Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/143/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
03.04.2025 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
скаржниці ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Черкаського районного суду Черкаської області від 27 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 від 11.11.2024 на бездіяльність слідчого (дізнавача), прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
22.01.2025 року до Черкаського районного суду Черкаської області з апеляційного суду Черкаської області надійшли матеріали скарги ОСОБА_7 від 11.11.2024р. на бездіяльність слідчого (дізнавача), прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду за визначеною підсудністю.
Скарга мотивована тим, що 09.08.2024 року ОСОБА_7 звернулась із заявою про злочин до Черкаської обласної прокуратури. По суті скарги зазначено, що скаржник не згідна із ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.11.2023 року. Вважає, що суддя ОСОБА_8 проігнорувала її зауваження, внесла завідомо неправдиві відомості в ухвалу щодо земельного спору. Скаржник не згідна із рішенням Черкаського апеляційного суду, а саме: 13.02.2024 року судді Черкаського апеляційного суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 винесли постанову за її заявою за виключними обставинами по справі №712/957/14ц, в яку, на думку скаржниці, внесли завідомо неправдиві відомості, тобто підроблення з метою покривання обману, фальшування, шахрайства, з метою приховування 143кв.м. самозахвачених земель, згідно її позовної заяви від 22.01.2014 року. 30.08.2024 року ОСОБА_7 отримала відповідь з прокуратури, згідно якої не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР та їй рекомендовано звернутись до слідчого судді зі скаргою про невнесення відомостей до ЄРДР. Також, скаржниця зверталась до Офісу Генерального прокурора, Вищої Ради Правосуддя, Черкаського районного управління поліції. Вказала, що незважаючи на її численні звернення до різних органів, її заява від 09.08.2024 року так і не внесена до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Черкаського районного суду Черкаської області від 27 січня 2025 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 від 11.11.2024 на бездіяльність слідчого (дізнавача), прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що з пояснень скаржниці вбачається, що протягом останніх 20 років тривають ряд судових процесів за участю ОСОБА_7 , пов'язані із земельними спорами. Суд констатує, що предметом даного судового розгляду є саме скарга особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР. При розгляді даної скарги слідчий суддя не наділений повноваженнями переглядати судові рішення інших судів, встановлювати незаконність рішень судів, встановлювати неповноту судового розгляду по інших справах, що є повноваженнями судів апеляційної та касаційної інстанцій. При цьому, суд констатує, що нормами КПК України (ст.214 КПК України) передбачено таку процесуальну дію, як внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, та не передбачено внесення заяви скаржника до ЄРДР. Додатково суд звернув увагу, що стаття 375 КК України, яка передбачала відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, втратила чинність (визнана неконституційною).
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити її скаргу та зобов'язати посадових осіб внести відомості в ЄРДР за її заявою від 11.11.2024 року. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм КПК України, а тому підлягає безумовному скасуванню. Вказала, що не згідна із ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.11.2023 року. Вважає, що суддя ОСОБА_8 проігнорувала її зауваження, внесла завідомо неправдиві відомості в ухвалу щодо земельного спору. Скаржниця не згідна із рішенням Черкаського апеляційного суду, а саме: 13.02.2024р. судді Черкаського апеляційного суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 винесли постанову за її заявою за виключними обставинами по справі №712/957/14ц, в яку, на її думку, внесли завідомо неправдиві відомості, тобто підроблення з метою покривання обману, фальшування, шахрайства, з метою приховування 143 кв.м. самозахвачених земель, згідно її позовної заяви від 22.01.2014 року. Крім того вказала, що Черкаською обласною прокуратурою не проведено жодної слідчої дії за її заявою від 09.08.2024 року про злочин вчинений суддями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 згідно ст.366 КК України.
Заслухавши доповідача, скаржницю ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог статті 214 КПК України слідчий прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність (п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України).
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведеного вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обов'язкові обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що в заяві не містяться відомості саме про злочин та відсутні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце та наявний склад кримінального правопорушення, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно, пункту 36 Постанови Великої палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обгрунтоване внесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Так, як вбачається з матеріалів скарги, 22.01.2025 року до Черкаського районного суду Черкаської області з апеляційного суду Черкаської області надійшли матеріали скарги ОСОБА_7 від 11.11.2024 року на бездіяльність слідчого (дізнавача), прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду за визначеною підсудністю. Скарга мотивована тим, що 09.08.2024 року ОСОБА_7 звернулась із заявою про злочин до Черкаської обласної прокуратури. По суті скарги вказано, що скаржник не згідна із ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.11.2023 року. Вважає, що суддя ОСОБА_8 проігнорувала її зауваження, внесла завідомо неправдиві відомості в ухвалу щодо земельного спору. Скаржниця не згідна із рішенням Черкаського апеляційного суду, а саме: 13.02.2024 року судді Черкаського апеляційного суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 винесли постанову за її заявою за виключними обставинами по справі №712/957/14ц, в яку, на її думку, внесли завідомо неправдиві відомості, тобто підроблення з метою покривання обману, фальшування, шахрайства, з метою приховування 143кв.м. самозахвачених земель, згідно її позовної заяви від 22.01.2014 року.
30.08.2024 року ОСОБА_7 отримала відповідь з прокуратури, згідно якої не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР та їй рекомендовано звернутись до слідчого судді зі скаргою про невнесення відомостей до ЄРДР.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно незгоди скаржниці з рішеннями судів, та зазначив, що положеннями КПК України передбачено право особи на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень в порядку та строки, передбачені Кодексом. З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_7 не реалізувала своє право на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 13.02.2024 року. А незгода учасника судового провадження із відповідним судовим рішенням не є достатньою підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, слідчий суддя правильно зазначив, що з пояснень скаржниці вбачається, що протягом останніх 20 років тривають ряд судових процесів за участю ОСОБА_7 , пов'язані із земельними спорами. Предметом даного судового розгляду є саме скарга особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР. При розгляді даної скарги слідчий суддя не наділений повноваженнями переглядати судові рішення інших судів, встановлювати незаконність рішень судів, встановлювати неповноту судового розгляду по інших справах, що є повноваженнями судів апеляційної та касаційної інстанцій.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосовувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним, з точки зору використання державних ресурсів.
Враховуючи викладене доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , є безпідставними та необґрунтованими, та повністю спростовуються вищевказаними дослідженими судом апеляційної інстанції матеріалами скарги, а тому не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Черкаського районного суду Черкаської області від 27 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 від 11.11.2024 на бездіяльність слідчого (дізнавача), прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)