07 квітня 2025 року
м. Київ
справа №990/130/25
адміністративне провадження №П/990/130/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про визнання незаконним та нечинним акта Верховної Ради України від 03.06.2010 № 2316-VI, поновлення на посаді,
01.04.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Держави Україна в особі Верховної Ради України (далі - ВРУ, відповідач), в якій позивач просить:
-визнати акт ВРУ - постанову від 03.06.2010 № 2316-VI «Про звільнення суддів» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси протиправним та нечинним;
-поновити ОСОБА_1 на посаді судді Приморського районного суду м. Одеси;
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гончарова І.А., судді Бившева Л.І., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно із статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із поданою позовною заявою ОСОБА_1 , є достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
Так, частинами першою, другою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, професійна діяльність суддів є публічною службою.
Оскільки цей спір виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби, до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.
Процесуальний закон (стаття 123 КАС України) передбачає можливість поновлення строку звернення до адміністративного суду лише у разі, якщо цей строк було пропущено з поважних причин, однак при цьому не дає визначення поняття «поважні причини».
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, від 07.10.2021 у справі № 9901/127/21, де зазначено про таке:
«Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.»
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналіз вищезазначених положень в контексті практики правозастосування Великої Палати Верховного Суду дозволяє дійти висновку, що строк для звернення до адміністративного суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. Якщо цей строк пропущено, його можна поновити тільки за наявності поважних підстав, що підтверджені відповідними доказами.
Отже, оскаржувана постанова ВРУ № 2316-VI «Про звільнення суддів'в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси прийнята 03.06.2010, а з позовом позивач звернулася до Верховного Суду 01.04.2025, тобто зі значним пропуском установленого КАС України строку звернення до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів позовної заяви, вбачається, що позивач була обізнана про прийняття щодо неї ВРУ постанови від 03.06.2010 № 2316-VI «Про звільнення суддів».
Разом з тим, ОСОБА_1 у позовній заяві не порушує питання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, оскільки такий, на її думку, не є пропущеним.
Згідно з приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, відповідно до вимог статті 169 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість звернення до суду безпосередньо або через представника у визначений законом строк.
За частиною другою статті 123 КАС Укаїни якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про визнання незаконним та нечинним акта Верховної Ради України від 03.06.2010 № 2316-VI та поновлення на посаді залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.А. Гончарова
Л.І. Бившева
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду