вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" березня 2025 р. Справа№ 910/3263/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.03.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
від 10.07.2024 (повний текст рішення складено та підписано 12.07.2024)
у справі №910/3263/24 (суддя О.В. Чинчин)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення заборгованості у розмірі 4 260 779 грн 53 коп.
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного додаткового рішення
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест" (надалі також - «Позивач») до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 4 260 779 грн 53 коп.
За результатами розгляду вказаної справи рішенням суду від 26.06.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест" заборгованість у розмірі 3 126 888 грн 40 коп., 3% річних у розмірі 185 109 грн 62 коп., інфляційні у розмірі 943 393 грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 63 830 грн 87 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Після ухвалення зазначеного рішення від ТОВ "Містобуд Інвест" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТОВ "Містобуд Інвест" 49 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
В іншій частині заяви - відмовлено.
Приймаючи вказане додаткове рішення суд виходив з того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності. Таким чином, урахуванням заперечень відповідача проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп., що є співрозмірним по відношенню до обсягу фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним судовим рішенням Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення від 10.07.2024 у справі №910/3263/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване додаткове рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що даний спір не є складним, не потребує багато витраченого часу, тобто заявлена сума не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат в нинішніх умовах війни та складності ведення господарської діяльності підприємств, відповідно заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.07.2024, справу №910/3263/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий), судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 по справі №910/3263/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3263/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.09.2024, справу №910/3263/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.
23.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 по справі №910/3263/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В.,Тищенко А.І. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.11.2024.
Судове засідання призначене на 14.11.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3263/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.11.2024, справу №910/3263/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 по справі №910/3263/24, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тищенко А.І., Тищенко О.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.12.2024.
Судове засідання призначене на 19.12.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3263/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.12.2024, справу №910/3263/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 по справі №910/3263/24, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тищенко А.І., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2025.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 06.02.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 05.03.2025.
Розгляд справи відкладено на 27.03.2025.
У судовому засіданні 27.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У призначене засідання суду 27.03.2025 з'явились представники сторін, які надали пояснення по справі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі, просив її залишити без задоволення, а осаржуване додаткове рішення - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заяву ТОВ "Містобуд Інвест" про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 49 900,00 грн ТОВ "Містобуд Інвест" до суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги №03/07/23-01 від 03.07.2023, додаткової угоди №5 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги №03/07/23-01 від 03.07.2023, акта приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2024, ордеру серії АІ №1542520 від 13.03.2024 та свідоцтва серії КС №9257/10 від 31.07.2020.
Так, 03.07.2023 року між Адвокатським об'єднанням "Нота Права" (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест" (надалі - Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №03/07/23-01, згідно з яким адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу на умовах та обсязі, визначених цим договором.
Додатковою угодою №5 від 01.12.2023 року до договору про надання правової допомоги №03/07/23-01 від 03.07.2023 року вартість правничої допомоги/юридичних (правових) послуг включає в себе наступне: підготовка досудової претензії до ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" щодо стягнення заборгованості за договором поставки №937/3 від 27.10.2021. Підготовка документів, складання та подача до суду позовної заяви про стягнення з ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТОВ "Містобуд Інвест" заборгованості за договором поставки №937/3 від 27.10.2021. Підготовка та подача до суду необхідних процесуальних документів (за потреби), представництво інтересів ТОВ "Містобуд Інвест" в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи №910/3263/24.
З матеріалів справи вбачається, що за Актом приймання - передачі наданих правових послуг від 26.06.2024 року на суму 49 900 грн, за яким Виконавець передає, а Замовник приймає юридичні (правові) послуги в межах договору - додаткової угоди №5, а саме: підготовка досудової претензії до ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" щодо стягнення заборгованості за договором поставки №937/3 від 27.10.2021; підготовка документів, складання та подача до суду позовної заяви про стягнення з ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТОВ "Містобуд Інвест" заборгованості за договором поставки №937/3 від 27.10.2021, підготовка та подача до суду відповіді на відзив, представництво інтересів ТОВ "Містобуд Інвест" в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи №910/3263/24.
Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги.
Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат ТОВ "Містобуд Інвест", колегія суддів враховує, що розгляд даної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Інвест" до ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення заборгованості за договором поставки №937/з від 27.10.2021 року не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу не повною мірою відповідає обсягу фактично наданих адвокатом послуг і є надмірним. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою в суді першої інстанції.
Тому, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 20 000,00 грн і такий розмір буде відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності та розумності розміру, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а доводи апеляційної скарги у першу чергу зводяться лише до незгоди апелянта із розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які й так було зменшено судом першої інстанції до 20 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного додаткового рішення.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл витрат зі сплати судового збору судом не здійснюється, оскільки ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись ст.ст. 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3263/24 залишити без змін.
Матеріали справи №910/3263/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 31.03.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Г.А. Кравчук