Справа № 761/8700/25
Провадження № 1-кс/761/6386/2025
12 березня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202410000000040 від 11.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури по кримінальному провадженню № 1202410000000040 від 11.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просить: надати старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , слідчим із групи слідчих у кримінальному провадженні, а також за їх дорученням оперативним працівникам на огляд та вилучення оригіналів документів, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та за процесуального керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , з можливістю, вилучення оригіналу заповіту від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого 17.07.2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інших завірених документів, що стосуються реєстрації вказаного заповіту посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 , які вилучені та зберігаються при матеріалах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042020000049 від 18.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 362 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що В провадженні СУ ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202410000000040 від 11.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2023 року, група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, шляхом обману, використовуючи завідомо підробні документи, незаконно заволоділи правом власності на квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 1 204 000 грн., що належить ОСОБА_5 , чим спричинили останній матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
Допитана як потерпіла ОСОБА_5 , повідомила, що в квартирі АДРЕСА_3 остання проживала з 1964 року разом з матір'ю ОСОБА_6 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та бабусею ОСОБА_8 Квартиру АДРЕСА_3 , батько ОСОБА_7 отримав від держави згідно ордеру, який надавав йому право приватизації майна, так як хворів відкритою формою туберкульозу. Проте, оформити право власності на вказану квартиру її батько так і не встиг, оскільки помер. В 2004 році ОСОБА_5 переїхала разом з хворою мамою у свою комунальну квартиру АДРЕСА_4 , у якій її хрещена матір подарувала їй дві кімнати, оскільки з квартири по ОСОБА_9 їздити щодня до роботи було далеко. Після звільнення ОСОБА_5 з університету за основним місцем роботи, остання уже не мала можливості сплачувати комунальні послуги за дві квартири, тому наприкінці 2023 року вирішила приватизувати квартиру АДРЕСА_3 . З цією метою вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де дізналась що 10.08.2022 право власності на квартиру її покійного батька зареєстровано за нею. Згідно інформації працівника ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на квартиру було зареєстроване згідно документів, наданих громадянином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який діяв від її імені згідно довіреності № 531, виданої начебто нею, та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , що для неї стало новиною, оскільки ОСОБА_10 вона не знає та такої довіреності на останнього не видавала. ОСОБА_10 , на підставі вказаної довіреності звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де отримав свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 26.05.2023 засвідчене керівником органу приватизації ОСОБА_12 .
Встановлено, що в подальшому, 28.08.2023 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_13 засвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , (запис у реєстрі вчинення нотаріальних дій №482), де продавцем виступила ОСОБА_5 , а покупцем ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Потерпіла ОСОБА_5 заперечує даний факт, вказує що такого Договору купівлі-продажу вона не підписувала, квартиру АДРЕСА_3 , не продавала, з ОСОБА_14 не знайома.
15.01.2024 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_15 засвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , (запис у реєстрі вчинення нотаріальних дій № 146), де продавцем виступив ОСОБА_14 , а покупцем ОСОБА_16 .
Факт вчинення кримінального правопорушення також підтверджується показаннями свідків, а саме, ОСОБА_17 , яка повідомила, що була сусідкою ОСОБА_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_5 , а потім кудись переїхала. В подальшому з 2022 року до квартири почали навідуватися невідомі особи, один з яких представлявся племінником ОСОБА_5 , а інший ОСОБА_18 . Приблизно у вересні 2023 року, вказані особи та не відома жінка почали вивозити речі із квартири АДРЕСА_3 . Чоловік на ім'я ОСОБА_18 повідомив, що є власником вказаної квартири.
В ході допиту свідка ОСОБА_19 , остання повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_5 з 1974 року, та була сусідкою ОСОБА_5 , однак остання за адресою АДРЕСА_6 не проживає з 2018 року. Повідомила що з 2022 року до квартири навідувалися невідомі особи, які вивозили речі з квартири , один з них показував довіреність на квартиру, яка була видана ОСОБА_5 . Потім приблизно в 2023 році ОСОБА_19 бачила, що до квартири АДРЕСА_7 невідомі особи змінювали замок до вхідних дверей.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - на даний час право власності на кв. АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 .
