вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2025 р. Справа № 910/8483/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гордєєнко В.В.
від відповідача: Михалевич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 (повний текст рішення складено 16.12.2024) (суддя Андреїшина І.О.)
у справі № 910/8483/24 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 284 575,19 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", Товариство, відповідач) про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог) 284 575,19 грн, з яких: 61 547,09 грн основного боргу зі сплати дивідендів за 2018 рік, 122 428,07 грн основного боргу з виплати частини чистого прибутку за 2020 рік, 83 117,17 грн інфляційних втрат та 17 482,86 грн 3 % річних.
2. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язання з виплати дивідендів позивачу за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік (оскільки рішення про виплату дивідендів за цей рік відповідачем не приймалося).
3. Зокрема, позивач вказав, що він є власником простих іменних акцій відповідача у кількості 1 848 шт., однак виплат за результатами діяльності ПАТ "Укнафта" за вказані роки не отримував.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ОСОБА_1 61 547,09 грн заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік, 122 428,07 грн частини чистого прибутку за 2020 рік, 81 307,26 грн інфляційних втрат, 17 482,86 грн 3 % річних та 4 241,48 грн судового збору.
5. Суд першої інстанції встановив, що позивач як акціонер ПАТ "Укрнафта", виходячи з кількості належних йому акцій, має право на виплату дивідендів за 2018 рік у розмірі 61 547,09 грн (1 848 акцій * 35,62 грн - (5 % ПДФО та 1,5 % військовий збір). Проте, не зважаючи на наявний у відповідача обов'язок, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом № 31 від 18.05.2021, з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у строк з 15.06.2021 по 17.11.2021, цей обов'язок виконано не було, доказів зворотного суду під час розгляду справи не надано. Це свідчить про порушення прав акціонерів ПАТ "Укрнафта" на отримання прибутку від діяльності акціонерного товариства. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 61 547,09 грн дивідендів за 2018 рік.
6. Також місцевий господарський суд погодився з наданим позивачем розрахунком частини чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає стягненню з ПАТ "Укрнафта" на користь позивача, у розмірі 122 428,07 грн (1 848 акцій * 70,8545 грн - (5 % ПДФО) - (1,5 % військовий збір).
7. Оскільки відповідач прострочив виконання вказаного грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати та річні. За висновками суду першої інстанції, за прострочення виплати дивідендів за 2018 рік із відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 26 157,51 грн та 3 % річних у розмірі 5 413,73 грн, за прострочення виплати частини чистого прибутку за 2020 рік - інфляційні втрати в розмірі 55 149,75 грн та 3 % річних у розмірі 12 056,87 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
8. Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ "Укрнафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8483/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
9. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без повного врахування обставин справи, а також із порушенням норм матеріального та процесуального права.
10. Стосовно стягнення дивідендів за 2018 рік відповідач вказує, що відповідно до закону виплата дивідендів ПАТ "Укрнафта" має бути здійснена через депозитарну систему України. Єдино можливий спосіб виплати відповідачем дивідендів - через депозитарну систему України - є неефективним, оскільки не забезпечує реального отримання всіма акціонерами Товариства дивідендів. Зокрема, відповідач неодноразово намагався виплатити дивіденди за 2018 рік акціонерам Товариства через депозитарну систему, однак кошти (транші на суму 30 072 756,24 грн та 12 408 534,08 грн), що переказувались на виплату дивідендів за 2018 рік, Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (далі - ПАТ "НДУ", Центральний депозитарій) повернуло на рахунки відповідача, зокрема, 23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022, відхиливши розпорядження ПАТ "Укрнафта" про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами від 22.12.2021 та від 11.02.2022. Саме такі протиправні дії Центрального депозитарію обумовили обставини, за яких ПАТ "Укрнафта" з об'єктивних причин не змогло забезпечити виплату дивідендів за 2018 рік своїм акціонерам, у тому числі позивачу.
11. ПАТ "Укрнафта" акцентує, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
12. Стосовно стягнення частини чистого прибутку за 2020 рік, ПАТ "Укрнафта" вказує, що посилання позивача на положення ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" як підстави для виплати йому частини чистого прибутку від діяльності Товариства не є такими, що ґрунтуються на нормах Конституції України. Зокрема, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-рп/2020 зазначив про те, що зміна правового регулювання правовідносин, для забезпечення яких прийнято спеціальне законодавство, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні відповідних норм спеціальних законів, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України. Норми ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не відповідають положенням спеціального нормативного акта - Закону України "Про акціонерні товариства" та суперечать положенням Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому відповідно до постанови Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 не підлягає застосуванню нормативно-правовий акт (закон, постанова тощо), положення якого не узгоджуються або суперечать ЦК України.
13. Скаржник зазначає, що акціонери мають право отримувати матеріальне (грошове) благо від діяльності товариства у формі дивідендів. Жодних інших виплат, крім дивідендів, зокрема частини чистого прибутку за результатами розподілу чистого прибутку товариства, чинним законодавством на користь акціонерів не передбачено та не врегульовано. Поняття дивідендів і чистого прибутку не є тотожними (посилається на норми ст. 113, 116, 152, 158 ЦК України, Закон України "Про акціонерні товариства" як спеціальний закон, що встановлює спосіб і порядок управління акціонерним товариством, розподіл прибутку, отримання дивідендів тощо).
14. Розподіл прибутку і збитків Товариства належить до виключної компетенції загальних зборів ПАТ "Укрнафта"; при цьому зі змісту рішення загальних зборів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021 не вбачається волевиявлення Товариства на розподіл дивідендів між акціонерами. Загальними зборами Товариства було прийнято рішення про розподіл прибутку ПАТ "Укрнафта" в порядку, встановленому ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", тобто в контексті виконання своїх податкових зобов'язань. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") як акціонер ПАТ "Укрнафта" не отримувало за результатами 2020 року ні дивідендів, ні частини чистого прибутку, тому посилання позивача на порушення принципу рівності прав учасників ПАТ "Укрнафта" безпідставні.
15. Стаття 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не містить порядку розподілу прибутку, а містить лише положення щодо виплати частини чистого прибутку на користь акціонерів, при тому, що право на отримання таких виплат акціонерами товариств жодним нормативним актом не передбачено. Норми ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та підзаконні акти чітко і детально регулюють виплату дивідендів, чого не можна сказати про виплату частини чистого прибутку на користь акціонерів.
16. Крім того, ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачає, що виплату частини чистого прибутку слід здійснити до 1 липня року, що настає за звітним. На думку апелянта, звітній рік тотожний бюджетному і календарному року з 01.01.2021 по 31.12.2021, а тому виплата частини чистого прибутку за 2020 рік на підставі рішення загальних зборів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021 учасникам Товариства, відмінним від держави, суперечить ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" в частині періоду, на який поширюється вказана стаття. Апелянт вказує, що на зазначений аргумент звернув увагу і Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі № 910/11136/23. Зокрема, закон про державний бюджет встановлює термін для виплати частини чистого прибутку протягом 2 місяців (з 01.05 по 01.07 відповідного року), в той час як спеціальний закон надає час протягом 6 місяців для виплати дивідендів, що створює правову невизначеність та звужує права ПАТ "Укрнафта" як акціонерного товариства. Тому, на переконання скаржника, суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог щодо стягнення річних та інфляційних втрат із невиплаченої частини чистого прибутку мав би виходити з того, що строк сплати відповідних зобов'язань повинен становити 6 місяців та розпочинатися з 01.05 відповідного року.
17. Також ПАТ "Укрнафта" акцентує, що суд відняв від суми стягнутої з відповідача заборгованості 18 % податку на доходи фізичних осіб, а також 1,5 % військового збору. Разом із тим, Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" ставку військового збору з 01.12.2024 було змінено на 5 %, а тому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мав би здійснити перерахунок розміру позовних вимог та відняти від основної суми заборгованості 18 % податку на доходи фізичних осіб, а також 5 % військового збору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
18. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 справу № 910/8483/24 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8483/24.
