ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/13/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Алієва К.О.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025, постановлену суддею Семенчук Н.О., м. Миколаїв, про відмову у відкритті провадження
у справі № 915/13/25
за позовом Миколаївської міської ради
до відповідача: ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради
про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
У січні 2025 року Миколаївська міська рада (далі міська рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом приведення самовільно реконструйованого об'єкта нерухомого майна до попереднього стану.
Позов мотивований самовільним захопленням відповідачем земельної ділянки комунальної власності, зокрема, здійсненням реконструкції нежитлової будівлі (пункту технічного обслуговування, шиномонтажу) без будь-яких прав на відповідну земельну ділянку комунальної власності, у тому числі без прав на її забудову (реконструкцію) та без будь-яких дозвільних документів на здійснення будівництва.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем у даній справі та власником спірного нерухомого майна є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, а позивачем не надано доказів, які б підтверджували обставину використання спірного нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, саме з метою здійснення підприємницької діяльності.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що спірне нерухоме майно, а також земельна ділянка під ним використовується відповідачем саме для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
05.02.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 № 915/13/25, встановлено іншим учасникам справи строк до 28.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань та призначено дану справу до розгляду на 01.04.2025 о 14:15 год.
Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 01.04.2025 представники учасників справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем у даній справі та власником спірного нерухомого майна є фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
При цьому, суд також зазначив, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували обставину використання Блохою Тетяною Сергіївною нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, саме з метою здійснення нею підприємницької діяльності.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Отже, суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності (постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 920/1275/16, від 12.03.2024 у справі № 925/989/22).
Отже, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Про пов'язаність майнових прав та обов'язків фізичної особи, набутих як у зв'язку із підприємницькою діяльністю так і поза нею, додатково свідчить те, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 916/559/17); господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).
Відповідна правова позиція ґрунтується на концепції єдності суб'єкта права, відповідно до якої фізична особа та фізична особа-підприємець є єдиним суб'єктом із точки зору прав і обов'язків. Статус фізичної особи-підприємця лише уточнює характер діяльності фізичної особи, але не змінює її правового становища у правовідносинах (постанова Верховного суду від 15.01.2025 у справі № 906/63/24).
Отже, ключовим для вирішення цього питання є не лише факт реєстрації відповідачки як суб'єкта підприємницької діяльності, а можливість/неможливість використання спірного майна для здійснення підприємницької діяльності, що виключає її використання для особистих та/або побутових потреб.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 у справі № 915/13/25 та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 277, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 про відмову у відкритті провадження у справі скасувати.
Позовну заяву Миколаївської міської ради та додані до неї документи направити до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 07.04.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська