ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
07 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3972/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025, ухвалене суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 05.03.2025
у справі № 916/3972/24
за позовом: Акціонерного товариства «Прокредит банк»
до відповідачів:
1. Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ,
2. ОСОБА_1 ,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7»,
про: стягнення 13 134 566,87 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 позов Акціонерного товариства «Прокредит банк» задоволено, стягнуто солідарно з Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7» на користь Акціонерного товариства «Прокредит банк» 13134566,87 грн заборгованості за кредитними договорами, а також по 52538,27 грн судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
31.03.2025 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що станом на сьогоднішній день він не працює, жодних доходів не отримує, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 18.02.2025. Річний заробіток на 2024 рік складає 73433,23 грн. Відтак, судовий збір у розмірі 236422,20 грн значно перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що спірні правовідносини пов'язані зі стягненням з нього солідарного боргу по кредитним зобов'язанням, які виникли у зв'язку зі здійсненням сільськогосподарської діяльності на території Олешківського району Херсонської області. Скаржник є засновником Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7» та одночасно особисто поручителем по усім кредитним договорам. Основним видом діяльності підприємств було вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Господарська діяльність обох підприємств з моменту їх заснування здійснювалась виключно на території Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області. Обидва підприємства мали чималі основні засоби, успішно розвивались та були платоспроможними за усіма зобов'язаннями.
Однак, внаслідок довготривалої окупації Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, активних бойових дій, втрати основних засобів підприємств, повністю унеможливило виконання договорів кредитів в частині повернення кредитних коштів.
Тобто, фактично військова агресія повністю знищила бізнес та унеможливила будь-яку підприємницьку діяльність, залишивши як позичальника, так і поручителів буквально без засобів для існування, зокрема і скаржника. Єдине, що залишилось у скаржника, це його життя, яке ледве вдалось зберегти при залишенні окупованої території; жодного майна у скаржника немає; відповідно до довідок з банківських установ, залишок на розрахункових рахунках скаржника дорівнює 0.
Крім того, скаржник посилається на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, скаржник на момент звернення до суду з апеляційною скаргою не має матеріальної можливості сплатити судовий збір у розмірі 236422,20 грн, адже на даний момент зазначена сума є надмірним тягарем для нього та фактично перешкоджає доступу до правосуддя щодо звернення до суду з апеляційною скаргою.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження підстав для зменшення розміру судового збору скаржником надано суду:
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта;
- Довідки АТ «Сенс Банк» про наявність рахунків;
- Довідку, видану ОСОБА_2 (представнику скаржника) про те, що вона знаходиться на лікуванні у лікаря-стоматолога 06.02.2025.
Колегія суддів зазначає, що такі документи як витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки Банку про наявність рахунків не можуть повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів скаржника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору.
Наведені доводи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан скаржника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан та річний дохід.
Крім того, довідками констатується лише факт залишку коштів на рахунках скаржника станом на 05.03.2025. Сам по собі цей факт не позбавляє його права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір.
При цьому, документом, який відображає всю суму доходу відповідача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20).
Разом з тим, посилаючись на відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 18.02.2025, скаржник додає Довідку, видану ОСОБА_2 (представнику скаржника) про те, що вона знаходиться на лікуванні у лікаря-стоматолога 06.02.2025.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Розсуд суду при вирішенні питання щодо зменшення розміру судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути зменшено розмір судового збору та підстави вчинення таких дій.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою в порядку та розмірі, що встановлені Законом України «Про судовий збір», є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому п. 1 п. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «права на суд».
Також, Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; п.п. 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Питання про зменшення розміру судового збору або чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до с. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тобто, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Отже, скаржником не надано суду достатніх доказів щодо визнання та визначення його майнового стану таким, щоб зменшити йому розмір судового збору, що зумовлює відсутність підстав для зменшення розміру судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Також колегією суддів враховується, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді з використанням підсистеми «Електронний суд», в той час як підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147а-VIII від 26.05.2021 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину 3 такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
З прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
При поданні позову, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 197018,50 грн, отже судовий збір за апеляційний перегляд рішення Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 складає 236422,20 грн ((197018,50 грн х 150%)) - 20%).
Крім того, пунктом 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України визначено, що до обов'язкового числа документів, що додаються до апеляційної скарги, відносяться докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.
Згідно частині 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ч.1 ст. 259 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В якості доказів надсилання копії апеляційної скарги Акціонерному товариству «Прокредит банк» скаржником додано квитанцію про доставку документів до його зареєстрованого електронного кабінету, а також в якості надсилання копії скарги Виробничо-торгівельній фірмі «Зернопродукт» у вигляді ТОВ роздруківку з електронної пошти.
Колегія суддів звертає увагу, що направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи засобами електронного зв'язку не звільняє апелянта від обов'язку виконання положень статей 258, 259 ГПК України щодо направлення скарги іншим учасникам за їх належною адресою, а також необхідності подання суду відповідних доказів, оформлених згідно вимог чинного законодавства.
Доданий до апеляційної скарги скрін поштової скриньки (роздруківки з електронної пошти) не можуть бути визнані доказом виконання обов'язку щодо направлення копії апеляційної скарги в розумінні ст. 258 ГПК України, оскільки з наданого листа не вбачається можливим встановити зміст пересланих відправлень. Окрім того, таке відправлення здійснено не у спосіб, передбачений, зокрема, ст. 259 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що скаржником до апеляційної скарги не додано належних та допустимих, в розумінні статті 77 ГПК України, доказів надсилання її копії іншим учасникам справи, що свідчить про недотримання вимог п. 3 ч. 3 статей 258, 259 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги п. 2 та 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до статей 174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 236422,20 грн (за належними реквізитами для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду), а також доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення Виробничо-торгівельній фірмі «Зернопродукт» у вигляді ТОВ - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська