Запорізької області
20.09.07 Справа № 20/384/07
Суддя
м. Запоріжжя
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя
до Комунального підприємства “Водоканал», м.Запоріжжя
про стягнення суми 3 356 769,55 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -Білич Н.С. (дов. №129 від 17.05.2007р.);
Від відповідача -Кифоренко Ю.В. (дов. №н183 від 18.06.2007р.);
Іванова Н.В. (дов. №5819 від 13.09.2007р.);
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3380429,64 грн. основного боргу, суми 118068,10 грн. пені, суми 21669,95 грн. -3% річних, суми 56601,86 грн. інфляційних нарахувань, всього суми 3356769,55 грн.
Ухвалою господарського суду від 26.07.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/384/07, судове засідання призначено на 14.08.2007р. У судовому засіданні 14.08.2007р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 13.09.2007р., потім розгляд справи відкладено на 20.09.2007р.
20.09.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги. Ухвалою суду від 13.09.2007р. судом не прийнято до розгляду клопотання позивача про стягнення суми 247 073,93 грн. штрафу, оскільки це суперечило ч.4 ст.22 ГПК України. Тому судом остаточно в порядку ст.22 ГПК України прийнято до розгляду позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 2 961089,56 грн. заборгованості за активну електричну енергію, спожиту у грудні 2006р. та травні 2007р.; суми 198223,39 грн. -пені, суми 114880,97 грн. -інфляційних нарахувань, суми 36707,68 грн. -3% річних. Також позивач вказує, що після пред'явлення позову до суду відповідачем перераховані 30.07.2007р., 31.07.2007р., 23.08.2007р. грошові кошти у сумі 302013,26 грн..
Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 16,213,509,526,530,625 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику».
Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у стягненні інфляційних нарахувань, 3% річних, пені і штрафу, надати розстрочку для погашення основного боргу строком на 5 років на підставах, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.1999р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго» (енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством “Водоканал» (споживач, відповідач) укладений договір на користування електричною енергією № 10, відповідно до якого позивач зобов'язався здійснювати поставку електричної енергії по регулюємим тарифам відповідно до умов договору, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, обумовлені даним договором.
Згідно з п. 2.1.1 договору позивач зобов'язався доводити споживачу (відповідачу) договірні величини споживання електроенергії та потужності з балансу енергосистеми України та граничного їх споживання по області лімітними повідомленнями ( факсограмами, телетайпограмами або телефонограмами). При цьому споживання, вказане в лімітному повідомленні, вважається договірним. Лімітне повідомлення в частині дозволеної до використання електроенергії та потужності діє до отримання нового та є невід'ємною частиною договору.
У пунктах 2.2.1, 4.3.2, 4.4 договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний оплачувати використану електроенергію за розрахунковий період відповідно до діючих у цей час тарифів, в грошовій формі або іншій формі яку обумовили сторони. Розрахунок за електроенергію та потужність, плата за споживання та генерацію реактивної енергії розраховані по наданому відповідно до п. 4.2 рапорту (звіту), а також інші платежі (пеня, плата за перевищення договірних величин електроенергії та потужності тощо) за розрахунковий період провадяться по платіжними рахункам, що направляються споживачу електропостачальною організацією. Споживач сплачує на розподільчий рахунок ЕО повну вартість всієї споживаної в розрахунковий період електроенергії на підставі виставлених споживачу рахунків (платіжних вимог-доручень) протягом 5 днів з моменту отримання платіжного документу.
01.10.2003р. між сторонами укладено угоду про зміну і доповнення договору, згідно з якою викладено в новій редакції п.4.4 та встановлено, що споживач зобов'язаний в строк, який не перевищує 5 операційних днів після дати, вказаної на рахунку або платіжній вимозі-дорученні, здійснити оплату рахунків чи платіжних вимог - доручень.
Із матеріалів справи слідує, що позивач поставляв відповідачу електроенергію за врегульованими тарифами відповідно до умов договору.
24.01.2007р. відповідачу була виставлена платіжна вимога - доручення № 13251 на суму 2998138,28 грн. за спожиту електроенергію в грудні 2006р.
20.06.2007р. відповідачу була виставлена платіжна вимога - доручення № 4099 на суму 3101026 грн. за спожиту електроенергію у травні 2007р.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлено пунктом 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.
На підставі зазначених норм суд застосовує до спірних правовідносин сторін відповідні норми ЦК та ГК України, що набрали чинності з 01.01.2004р.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Факт споживання активної електроенергії у зазначених в позовній заяві обсягах та сумі підтверджується актами про споживання активної електричної енергії, не заперечено відповідачем.
