Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 квітня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/25047/24
Провадження № 11-сс/4815/110/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
Прокурора - ОСОБА_2
Представника власника майна - адвоката ОСОБА_5
Власника майна - ОСОБА_6
Слідчого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2025 року в кримінальному провадженні № 42024181110000071 від 15.10.2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчої слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, і накладено арешт на майно - нежитлову будівлю торгового павільйону загальною площею 30,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_6 , шляхом позбавлення можливості власника (користувача) або інших осіб вчиняти дії по ремонту, реконструкції, знесенні, добудови, тощо, та передавати майно в оренду чи позику до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 зазначає, що твердження слідчої про надання ОСОБА_9 при поданні заяви про реєстрацію права власності на вказане майно підробленої декларації, внесення недостовірних відомостей з боку посадових осіб Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради в довідку № 01-20/486 від 30.11.2018 «Про наявність об'єкта нерухомого майна в інформаційних ресурсах служби містобудівного кадастру для підтвердження поштової адреси об'єктом нерухомого майна» є безпідставним, подані для державної реєстрації даного об'єкта нерухомого майна документи є чинними, і арештоване майно, належне на даний час ОСОБА_6 , не здобуте злочинним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчої про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , та поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_6 не була повідомлена про розгляд клопотання слідчим суддею, розгляд якого проведено за її відсутності, і про наявність оскаржуваного рішення дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень 18 березня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора щодо законності ухвали слідчого судді, яку просить залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали підлягає поновленню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 - відхиленню.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог п.п.1-3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Як вбачається з клопотання органу досудового розслідування, слідчим відділом Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024181110000071, внесеного до ЄРДР 15.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Згідно змісту клопотання, 26.12.2018 року державний реєстратор ОСОБА_10 за змовою групою осіб, на підставі завідомо неправдивих документів внесла несанкціоновані відомості до Державного реєстру речових прав на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю торгового павільйону загальною площею 30,3 кв. м, що розташована на АДРЕСА_1 .
28.08.2019 між ОСОБА_9 , якою збудовано (реконструйовано) будівлю торгового павільйону по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Рівненської міської Ради, без дозвільних документів, та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу № 1966 щодо зазначеного майна, тобто, здійснено дії, направленні на легалізацію незаконно здобутого майна.
У клопотанні наведено підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля торгового павільйону загальною площею 30,3 кв. м, розташована на АДРЕСА_1 , є доказом кримінального правопорушення.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя дослідив наявні в матеріалах судового провадження дані і врахував правові підстави для арешту майна - його збереження внаслідок реальної загрози подальшого відчуження, на чому наголошується прокурором в ході апеляційного розгляду, і прийняв рішення про заборону здійснення ремонту, реконструкції, знесення, добудови зазначеного торгового павільйону та його відчуження, в тому числі, передачі в оренду чи позику, яким ОСОБА_6 не позбавлена права власності на майно.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з метою не відчуження та збереження нерухомого майна, яке є доказом кримінального правопорушення, на момент розслідування кримінального провадження слідчий суддя прийняв правомірне рішення щодо накладення арешту на майно вищевказаним шляхом, яке не позбавляє власника арештованого майна чи його представника права звернення до слідчого з клопотанням про повернення майна або до слідчого судді місцевого суду в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням щодо скасування арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2025 року, якою задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024181110000071 від 15.10.2024 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3