З огляду на все вищевикладене у слідства виникли всі підстави вважати, що при посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 договору купівлі-продажу № 482 від 28.08.2023 квартири АДРЕСА_3 , укладеного начебто між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_14 (покупець), від імені ОСОБА_5 діяла невстановлена особа, яка використовувала підроблений паспорт громадянина України та свідоцтво про право власності на квартиру№ 63 від 26.05.2023 засвідчене керівником органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 , що було видане на підставі фіктивної Довіреності, яке було видане на ім'я ОСОБА_10 від імені ОСОБА_5 від 10.08.2022 зареєстровано в реєстрі за № 531 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 що зберігається у офісі нотаріуса за адресою: АДРЕСА_8 , гр. прим. №9, прим. з №1 по №5, літ. А, в результаті чого правопорушники незаконно отримали у своє володіння з правом подальшого розпорядження (продажу добросовісним набувачам з метою легалізації майна здобутого злочинним шляхом), квартиру належну ОСОБА_5 .
Окрім цього, під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що оперативними працівниками УСР ДСР у Київській обл., під час супроводження вказаного кримінального провадження стало відомо про те, у ході проведення досудового розслідування, виявлено що в квітні 2024 року група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, шляхом обману, використовуючи завідомо підробні документи незаконно заволоділи правом власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 .
Так, оперативними працівниками УСР ДСР у Київській обл., зокрема під час супроводження вказаного кримінального провадження стало відомо про те що з номеру телефону, яким користується один із фігурантів вказаного кримінального провадження, в мережі Інтернет на сайті оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_11 » було розміщено оголошення про продаж квартири - «Продам квартиру по Дегтярівській».
В подальшому було встановлено, що вказаним об'єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_10 . Під час проведення перевірочних заходів оперативними працівниками було встановлено, що у вказаній квартирі до ІНФОРМАЦІЯ_18 проживав: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за тією ж адресою, тобто за адресою: АДРЕСА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_18 у квартирі АДРЕСА_10 громадянин ОСОБА_4 помер без ознак насильницької смерті.
В подальшому встановлено, що 19.01.2024, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_20 посвідчує свідоцтво про право на спадщину за заповітом та спадкоємцем визнає громадянина: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_11 .
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_13 за вихідним № 19-80808/18/24-вих. від 20.11.2024, встановлено, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно паспорта серії НОМЕР_1 виїхав за межі України 24.11.2022 та до теперішнього часу до України не повернувся.
Проте незважаючи, на те, що ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 виїхав за межі України, 23.01.2024 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_20 посвідчує договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 між громадянином ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та громадянином: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який зареєстрований АДРЕСА_12 .
Через деякий час, гр. ОСОБА_22 через логістичну компанію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 », надіслав документи на вказану квартиру до міста Києва, які отримав один із фігурантів вказаного кримінального провадження. В подальшому фігуранти вказаного кримінального правопорушення розмістили оголошення на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_16 » з приводу продажу квартири АДРЕСА_10 . Після розміщення оголошення на сайті оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_11 », фігуранти вказаного кримінального правопорушення вищевказану квартиру почали показувати потенційним покупцям для продажу.
Таким чином, перебуваючи у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_20 правопорушники незаконно оформили спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину серія та номер 64 від 19.01.2024 на квартиру АДРЕСА_10 , на ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_11 , та який фактично виїхав за кордон, та, нібито, 23.01.2024, перебуваючи у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , продав вказану квартиру ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та отримали у своє володіння квартиру з правом подальшого розпорядження (продажу добросовісним набувачам з метою легалізації майна здобутого злочинним шляхом).
Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що слідчим відділом відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, за процесуального керівництва Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024042020000049 від 18.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 362 КК України, за фактом незаконного заволодіння речовими правами на частину об'єкті нерухомого майна (приватного будинку), який розташований на території міста Дніпра та незаконного заволодіння речовими правами на квартиру АДРЕСА_13 .
22.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпра справа №201/14227/24, провадження 1-кс/201/5008/2024 від 15.11.2024 Прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_23 було проведено обшук у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_17 , за адресою: АДРЕСА_14 . Під час проведення обшуку було вилучено заповіт від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого 17.07.2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Старший слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягав з підстав, зазначених у клопотанні.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження №1202410000000040 від 11.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України слідчий суддя вважає, що воно не підляга задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до п. 4 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах та документах належать відомості, які можуть становити комерційну таємницю.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 91, 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Обґрунтованість ухвали означає відповідність висновків слідчого судді у рішенні фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що визначені ст. 91 КПК України.
Таким чином, для винесення обґрунтованого рішення по справі, обставини справи мають бути підтверджені допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Разом з тим, у розумінні статті 94 КПК України слідчий суддя для прийняття вмотивованого та обґрунтованого рішення повинен оцінити сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а вказане аналітичне дослідження є єдиним доказом, на якому ґрунтується подане клопотання.
При цьому, слідчим не доведено наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
За п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. ст. 132, 159 - 164 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю їх вилучення, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та за процесуального керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_15 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: