Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 квітня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/6787/24
Провадження № 11-сс/4815/116/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024181010000859,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором - Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 ,
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 квітня 2025 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати та обрати йому більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , або визначити заставу в розмірі сто тисяч гривень.
На обґрунтування цих вимог зазначено, що слідчим судею при обранні найсуворішого запобіжного захожу не обгрунтовано, чому саме такий запобіжний захід, а не більш м'який, зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України ( далі - КПК). Вказує, що наведені в клопотанні слідчого ризики є необгрутованими, зокрема, він не збираєтсья чинити тиску на свідків, оскільки всі вони є працівниками поліції. Зазначає, що в матеріалах справи міститься клопотання від ІІІ окремої штуромової бригади щодо його залучення до лав ЗСУ, а тому він прость дане клопотання задовольнити. Просить врахувати, що він має на утриманні трьох дітей, а також незадовільний стан здоров'я, та перебуваючи в місцях позбавлення волі, він не зможе отримати належну медичну допомогу, що в подальшому негативно вплине на стан його здоров'я.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.3 статті 199 КПК, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК, повинне містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За визначенням ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 3 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
23 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст. 307 КК України.
На даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування до підозрюваного найсуворішого виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема як встановлено судом, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст. 307 КК України, - незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, вчинених повторно, а також повторному вчиненні цього правопорушення, щодо особливо небезпечної психотропної речовини, в особливо великих розмірах, що стверджується доказами, зібраними на даний час органом досудового розслідування.
На даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування до підозрюваного саме цього виду запобіжного заходу, а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрювається ОСОБА_5 , за яке передбачене покарання у виді від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та враховуючи інші ризики, що в своїй сукупності свідчить про цілком обгрунтований ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.
Окрім того, оскільки на даний час триває досудове розслідування, під час якого встановлюються усі обставини кримінального правопорушення, збираються докази які не відшукані та не дослідженні, відтак у разі обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавлення волі, підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 отримавши копію клопотання про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою із додатком до нього, знає місце проживання свідків, в тому числі які на даній стадії досудового розслідування ще не допитані, матиме змогу впливати на них шляхом тиску, або будь-яким іншим чином з метою зміни, перекручування чи відмови даних ними показань.
Також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора чи суду, що може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження в розумні строки.
Жодних даних, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою підозрюваним в апеляційній скарзі не наведено, та під розгляду справи не надано, що свідчить про можливість перебування підозрюваного в умовах ізоляції від суспільства.
Доводи підозрюваного про його бажання залучення до лав ЗСУ, не може бути предметом перевірки колегією суддів при вирішенні питання продовження запобіжного заходу.
Окрім того, при обранні запобіжного заходу виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи положення п.5 ч.4 ст. 183 КПК, правомірно прийшов до висновку не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3