У порушення умов договору відповідачем не здійснено своєчасно у встановлений договором строк оплату за спожиту електроенергію. Лише після порушення провадження судом відповідач сплатив 30.07.2007р. суму 17 046,76грн., 31.07.2007р. суму 84966,50 грн., 23.08.2007р. суму 200000грн., що підтверджується банківськими витягами. Вказані суми зараховані за спожиту активну електроенергію у травні 2007р. Таким чином, у відповідача залишився борг за спожиту активну електроенергію у травні 2007р. у сумі 1700000грн. та спожиту активну електроенергію у грудні 2006р. у сумі 1 261089,56 грн., а всього на загальну суму 2961089,56 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Водоканал» на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» суми 2961089,56 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення суми 302013,26 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму 114880,97грн. інфляційних нарахувань за період з 01.02.2007р. по 17.09.2007р. на суму, вказану в платіжній вимозі-дорученні №13251 від 24.01.2007р., за період з 28.06.2007р. по 17.09.2007р. на суму, вказану в платіжній вимозі - дорученні №4099 від 290.06.2007р., а також 3% річних у сумі 36707,68 грн. за цей же період.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 114880,97 грн. втрат від інфляції та суми 36707,68 грн. -3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 198223,39 грн. за період з 01.02.2007р. по 17.09.2007р. на суму, вказану в платіжній вимозі-дорученні №13251 від 24.01.2007р., за період з 28.06.2007р. по 17.09.2007р. на суму, вказану в платіжній вимозі - дорученні №4099 від 290.06.2007р.
Згідно з п. 4.5 договору у випадку несплати платіжного документу протягом 5-ти днів на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період її нарахування, за кожен день прострочки.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.3 цього Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, однак вимоги позивача в частині стягнення пені суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.
Як вбачається із розрахунку позивача, на суму, вказану в платіжній вимозі-дорученні №13251, позивач нараховує пеню з 01.02.2007р. по 17.09.2007р. Однак, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, позивач має право заявляти до стягнення пеню в сумі 104756,83 грн. (182 дні) за несвоєчасну сплату суми, вказаної в платіжному дорученні №13251 та в сумі 67 484,66грн. (платіжна вимога-доручення №4099), тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені в сумі 172 241,49 грн.
Однак, як слідує із матеріалів справи, КП “Водоканал» має велике соціальне значення для м.Запоріжжя. Значна кількість споживачів води, що поставляється відповідачем, є населення міста. Відповідач бере участь у “Програмі реконструкції і розвитку системи водоспоживання і очищення води в м.Запоріжжя», для реалізації якої укладено кредитну угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку. Стягнення всієї суми приведе до погіршення фінансового стану, може привести до виникнення вогнища епідемії, пов'язаної з порушенням санітарно-гігієнічних норм.
Враховуючи вказані обставини як виняткові, суд вважає можливим на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до 85 000грн. Крім того, на підставі ч. 6 ст. 83 ГПК України, беручи до уваги ці ж обставини, суд вважає можливим задовольнити частково клопотання відповідача, з врахуванням інтересів обох сторін надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу на 6 місяців, стягуючи щомісячно наступним чином: до 31.12. 2007р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 31.01.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 29.02.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 31.03.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 30.04.2008р. суму 493 514 грн. 92 коп., до 31.05.2008р. суму 493 514 грн. 92 коп., всього суму 2961089 грн. 56 коп. основного боргу.
На цих же підставах, суд відхиляє клопотання позивача про не зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 25316 грн. 62 коп. витрат на державне мито та суму 117 грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд бере до уваги, що відповідачем сума 302013,26 грн. сплачена після порушення провадження у справі, позивачем обґрунтовано заявлена сума 172241,49 грн. пені.
Керуючись ст.ст. 22, 49, ст.ст. 82-85, п.п.3,6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, п/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (65035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів,14, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №260363141401 в Філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 2961089 грн. 56 коп. основного боргу.
Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу на 6 місяців, стягуючи щомісячно наступним чином: до 31.12. 2007р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 31.01.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 29.02.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 31.03.2008р. суму 493 514 грн. 93 коп., до 30.04.2008р. суму 493 514 грн. 92 коп., до 31.05.2008р. суму 493 514 грн. 92 коп., всього суму 2961089 грн. 56 коп. основного боргу.
Стягнути з Комунального підприємства “Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, п/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (65035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів,14, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок №26001302158294 в Комунарському без балансовому відділенні філії “Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку», МФО 313355) суму 114880 грн. 97 коп. втрат від інфляції, суму 36707 грн. 68 коп. -3 % річних, суму 85000 грн. пені, суму 25316 грн. 62 коп. витрат на державне мито та суму 117 грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
У частині стягнення суми 302013,26 грн. основного боргу провадження припинити за відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову щодо стягнення пені відмовити.
Суддя Гандюкова Л.П.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 24.12.2007 р.