08.04.2025
Справа № 642/7354/24
Провадження № 1-кс/642/516/25
03 квітня 2025 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді: оператора безпілотного професійного комплексу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «содат», раніше в силу вимог ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, що у провадженні слідчого відділення ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221220000585 від 02.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв'язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 04.03.2024 року у період часу з 7 год. 45 хв. по 10 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося за можливе ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у приміщенні автомийки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » де свою підприємницьку діяльність здійснює ФОП « ОСОБА_7 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проходив стажування перед працевлаштуванням, та у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_4 діючі в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх осіб та працівників автомийки «Элит Мойка» розташованої за адресою м.Харків, вул. Петра Болбочана, буд.45, звідки діючи таємно без подолання перешкод викрав акумуляторну полірувальну машинку марки Flex PXE 80 10.8-EC/2.5 Set в комплекті з двома змінними акумуляторами за зарядною станцією вартістю згідно судової товарознавчої експертизи № 2917 від 09.05.2024 - 16209 грн. 54 коп., що належить потерпілому ОСОБА_7 .
У подальшому, ОСОБА_4 разом із викраденим шліфувальною машинкою залишив приміщення авто мийки розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 16209 грн. 54 коп.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Миколаїв, громадянин України, з професійно-технічною освітою, непрацюючий, не одружений, будь-яких осіб на утриманні не маючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу вимог ст.89 КК України не судимий.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ,протоколом огляду місця події від 03.04.2024 року, протоколом огляду відеозапису, протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_7 , протоколом огляду відеозаписів, висновком за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.
Підозрюваному ОСОБА_4 неодноразово було направлено повістки засобами поштового зв'язку за місцем реєстрації останнього, та засобами електронного зв'язку за контактним номером телефону ОСОБА_4 з метою зобов'язання явки до відділу поліції № 2 Харківського районного Управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області останнього для проведення слідчих дій, та останній на законні вимоги слідчого не з'явився.
Окрім того, оперативному підрозділу відділу поліції № 2 Харківського районного Управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області було надане доручення на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , та оперативним шляхом встановити місцезнаходження останнього не вдалося.
13.11.2024 слідчим за погодженням з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова винесено постанову про зупинення кримінального провадження та оголошення ОСОБА_4 в розшук.
20.11.2024 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.04.2025 встановлено місцезнаходження та затримано підозрюваного ОСОБА_4
03.04.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221220000585 від 02.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України було відновлено, у зв'язку з встановленням місцезнаходження останнього.
03.04.2025 слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
На цей час вбачаються підстави для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обставини злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 та данні про його особу свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Відсутні у останнього стійкі міцні соціальні зв'язки. Крім цього, підозрюваний усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, приховуватися від слідства та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус підозрюваного та залишаючись на свободі, останньому відомо місце мешкання свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може незаконно, умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на потерпілого та свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів;
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених - п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та спростовують можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю недоцільним визначення розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинене з корисливих мотивів.
Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та послався на те, що застосування жодного більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у виді особистого зобов'язання, а також зазначив, що провину визнає повністю, бажає далі проходити військову службу.
Захисник проти задоволення клопотання також заперечував, зазначивши, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, підзахисний ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем, бажає повернутися на військову службу, просив обрати до ОСОБА_4 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, слідчим відділом ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220000585 від 02.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України
13.11.2024 слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13.11.2024 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук та зупинено досудове розслідування.
20.11.2024 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.04.2025 встановлено місцезнаходження та затримано підозрюваного ОСОБА_4 .
03.04.2025 постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 було відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221220000585 від 02.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03.04.2025 слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,
обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, даний злочин є тяжким.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість повідомленої підозри підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та яке за ступенем тяжкості є тяжким злочином, крім того ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, вже був оголошений у розшук, тому є достатні підстави вважати, що останній може покинути територію м. Харкова і Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків по даному правопорушенню, з метою змусити змінити свої покази та таким чином уникнути кримінальної відповідальності. Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, як, офіційно не працює, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування, та вчинив умисний корисливий злочин, а тому є підстави вважати що останній може продовжувати вчиняти злочини, в тому числі і корисливі, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який, раніше в силу вимог ст.89 КК України не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем, має постійне місце реєстрації та проживання, його стан здоров'я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому суд визначає заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 грн. (3028 х 40= 121 120 грн.).
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 31.05.2025.
Визначити суму застави в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 121 120 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали до 31.05.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1