20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8483/24; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.02.2025.
21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2025 об 11:10 з повідомленням сторін.
Позиції учасників справи
22. Позивач у клопотанні (відзиві на апеляційну скаргу) просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8483/24 - без змін, оскільки воно ухвалене відповідно до вимог законодавства.
Явка представників учасників справи
23. У судове засідання 01.04.2025 з'явились позивач та представник відповідача.
24. У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
25. Позивач проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції і перевірені судом апеляційної інстанції
26. Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Товариство є правонаступником державного підприємства - Виробничого об'єднання "Укрнафта".
Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву Товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта". Організаційно-правовою формою відповідача є акціонерне товариство; Товариство за типом є публічним акціонерним товариством.
27. Відповідно до п. 3.1 статуту ПАТ "Укрнафта", який розміщений у вільному доступі на сайті відповідача (далі - Статут), акціонерами Товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції, відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 3.2 Статуту кожною простою акцією Товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
У п. 6.1 Статуту зазначено, що акція Товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього Товариства.
За змістом п. 6.16 Статуту документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунка в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Облік прав власності на акції Товариства здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України (п. 6.17 Статуту).
Дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способів та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу (п. 6.18 Статуту).
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада Товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради Товариства, передбаченим першим реченням цього пункту, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення наглядовою радою Товариства (п. 6.20 Статуту).
Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою Товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати (п. 6.21 Статуту).
28. Позивач є акціонером ПАТ "Укрнафта" та власником простих іменних акцій, емітентом яких є відповідач, у кількості 1 848 шт., що підтверджується, у тому числі, виписками про стан рахунку ОСОБА_1 в цінних паперах станом на 11.06.2021 та 01.07.2021.
29. Статутний капітал ПАТ "Укрнафта" становить 13 557 127,50 грн і поділений на 54 228 510 шт. простих іменних акцій.
Відповідно до загальнодоступних джерел, зокрема звіту правління ПАТ "Укрнафта" за 2018 рік, НАК "Нафтогаз України" (частка держави в статутному капіталі становить 100 %) належить 27 114 256 акцій відповідача, тобто, 50 % плюс 1 акція.
30. Загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 18.05.2021, з питання розподілу прибутку за 2018 рік було прийнято рішення направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1 931 619 526,20 грн (один мільярд дев'ятсот тридцять один мільйон шістсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 20 копійок); затверджено загальний розмір дивідендів за простими акціями за результатами 2018 року у вказаному розмірі; розмір дивідендів, що припадає на одну просту акцію, - 35,62 грн.
31. Рішенням Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом № 9/21 від 27.05.2021, визначено дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" у 2018 році. Зокрема, датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021; спосіб виплати дивідендів - через депозитарну систему України; строки виплати: дата початку - 15.06.2021, дата закінчення - 17.11.2021.
Порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, по мірі надходження коштів на рахунок ПАТ "Укрнафта" у межах встановленого строку виплати дивідендів; витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання; для отримання дивідендів кожний акціонер ПАТ "Укрнафта" повинен звернутись до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах по акціях ПАТ "Укрнафта" станом на 11.06.2021, та заключити із цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунка в цінних паперах (у разі відсутності договору); відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера; дивіденди, нараховані на акції НАК "Нафтогаз України", виплатити в порядку, встановленому Законом України "Про управління об'єктами державної власності".
32. Загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021 з питання розподілу прибутку та виплати дивідендів за 2020 рік було прийнято таке рішення: "Оскільки Товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 01.05.2021, дивіденди не нараховуються, прибуток розподілити відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
33. На засіданні Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" від 27.05.2021 обговорювалося питання щодо механізму розподілу частини чистого прибутку за 2020 рік в контексті вимог ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". За результатами обговорення рішення не прийнято. Під час обговорення члени Наглядової ради Товариства дійшли згоди, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не врегульоване, зокрема, питання дати переліку осіб, які мають право на отримання частини чистого прибутку, порядку та строків виплати частини чистого прибутку. За результатами обговорення члени Наглядової ради Товариства дійшли згоди повернутися до обговорення цього питання пізніше.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
34. Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначав Закон України від 17.09.2008 № 514-VI "Про акціонерні товариства" (далі - Закон № 514-VI).
35. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 514-VI корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
36. Порядок виплати дивідендів встановлений ст. 30 Закону № 514-VI.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 зазначеної статті виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 Закону № 514-VI).
Згідно із ч. 4 ст. 30 Закону № 514-VI товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу (операторів організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції такого товариства допущені до торгів.
37. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов'язок виплачувати дивіденди, про виплату яких зборами акціонерів прийнято рішення, є імперативним обов'язком відповідача. При цьому відповідач зобов'язаний персонально повідомляти акціонерів про виплату дивідендів.
38. З прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов'язок виплатити дивіденди без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами. Таким чином, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166)).
39. Позивач належить до переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за результатами 2018 року, оскільки станом на 11.06.2021 він володіє акціями відповідача у кількості 1 848 шт., що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах та не заперечується відповідачем.
40. Позивачем розраховано розмір дивідендів, що належить до сплати акціонеру: зокрема на користь ОСОБА_1 за підсумками 2018 року належить сплатити 61 547,09 грн дивідендів (1 848 акцій * 35,62 грн - (5 % ПДФО та 1,5 % військовий збір). Наявність обов'язку виплатити дивіденди позивачу та розмір дивідендів в аспекті кількості належних позивачу акцій відповідачем не оспорюються.
41. В апеляційній скарзі ПАТ "Укрнафта" посилається виключно на практичну неможливість здійснення виплати зазначених коштів позивачу через депозитарну систему України у зв'язку із перешкодами, які чинить ПАТ "НДУ" та які не залежать від волі відповідача.
42. Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на те, що здійснити виплату позивачу йому завадили дії Центрального депозитарію, який тричі повертав перераховані для виплат кошти. Апеляційний господарський суд враховує положення абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 514-VI, якими встановлено обов'язок товариства у разі вирішення сплачувати дивіденди частками здійснювати таку виплату всім власникам акцій одного типу пропорційно до їх кількості, тоді як відповідач тричі (23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022) намагався здійснити виплату дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України лише певним акціонерам, яких він визначив самостійно з переліку осіб, які мали право на отримання дивідендів.
43. Відповідно до п. 168.1.1, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до положень п. 167.2, 167.5.2 ст. 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Згідно з положеннями п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
44. Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ПК України у частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 статті 162 цього Кодексу (до числа яких відносяться фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні). Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
45. В апеляційній скарзі ПАТ "Укрнафта" зауважує, що оскільки Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" ставку військового збору з 01.12.2024 було змінено на 5 %, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мав би здійснити перерахунок розміру позовних вимог та відняти від основної суми заборгованості 5 % військового збору, а не 1,5 %.
46. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із цими доводами відповідача з огляду на те, що згідно з підп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України у чинній редакції нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору - фізичних осіб - резидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу. При цьому відповідно до ст. 168 вказаного розділу ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
З наведених норм ПК України вбачається, що військовий збір сплачується податковим агентом у строки, які пов'язуються з нарахуванням доходів (дивідендів) платникам податку, а не їх виплатою (стягненням). Оскільки позивачу як власнику акцій ПАТ "Укрнафта" дивіденди за 2018 рік відповідачем було нараховано у 2021 році, саме в той період відповідач був зобов'язаний сплатити військовий збір із доходів позивача у діючому на той час розмірі - 1,5 % від доходу.
Таким чином, у суду немає правових підстав віднімати від нарахованої суми дивідендів 5 % військового збору (як зазначає відповідач), а не 1,5 % (як порахував позивач).
Тому колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє наведені доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку позивачем та судом першої інстанції розміру дивідендів за 2018 рок у зв'язку з неправильним визначенням розміру військового збору.
47. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідач до 17.11.2021 був зобов'язаний виплатити позивачу 61 547,09 грн дивідендів (1 848 акцій * 35,62 грн - (5 % ПДФО та 1,5 % військовий збір).
Оскільки доказів здійснення таких виплат відповідач суду не надав, є правильним висновок, що позовні вимоги в частині стягнення дивідендів за 2018 рік підлягають задоволенню в повному обсязі.
48. Стосовно виплати ПАТ "Укрнафта" позивачу частини чистого прибутку за 2020 рік, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
49. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом.
50. Як було встановлено вище, саме загальні збори ПАТ "Укрнафта" 18.05.2021 в межах наданих їм повноважень прийняли рішення, визначивши спосіб розпорядження прибутком цієї юридичної особи за 2020 рік в порядку, встановленому ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
51. Відповідно до абз. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.
Чинною нормою (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX) передбачено сплату частини чистого прибутку не лише до державного бюджету, а й іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі.
Прийнявши рішення про розподіл прибутку відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", відповідач не міг встановити різні умови для власників акцій одного типу та класу, обмежити окремих акціонерів у праві на отримання дивідендів.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 910/9143/22.
52. З огляду на вказане, акціонери ПАТ "Укрнафта" мають право на частину чистого прибутку відповідно до кількості належних їм акцій, виходячи із суми коштів у розмірі 1 921 167 072,00 грн, що розрахована відповідачем у рахунок погашення грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку за 2020 рік до державного бюджету на підставі абз. 2 ст. 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік".
Так, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 та постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 640/18646/21 за позовом ПАТ "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови в поверненні надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у розмірі 3 268 749 760,86 грн шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов'язань із частини чистого прибутку за 2020 рік (1 921 167 072,00 грн) і дивідендів за 2018 рік (965 730 186,00 грн), щодо відмови в поверненні 381 852 502,87 грн на рахунок ПАТ "Укрнафта" в установі банку, відповідач самостійно визначив заборгованість перед державою у розмірі 1 921 167 072,00 грн.
Відтак, відповідач визначив частину чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає сплаті на частку НАК "Нафтогаз України" до державного бюджету, з розрахунку 90 % чистого прибутку за 2020 рік (мінімальний розмір, визначений абз. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").
53. Таким чином, частка чистого прибутку за 2020 рік, належна до виплати на одну акцію, складає 70,8545 грн (1 921 167 072,00 грн/27 114 256 акцій, що належить НАК "Нафтогаз України" в статутному капіталі ПАТ "Укрнафта").
Тобто позивач як акціонер ПАТ "Укрнафта" має право на частину чистого прибутку відповідно до кількості належних йому акцій (1 848 шт.) - 122 428,07 грн (1 848 акцій * 70,8545 грн - (5 % ПДФО) - (1,5 % військовий збір).
54. Оскільки визначення частини чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає сплаті на частку НАК "Нафтогаз України" до державного бюджету (а отже, також підлягає сплаті на частки інших власників акцій одного типу та класу), було здійснено відповідачем у травні 2021 року, суд апеляційної інстанції вважає, що в цьому випадку також має застосовуватися ставка військового збору в розмірі 1,5 % від доходу.
Так, суд першої інстанції зазначив, що строки здійснення виплат визначені безпосередньо в ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У наведеній нормі вказано, що частина чистого прибутку сплачується (за умови неприйняття рішення про виплату дивідендів до 01 травня 2021 року) до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства до 01 липня року, що настає за звітним.
Станом на липень 2021 року діяла ставка військового збору в розмірі 1,5 %, тому апеляційний господарський суд вважає здійснений судом першої інстанції розрахунок належної до виплати позивачу частини чистого прибутку, в тому числі в аспекті вирахування із цієї суми військового збору, правильним.
55. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта стосовно відсутності в акціонерів відповідача права отримувати матеріальне (грошове) благо від діяльності товариства у формі інших виплат, крім дивідендів, зокрема права отримувати частину чистого прибутку за результатами розподілу чистого прибутку товариства, оскільки таке право чинним законодавством на користь акціонерів не передбачено та не врегульовано, а також оскільки поняття дивідендів і чистого прибутку не є тотожними.
