Справа № 761/33612/24
Провадження № 2/761/2927/2025
18 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення не виплаченої частки недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю в сумі 252 279,97 грн., стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію в розмірі 252 279,97 грн., що належала спадкодавцеві ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є донькою та спадкоємцем ОСОБА_2 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 640/8492/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , на підставі довідки від 16.07.2020 № 11/418, виданої Фінансово_економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України, в розмірі 77 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум. На виконання цього рішення суду за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 ОСОБА_2 нараховано суму заборгованості пенсії в розмірі 252 279,97 грн., виплата якої підлягала в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань. На день смерті ОСОБА_2 виплата заборгованості за вищевказаними судовими рішеннями не була проведена. Заміна стягувача не проводилась. Також представником позивача зазначено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСР № 714317 від 21.11.2023, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гасс В. Ю., зареєстрованому в реєстрі № 1-1885, позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1902 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Позивач є рідною донькою ОСОБА_2 , Відтак відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII Позивач має право на виплату суми пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 . У зв'язку з викладеним Позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 09.05.2024 про виплату їй суми пенсії, які залишилися недоодержаними в зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у сумі 252 279,97 грн. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 640/8492/21. Відповідно до листа ГУ ПФУ в м. Києві від 04.06.2024 № 23117-21843/Г-02/8-2600/24 відсутні підстави для виплати Позивачу заборгованості пенсії, яка залишилась невиплаченою за життя її батька. Представник позивача вважає, що такі дії відповідача є протиправними, тому позивачка змушена звернутися з цим позовом до суду щодо захисту своїх прав.
Провадження в справі відкрито 16.09.2024, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому сторона зауважує, що не погоджується із заявленими вимогами. Зазначено, що ОСОБА_3 перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні і отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) по 31.05.2023. Виплату пенсії припинено з 01.06.2023 в зв'язку зі смертю отримувача. Доплату пенсії, нараховану на виконання рішення суду, можна отримати за умови покладення судом на органи Пенсійного фонду України відповідних зобов'язань в частині виплати іншій особі коштів, які були нараховані померлому, або к разі заміни у встановленому законодавством порядку сторони виконавчого провадження. Крім того у відзиві вказано, що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Виплата недоотриманої у зв'язку зі смертю стягувача суми коштів, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюється на підставі рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішеннями суду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, в адресу суду надав представник заяву, в якій просив розглянути позовну заяву без їх участі позов підтримують та просять про його задоволення.
Відповідач повідомлявся належним чином про час, дату судовго засідання, в судове засідання свого представника не направив, клопотань, заяв про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 640/8492/21 було задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ззобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , на підставі довідки від 16.07.2020 № 11/418, виданої Фінансово_економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України, в розмірі 77 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду, яке набрало чинності, за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 ОСОБА_2 нараховано суму заборгованості пенсії в розмірі 252 279,97 грн, виплата якої підлягала в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 21.05.2023 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серія НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.
На день смерті ОСОБА_2 виплата заборгованості за вищевказаними судовими
рішеннями не була проведена. Заміна стягувача не проводилась.
Вказана обставина підтверджується листами ГУ ПФУ в м. Києві від 21.01.20, які наявні в матеріалах справи, і не оспорюється представником відповідача.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСР № 714317 від 21.11.2023, виданого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гасс В. Ю., зареєстрованому в реєстрі № 1-1885, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 (копія свідоцтва про право на спадщину за законом наявна в матеріалах справи).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1902 № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
У зв'язку з викладеним позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 09.05.2024 про виплату їй суми пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у сумі 252 279,97 грн на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 640/8492/21.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в м. Києві від 04.06.2024 № 23117-21843/Г-02/8-2600/24
відсутні підстави для виплати Позивачу заборгованості пенсії, яка залишилась невиплаченою за життя її батька.
Представник позивача просить суд визнати дії відповідача безпідставними та стягнути з відповідача суму у розмірі 252 279, 97 грн.
В свою чергу відповідач вказує, що підстави для стягнення неотриманої спадкодавцем пенсії відсутні, оскільки це вирішується шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно відволі інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право
особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не
заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону № 1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону № 1058-IV, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
В даному випадку, позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, який є спеціальним у цих правовідносинах, а відповідач фактично незаконно перешкоджає позивачеві в реалізації його прав, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин Закону № 2262-ХІІ є помилковим.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 28/6685/19 та постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20.
Враховуючи вищевикладене, спадкоємець померлого має право отримати нараховану доплату пенсії, яка належала пенсіонерові та залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
Разом з тим, зважаючи на положенняст. 16 ЦК України, якими не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав, як визнання протиправними дій органу виконавчої влади, яким є відповідач, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні позову в цій частниі.
З огляду на встановлені судом обставини, нормативне врегулювання виниклого спору, суд погоджується з доводами сторони позивача про необхідність стягнення нарахованої та невиплаченої за життя ОСОБА_2 пенсії у сумі 252 279,97 грн.
Суд звертає увагу, що зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом захистити її інтереси, а заявлена вимога про стягнення грошової суми є ефективною в розрізі поновлення порушених прав.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 317, 328, 1216, 1218, 1227 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві(код ЄДРПОУ:42098368, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )нараховану та невиплачену пенсію в розмірі 252 279 грн. 97 коп., що налжеала ОСОБА_2 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві(код ЄДРПОУ:42098368, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )судовий збір в сумі 968, 96 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: