Справа № 766/4862/25
н/п 2/766/8754/25
про повернення заяви
07 квітня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої та підписаної адвокатом Негуляєв Максимом Анатолійовичем (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 25649457, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд.58-а); третя особа: Управління освіти Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 02146713, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Воронцовська, буд.15-а) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати, -
встановив:
01 квітня 2025 року ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 підписав і через систему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати, у якому просить поновити строк звернення до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01.03.2023 по 01.09.2023 у розмірі 40 200,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 01.09.2023 по 01.06.2024 в розмірі 64 100 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 року передана судді Булах Є.М. 03.04.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи ( в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем(модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи(його представника). Якщо такі документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи(його представника)(частина 10 ст. 43 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем(модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(далі Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем(модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(далі-ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування «Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем(модулів).
Пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що підсистема «Електронний кабінет»(Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) підсистема ЄСІТС, захищає веб сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем(модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами(модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
За приписами пункту 24 Положення №1845/0/15/21 підсистема «Електронний суд»(Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно з пунктом 5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронний даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом(пункт 16 Положення №1845/0/15-21).
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом(підписами) його підписувача(підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми «ЄСІТС(п.26 Положення №1845/0/15-21).
Пунктом 27 Положення №1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли(зображення, відео файли тощо). Відповідні додані файли(додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; дорученням органу(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Частиною сьомою ст. 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаціно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем(модулів).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як адвоката або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів, встановлено положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 року.
Пунктом 2 Положення №41 передбачено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ; що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим законами України.
Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пункту 12.10 пункту 12 Положення №41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності(у графі «Адвокат»).
Відповідно до п. 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовну заяву до Херсонського міського суду Херсонської області подано представником позивача - адвокатом Негуяєвим М.А. через підсистему «Електронний суд», який на підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви додав копію ордеру серії ВА №1105481, у графі «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога» зазначено напис «Ідентифікаційний номер» на підставі невизначеного документу за №25/2025 від 18.02.2025 року у «Херсонському міському суді Херсонської області» адвокатом «Негуляєв Максим Анатолійович»; дата видачі ордеру - 01.04.2025 року.
Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить зазначення у графі «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога» відомостей про особу якій надається правнича допомога та не містить власноручного підпису адвоката Негуляєва М.А. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у ньому обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №41.
Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення №41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, однак графа «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога» та графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно та шляхом накладення власноручного підпису.
Крім того, суд зауважує, що Негуляєв М.А., як представник ОСОБА_1 , звертається до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою не від адвокатського бюро або від адвокатського об'єднання, а індивідуально, а тому вимоги п. 10 Положення №41 у редакції рішення Ради адвокатів України від 29.04.2022 року №45 не застосовуються у цьому випадку.
Подібні висновки неодноразово викладені Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду, зокрема, в ухвалах: від 20.03.2023 року у справі №216/7778/21(провадження № 61-3428ск23), від 15.04.2024 року у справі №471/151/23(провадження №61-4918ск24); від 05.06.2024 року у справі №739/242/24(провадження №61-7881ск24); від 29.11.2024 року у справі № 473/5224/23(провадження № 61-8984св24)
Таким чином, установивши, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога» та підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, доходжу до висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовною заявою, відтак з підстав недотримання п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України повертаю її заявнику без розгляду.
Вважаю за необхідне роз'яснити позивачу/представнику, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст.185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої та підписаної адвокатом Негуляєв Максим Анатолійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: 73020, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд.11) до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 25649457, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд.58-а); третя особа: Управління освіти Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 02146713, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Воронцовська, буд.15-а) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати - повернути, особі яка її подала.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи, що до суду було спрямовано позовну заяву через підсистему «Електронний суд» підстави для повернення позовної заяви та матеріалів позову відсутні.
Роз'яснити позивачу (представнику позивача), що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Херсонського апеляційного суду в порядкуст.355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЄ. М. Булах