному обсязі і, відповідно, завдані внаслідок ДТП збитки позивачу не були відшкодовані в повній мірі, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі, з вимогами про стягнення з ТДВ “СК “КРЕДО» суми 38219,53 грн страхового відшкодування, яка є різницею між вартістю проведеного відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_5 згідно з Актом виконаних робіт та виплаченим відповідачем страховим відшкодуванням (142113,60 грн - 103894,07 грн).
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом -Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Крім Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ці відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ч. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Водночас, цією ж статтею визначено, що якщо норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Отже, в цьому випадку питання конкуренції рівнозначних за юридичною силою законодавчих актів врегульовано на законодавчому рівні, визначивши Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спеціальним. Виходячи з принципу верховенства спеціальних норм над загальними нормами, при конкуренції норм до правовідносин у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягають застосуванню правові механізми, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах у справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, у справі № 910/5092/17 від 14.05.2018 та у справі № 922/1436/17 від 10.07.2018 виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:
- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);
- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);
- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);
- не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);
- страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.
Відповідно до п. 34.2 та п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Як зазначалося вище, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, як потерпіла особа, звернулась до ТДВ “СК “КРЕДО» з повідомленням від 26.02.2024 про подію, що має ознаки страхового випадку, яка сталася 22.02.2024 за участю транспортних засобів: автомобіля “ГАЗ 66», номерний знак НОМЕР_6 та автомобіля “Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 , належного позивачу (потерпілій особі).
Також позивачем подано до ТДВ «СК «КРЕДО» заяву від 26.02.2024 на виплату страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку - вищезазначеної ДТП, яка сталась 22.02.2024, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_7 . Заява одержана ТДВ «СК «КРЕДО» 04.03.2024 вх. № 419. 26.02.2024 ТДВ «СК «КРЕДО» було складено Протокол огляду колісного транспортного засобу та 27.02.2024 - Протокол додаткового огляду транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi L 200, р.н. НОМЕР_5 , в яких зазначено перелік деталей та опис пошкоджень автомобіля, і які підписані довіреною особою власника.
Товариством з додатковою відповідальністю «СК «КРЕДО» складено Страховий акт № 3014407-1 від 05.06.2024, згідно з яким на підставі Звіту № 61931 від 06.05.2024 проведено розрахунок розміру страхового відшкодування та визначено про виплату страхового відшкодування вигодонабувачу (потерпілій особі) - Військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 103894,07 грн.
Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, 26.02.2024 ТДВ “СК “КРЕДО» було складено Протокол огляду колісного транспортного засобу та 27.02.2024 - Протокол додаткового огляду транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi L 200, р.н. НОМЕР_5 , в яких зазначено перелік деталей та опис пошкоджень автомобіля, і які підписані довіреною особою власника, який підписаний без заперечень та зауважень, в тому числі представником позивача, а отже у позивача не виникло права, у відповідності до п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для самостійного обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, як наслідок і права на отримання від страховика відшкодування витрат на проведення експертизи.
Відповідно до Звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля “Mitsubishi L 200», д.р.н. НОМЕР_5 складає 120726,44 грн; значення коефіцієнта фізичного зносу та втрати товарної вартості дорівнює 0,00. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини 120726,44 грн
Колегія суддів зауважує, що жодних доказів в підтвердження необґрунтованості або ж наявності суперечностей у Звіті № 61931 від 06.05.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу відсутні.
За приписами п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач у своїй заяві про виплату страхового відшкодування просив здійснити виплату безпосередньо на рахунок Військової частини НОМЕР_1 НГУ Західного ОТО, то у відповідача не виникло обов'язку з відшкодування суми страхового відшкодування з урахуванням ПДВ.
Судом встановлено, що на підставі складеного страхового акту № 3014407-1 від 05.06.2024 Товариство з додатковою відповідальністю «СК «КРЕДО» сплатило позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 103894,07 грн. платіжною інструкцією № 7877 від 05.06.2024.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку щодо сплати нарахованої суми відповідно до умов договору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави для задоволення заявлених вимог. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення відповідної суми з відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_2 не має відповідної кваліфікації, відповідно до вимог п.1.9 Методики та про те, що Свереда Ю.Ю., який також не має експертну кваліфікацію, то варто наголосити, що за приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи те, що позовна заява не містила доводів, які вказані в апеляційній скарзі, тобто такі не охоплювалися підставами заявленого позову, виходячи з меж диспозитивності судового процесу, визначені ст. 14 ГПК України, суд не приймає та не розглядає дані підстави при перегляді рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 908/630/24.
За приписами ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі №909/630/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 909/630/24 - залишити без задоволення
Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 909/630/24 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Г. Іванов