Справа № 157/1664/22 Провадження №11-сс/802/215/25 Головуючий у 1 інстанції:ОСОБА_2
Доповідач: ОСОБА_3
07 квітня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
з участю секретаря ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
представника володільця майна адвоката ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 29 грудня 2022 року про скасування арешту майна (ЄРДР №22016030000000146),
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 29 грудня 2022 року задоволено клопотання заступника начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про скасування арешту майна накладеного згідно ухвал слідчих суддів Луцького міськрайонного суду від 08.01.2019 (№161/74/19), від 29.10.2018 (№161/17001/18), від 14.04.2017 (№161/5916/17), від 14.04.2017 (№161/5917/17) від 14.04.2017 (№161/5915/17), від 29.07.2019 (161/12400/19) в частині накладення арешту на вилучений бурштин. Надано дозвіл ДУ «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України», код ЄДРПОУ 30438549, на реалізацію вказаного каміння бурштину.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, посилаючись на ст. 100 КПК України, що всі необхідні слідчі дії з камінням бурштину проведено, тому його реалізація та подальша переробка не завдасть шкоди кримінальному провадженню.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник володільця майна подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що ст. 174 КПК України не передбачає права звернення з клопотанням про скасування арешту майна, застосованого в якості забезпечення, та надання дозволу на його реалізацію. ОСОБА_1 є законним володільцем вилученого майна, тому його реалізація є порушенням права власності останнього. Слідчим суддею вирішено питання поза межами компетенції. Зазначає, що хоча законодавцем не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, однак посилається на норми Конституції України та вважає,що ухвала слідчого судді може бути оскаржена. При цьому посилається на рішення ЄСПЛ. Також просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки розгляд клопотання відбувся без повідомлення володільців майна, скасувати ухвалу слідчого судді в частині надання дозволу на реалізацію майна, вилученого у ОСОБА_1 .
Питання про скасування арешту майна розглядалось без повідомлення володільця майна чи його представника, тому строк на апеляційне оскарження апеляційний суд вважає не пропущеним.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечив доводи скарги та просив залишити ухвалу без змін, міркування скаржника, який повністю підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Задовольняючи клопотання фактично про конфіскацію, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону.
Як убачається з матеріалів справи, клопотання слідчого про скасування арешту майна розглядалося за відсутності володільців майна, останніх слідчий суддя не повідомляв про розгляд даного клопотання, а тому слідчий суддя істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону в частині прав власників майна.
За таких обставин, скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість постановлення нової ухвали у відповідності до вимог ч.3 ст.407 КПК України, оскільки доводи апелянта не були належним чином перевірені при розгляді клопотання в суді першої інстанції, при цьому було порушено право на захист, а тому призначає новий розгляд клопотання в суді першої інстанції, в процесі якого необхідно об'єктивно розглянути клопотання слідчого з дотримання кримінального процесуального законодавства та з урахуванням доводів, які викладені в апеляційній скарзі, при цьому прийняти об'єктивне процесуальне рішення у відповідності до вимог КПК України, з урахуванням висновків ВС зазначених в постанові від 27.03.2025.
Частина 2 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На думку апеляційного суду, рішення про призначення нового розгляду в даному випадку забезпечить право на захист та надасть можливість апеляційного оскарження.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 29 грудня 2022 року про скасування арешту майна, скасувати.
Призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді