СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3251/25
ун. № 759/4375/25
03 березня 2025 року Суддя Святошинського районного сдуу м. Києва Журибеда О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку, про залишення її без руху.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку позивач просить від суду.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Згідно закону, особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Досліджуючи зміст позовних вимог було встановлено, що позивач просить суд: в судовому порядку спростувати поширену недостовірну інформацчію та припинити неправомірні дії відносно нього в розповсюдженні відносно нього неправдивої інформації старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та притягнути відповідача до відповідальності згідно з чинним законодовством України; просить притягнути поліцейський патрульної поліції, які 16.02.2025 року на службововму автомобіля з номером 6690 прибули на його виклик «102» до контрольно-пропускного пункту магазину «Велмарт» за адресою: м. Київ, ОСОБА_3 до відповідальності за порушення ст. 18 «Основні обов'язки поліцейського» пункт 1 підпункт 3, а саме: «поважати і не порушувати прав і свобод людини».
Одночасно з цим суд зауважує наступне.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ст. 5 ЦПК України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає цивільні справи лише в межах позовних вимог.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Водночас особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку із цим необхідно брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, установлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими шдяхами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, які спричинило це порушення.
До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Водночас необхідно враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Такий спеціальний спосіб захисту гідності, честі та ділової репутації, як припинення подальшого поширення інформації, що принижує честь, гідність та репутацію фізичної особи (стаття 278 ЦК України), передбачає два види припинення інформації: 1) коли право порушується, 2) коли право уже порушене. Такий спосіб захисту орієнтований на застосування до масових поширень інформації.
Відмінність такого способу захисту особистих немайнових прав від спростування недостовірної інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й у тому, що заборона поширення інформації (яка готується до поширення або яка вже поширена) може бути застосована й у разі поширення інформації незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою. Тобто позивач лише доводить, що зазначена інформація порушує його особисті немайнові права.
Спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який ухвалила (видала) юридична особа (частина п'ята статті 277 ЦК України). У такому разі документ, який містить недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний.
Так, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Водночас, у прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено, яку саме інформацію він вважає недостовірною та такою, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача.
Також позивачем не зазначено відповідний спосіб захисту, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості однозначного трактування позовних вимог.
Таким чином позивачу слід уточнити позовні вимоги з посиланням на конкретні норми - статті Цивільного кодексу України та/або Цивільного процесуального кодексу України, а також обґрунтувати обрання такого способу захисту порушеного права, із посиланням на норму матеріального права, якою передбачено відповідний спосіб захисту права, тобто обґрунтувати, що обраний спосіб не суперечить закону та встановлений законом.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно дост. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Журибеда