Справа № 161/19787/24 Провадження №33/802/136/25 Головуючий у 1 інстанції:Антіпова Т. А.
Доповідач: Гапончук В. В.
07 квітня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Гапончука В.В.,
з участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Морозова В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника Морозова Вадима Юрійовичав інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КпАП України,
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.10.2024 року о 20:59 годин, в місті Луцьку по вулиці Театральний майдан, будинок 2, керував транспортним засобом Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування відповідної категорії даним транспортним засобом, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, (постанова ЕНА2100834 від 08.05.2024 року за ч.2 ст.126 КпАП України), та чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КпАП України (а.с.31-33).
Не погоджуючись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу в якій вказує, що розгляд справи відбувся незаконно у їх відсутності, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв'язку з чим, постанова підлягає скасуванню. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.36-40).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з мотивів викладених в ній та просили її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до положень ст.1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За правилами ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Приписами статей 251, 252 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України.
Відповідно до вимог п.2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, ч.5 ст.126 КпАП України передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КпАП України), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КпАП України), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КпАП України).
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147675 від 10.10.2024 року, що 10.10.2024 року о 20:59 годин, в місті Луцьку по вулиці Театральний майдан, будинок 2, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування відповідної категорії даним транспортним засобом, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, (постанова ЕНА2100834 від 08.05.2024 року за ч.2 ст.126 КпАП України), та чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КпАП України (а.с.1).
У зазначеному протоколі вказана посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Будь-яких заперечень у протоколі про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_1 щодо його змісту не зазначено, зокрема, щодо не керування ним транспортним засобом, як про це вказано в апеляційній скарзі. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений та його копію отримав (а.с.1).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний відповідно до вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі.
Обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, зокрема:
- довідкою від 11.10.2024 року, складеною інспектором відділу адміністративної практики УПП у Волинській області Пархомчук О., відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України (08.05.2024 року вчинив та був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КпАП України, постанова серії ЕНА № 2100834 від 08.05.2024 року). У відповідності до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відсутня. У відповідності до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про транспортний засіб марки Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , - відсутні (а.с.2);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2100834 від 08.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КпАП України та накладено штраф у розмірі 3400,00 гривень (а.с.3);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 758459 від 10.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень (а.с.4);
- рапортом поліцейського роти № 2 батальйону УПП у Волинській області Оксентюка С.В. від 10.10.2024 року (а.с.5).
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги апелянта, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Крім того, на адресу Волинського апеляційного суду 03.04.2025 року від ДПП УПП у Волинській області надійшла відповідь з якої вбачається, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Рожищенського районного суду Волинської області (справа № 167/83/23 від 24.02.2023 року) був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а посвідчення водія надіслано до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи, а саме до територіального сервісного центру МВС № 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях. Одночасно було здійснення запит для з'ясування інформації щодо складання в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для відновлення права керування транспортним засобом відповідної категорії після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом та чи перебуває на зберігання в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС посвідчення водія належне ОСОБА_1 . Станом на 31.03.2025 року відповідь від уповноважених посадових осіб ТСЦ МВС № 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях не надходила (а.с.53).
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП україни, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
У свою чергу, твердження апелянта про відсутність відео з бодікамери поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення та виносили постанову, в матеріалах справи не є таким, що тягнуть безумовне скасування оскаржуваного рішення, оскільки жодним чином не спростовують зроблених висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Одним з мотивів для скасування оскаржуваної постанови захисник вказує на проведення судового розгляду у його відсутності та відсутності ОСОБА_2 , що призвело до порушення їх права на справедливий суд.
Судом першої інстанції з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог КпАП України щодо дотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КпАП України, неодноразово відкладався розгляд справи та надавалася можливість ознайомитись учасникам з матеріалами справи, сформувати правову позицію, тощо. Відповідно 09.01.2025 суд дійшов висновку про відсутність поважних підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про чергове відкладення судового розгляду та вважав за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.22), та за наявними матеріалами справи, з чим повністю погоджується апеляційний суд. Будь яких клопотань від захисника Морозова В.Ю. щодо відкладення судового розгляду 09.01.2025 суду не надходило згідно матеріалів справи.
Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.
Інших правових доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідає санкції ч.5 ст.126 КпАП України, вимогам ст.ст.33, 34 КпАП України щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення та є співмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника.
Доказів, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.294 КпАП України, суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КпАП України залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.