Зокрема, апеляційний господарський суд вважає помилковою позицію апелянта, що спеціальним законом, який регулює порядок розподілу чистого прибутку ПАТ "Укрнафта", є Закон України "Про акціонерні товариства", оскільки особливий порядок розподілу прибутку і збитків для таких товариств як ПАТ "Укрнафта" (господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) регулюється ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Законом України про державний бюджет на відповідний рік (ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").
Отже, на ПАТ "Укрнафта" поширюється дія Закону України "Про управління об'єктами державної власності", абз. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", які є спеціальними щодо норм Закону України "Про акціонерні товариства". А тому доводи скаржника про необхідність застосування положень ЦК України та Закону України "Про акціонерні товариства" як спеціального законодавства є помилковими.
Спеціальні правові норми передбачають імперативний обов'язок ПАТ "Укрнафта" приймати рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, а в разі неприйняття рішення про нарахування дивідендів до 1 травня, сплачувати до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.
Таким чином, вказаним Законом передбачено, що господарські товариства, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку.
56. Відповідач не заперечує, що рішення про нарахування дивідендів за 2020 року до 1 травня року, що настає за звітним, не приймалося, частина чистого прибутку за 2020 рік позивачу не виплачувалась.
При цьому посилання відповідача на те, що питання виплати акціонерам частини чистого прибутку не врегульовано законодавством, не може бути підставою для невиконання вимог Закону України та порушення прав позивача.
57. На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення на його користь з ПАТ "Укрнафта" частини чистого прибутку за 2020 рік відповідно до кількості належних йому акцій - обґрунтованими, а розмір вказаних позовних вимог - розрахованим правильно. Протилежні за своїм змістом доводи апеляційної скарги ПАТ "Укрнафта" колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє.
58. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання", а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
59. Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення і трьох процентів річних.
60. Місцевий господарський суд правильно зазначив, що обов'язок відповідача виплатити дивіденди ґрунтується на приписах актів цивільного законодавства. Цей обов'язок є простроченим. При цьому, розмір грошового зобов'язання слід обраховувати від суми, що підлягала виплаті, а не від нарахованої суми.
61. Суд першої інстанції здійснив власний розрахунок річних та інфляційних із прострочених до виплати коштів та зазначив, що за прострочення виплати дивідендів за 2018 рік з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 26 157,51 грн та 3 % річних у розмірі 5 413,73 грн, за прострочення виплати частини чистого прибутку за 2020 рік - інфляційні втрати у розмірі 55 149,75 грн та 3 % річних у розмірі 12 056,87грн.
62. Здійснений місцевим господарським судом розрахунок оскаржується відповідачем лише в частині періоду нарахування річних та інфляційних на невиплачену позивачу частину чистого прибутку ПАТ "Укрнафта" за 2020 рік.
63. Зокрема, відповідач вважає, що строк сплати частини чистого прибутку ПАТ "Укрнафта" за 2020 рік, за аналогією з виплатою дивідендів, повинен становити 6 місяців та розпочинатися з 01.05 відповідного року. Протилежний підхід звужує права ПАТ "Укрнафта" як акціонерного товариства.
64. Суд апеляційної інстанції не погоджується із цими доводами відповідача, оскільки, як зазначено вище, вважає, що спеціальним законом у цьому випадку є не Закон України "Про акціонерні товариства", а Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", нормами якого визначені імперативні строки виплати учасникам відповідного господарського товариства частини чистого прибутку.
Встановлення всупереч вказаному спеціальному Закону інших строків виплати частини чистого прибутку для позивача поставить його в нерівне становище з іншими акціонерами відповідача (зокрема, НАК "Нафтогаз України"), що є протиправним.
65. Тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача щодо неправильного визначення судом першої інстанції періоду для нарахування річних та інфляційних.
66. Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, дійшла висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.
67. З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують, тому судом апеляційної інстанції відхиляються.
На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків учасників справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
68. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
69. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
70. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8483/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
71. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/8483/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена - 07.04.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська