Справа № 344/6057/25
Провадження № 1-кс/344/2759/25
07 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12023090000000406 від 19.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023090000000406 від 19.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України.
Упродовж 2023 - 2025 років ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою отримання незаконного прибутку, скоїли ряд тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням, перевезенням та зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема здійснено тринадцять негласних відборів зразків, вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини у великих розмірах, які учасники організованої групи незаконно придбавали, та зберігали з метою збуту, а також незаконно збували.
11 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Цього ж дня Івано-Франківським міським судом ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 11 квітня включно.
03 квітня 2025 Івано-Франківською обласною прокуратурою строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 11 травня 2025 року у зв'язку із складністю кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_10 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила, вказала, що прокурором не наведено достатніх підстав для тримання підозрюваного саме під вартою, окрім того підозрюваний має постійне місце проживання, має стійкі соціальні зв'язки, та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Якщо суд прийде до переконання про продовження тримання під вартою - визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисникf, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
11 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
11.02.2025 Івано-Франківським міським судом ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 11 квітня включно.
03 квітня 2025 Івано-Франківською обласною прокуратурою строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 11 травня 2025 року у зв'язку із складністю кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Причетність, ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким, спрямованим проти здоров'я населення. У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме необхідно: долучити до провадження висновки молекулярно-генетичних експертиз, із врахуванням здобутих доказів оголосити підозрюваному повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: -
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, всі вони були об'єднанні спільним злочинним умислом та перебували в складі організованої групи. Враховуючи, що організатор групи ОСОБА_7 на даний час переховується від органу досудового розслідування, тому ОСОБА_4 при спілкуванні з останнім, шляхом вмовляння зможе впливати на його показання та показання інших підозрюваних, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 постійного джерела прибутку не має, в період з липня 2023 року по лютий 2025 року вчинив ряд особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що він, з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вік підозрюваного, обставини вчинення злочину, поведінку підозрюваного після вчинення злочину, те що злочин вчинявся організованою групою, ОСОБА_4 , раніше був притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин
Збут ОСОБА_4 , особливо небезпечного наркотичного засобу міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого. ч.3 ст.307 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, і є злочином у сфері обігу наркотичних засобів, характер та обставини вчиненні злочину, зокрема той факт, що збут даних наркотичних засобів міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розміру застави.
Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 , під вартою до 11 травня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11 травня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1