Житомирський апеляційний суд
Справа №295/19119/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 31 Доповідач Павицька Т. М.
07 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/19119/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріально округу Стражник Тетяни Олексіївни про розірвання договору дарування та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна про визнання недійсним договору дарування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Лєдньова Д.М. в м. Житомирі,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати договір дарування частки земельної ділянки та частки житлового будинку від 21.12.2023 укладеного між ним та ОСОБА_2 , предметом якого є 1/2 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 ід.ч. земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:06:040:3036, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №19112.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі №295/19119/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріально округу Стражник Т.О. про розірвання договору дарування.
У лютому 2025 року ОСОБА_5 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати недійсним договір дарування частки земельної ділянки та частки житлового будинку від 21.12.2023 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є 1/2 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 ід.ч. земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:06:040:3036, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №19112.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2025 року прийнято до спільного розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. про визнання недійсним договору дарування.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріально округу Стражник Т.О. про розірвання договору дарування залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що 05.03.2025 ним була подана заява, в якій він повідомив суд про неможливість явки до суду через травму і хворобу. Зазначає, що у вказаній заяві він просив перенести розгляд справи, а також просив щоб його інтереси у суді представляв його син ОСОБА_5 . Фактично просив суд здійснювати судові засідання за його відсутності. Вказує, що 15.11.2024 він отримав травму у вигляді закритого перелому стегнової кістки, перебуває на лікуванні та самостійно рухатися не може. Також зазначає, що він хворів на ГРВІ з 05.03.2025 по 07.03.2025. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року.
03 квітня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач двічі поспіль не з'явився на призначені судові засідання, заяв про розгляд справи без його участі не подавав, оскільки лише подавалися заяви про відкладення розгляду справи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Вказує, що суд першої інстанції також вірно зробив висновок, що вирішення питання про відкладення розгляду справи при повторній неявці учасника не відповідатиме положенням ст. ст. 211, 257 ЦПК України. Зазначає, що залишення без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки залишення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати договір дарування частки земельної ділянки та частки житлового будинку від 21.12.2023 укладеного між ним та ОСОБА_2 , предметом якого є 1/2 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 ід.ч. земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:06:040:3036, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №19112.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі №295/19119/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріально округу Стражник Т.О. про розірвання договору дарування. Призначено у справі підготовче засідання на 11:00 год 04.02.2025.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 07.01.2025 про відкриття провадження у справі - 24.01.2025.
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про перенесення судового засідання у справі №295/19119/24, оскільки він через хворобу має погіршене самопочуття та не може прийняти в ньому участь. Також у заяві зазначено, що докази поважності неявки в судове засідання прикладені до позову.
Згідно протоколу судового засідання №3996250 від 04.02.2025 розгляд справи було відкладено на 05 березня 2025 року на 11 год 30 хв.
В подальшому, 03.02.2025 ОСОБА_5 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати недійсним договір дарування частки земельної ділянки та частки житлового будинку від 21.12.2023 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є 1/2 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 ід.ч. земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810136300:06:040:3036, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №19112.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2025 року прийнято до спільного розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. про визнання недійсним договору дарування.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 07.02.2025 разом із зустрічною позовною заявою - 15.02.2025.
Крім того, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав судову повістку на 05 березня 2025 року - 15.02.2025.
Також встановлено, що на а.с.207 міститься заява ОСОБА_1 , у якій зазначено наступне: «я, ОСОБА_1 не можу прийняти участь у судовій справі №295/19119/24 за моїм позов до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування у зв'язку з тим, що після перенесеної травми мені важко пересуватися. Додатково я ще захворів на респіраторну хворобу і маю погане самопочуття. Я надав дозвіл на те, щоб мій син ОСОБА_5 представляв мої інтереси в суді».
Відповідно до довідки №012672 долученої до апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в період з 05.03.2025 по 07.03.2025 у лікаря терапевта.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріально округу Стражник Т.О. про розірвання договору дарування залишено без розгляду.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що під час судового провадження в судові засідання від 04.02.2025, від 05.03.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В засіданні від 05.03.2025 судом відмовлено у прийнятті до уваги заяви, поданої третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_5 , в якій рукописним текстом за ім'ям ОСОБА_1 висловлене прохання відкласти розгляд справи. Відповідне процесуальне рішення судом обґрунтовано неможливістю представлення інтересів позивача іншим учасником по справі з власними запитом на захист невизнаних прав - третьою особою із самостійними вимогами. Також суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання про відкладення розгляду справи при повторній неявці учасника не відповідатиме положенням ст. ст. 211, 257 ЦПК України, а також закріпленим у ст. 2 ЦПК України основним принципам судочинства, які полягають в рівності учасників, диспозитивності.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з вимогами ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина перша статті 189 ЦПК України).
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України).
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина третя статті 189 ЦПК України).
Підготовче засідання полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій, направлених на забезпечення ефективного розгляду справи, проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
Зі змісту вказаних процесуальних норм вбачається, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частиною першою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчив про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове, а не в підготовче засідання.
Такі висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 вересня 2021 року у справі №757/54510/17 (провадження №61-2858св21), від 20 вересня 2022 року у справі №465/4793/19 (провадження №61-4437св22), від 01 листопада 2023 року у справі №182/4364/19 (провадження №61-8656св23 та інших.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
У справі, яка переглядається, ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судом не постановлялася.
Відтак, зазначені докази у їх сукупності свідчить про те, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду у підготовчому, а не у судовому засіданні.
З урахуванням зазначених норм процесуального права колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки законодавець виключає можливість застосування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України наслідків у вигляді залишення без розгляду заяви через повторну неявку позивача у підготовче судове засідання, тому колегія суддів не дає оцінки відсутності/наявності в матеріалах справи відомостей про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, поважності його неявки та наявність/відсутність двох поспіль його неявок у судове засідання.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим судом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08 квітня 2025 року.
Головуючий
Судді