Справа № 756/14720/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/610/2025
27 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні брата, який загинув під час проходження військової служби в Збройних Силах України,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Шролик І.С.,-
встановив:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названою заявою.
ОСОБА_1 просила встановити факт перебування на утриманні брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув під час проходження військової служби в Збройних Силах України 15 вересня 2023 року.
Заява обґрунтована тим, що встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил України.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду від 05 грудня 2023 року скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд апеляційної скарги без їх участі
Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі заявника та її представника.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд справи ОСОБА_1 віднесено до юрисдикції Київського окружного адміністративного суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1 просила встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув під час проходження військової служби в Збройних Силах України 15 вересня 2023 року.
ОСОБА_1 зазначала, що встановлення факту її перебування на утриманні ОСОБА_2 є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил України.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У частині 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 694/2318/23, від 08 травня 2024 року у справі № 214/4921/23 та від 05 червня 2024 року у справі № 557/1535/23.
У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі за № 673/1257/23 зазначено: «За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб'єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб'єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним ст. 2 КАС України.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову.
Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.
Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції загального суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції.
Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються загальними судами за правилами ЦПК України.
Ураховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій зробили помилковий висновок про те, що заява ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.»
Колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження факту перебування особи на утриманні, окрім судового, його встановлення не пов'язується із вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документа на підтвердження перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого брата.
Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на вищевикладене, а також, що заявнику необхідно встановити факт перебування на утриманні брата для подальшого отримання грошового відшкодування.
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні брата, який загинув під час проходження військової служби в Збройних Силах України має вирішуватися за правилами ЦПК України в порядку цивільного судочинства.
Відтак, протилежний висновок суду першої інстанції щодо віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду є помилковим та не ґрунтується на вимогах Закону.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 05 грудня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 07 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко