Справа № 753/10381/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4335/2025
26 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Кулика С.В.,-
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання рішення протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Разом із позовною заявою до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову.
ОСОБА_1 просив заборонити органам та суб?єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб?єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським міським, районним, районним у містах Києві державним адміністраціям, акредитованим суб?єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не може вважатися законним набувачем спірного будинку. Існує реальна загроза невиконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог та ризик відчуження спірного майна на користь третіх осіб, яке є предметом позову. Позивач вважає, що дії відповідачів спрямовані на заволодіння чужим майном та земельною ділянкою кадастровий номер № 8000000000:96:473:0110.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським міським, районним, районним у містах Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду від 17 червня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялися належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи частково вимоги заяви, суд першої інстанції виходив із наявності ризиків відчуження відповідачами спірного нерухомого майна, яке є предметом спору, на користь третіх осіб.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначив, що невжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову може унеможливити виконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог. Обрані заходи забезпечення є співмірними із заявленими позовними вимогами та не суттєво обмежують права відповідачів щодо предмету спору.
Так, предметом пред'явленого позову є: визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 16 листопада 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний садовий будинок за ОСОБА_2 .
У поданій заяві ОСОБА_1 обґрунтувало належним чином можливі ризики утруднення виконання майбутнього рішення суду.
Оскільки відносно спірного об'єкту нерухомого майна не зареєстровані будь-які обтяження, відтак у відповідачів є можливість вільно розпорядитися ним.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом першої інстанції враховані вимоги закону та відповідні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення.
Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Будь-яких доказів, що у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідачів або інших осіб, суду не представлено.
Обраний представником позивача захід забезпечення позову є співмірним із вимогами пред'явленого позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що підстави для накладення арешту на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, колегія суддів відхиляє, оскільки існують об'єктивні ризики невиконання майбутнього рішення суду у випадку відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 17 червня 2024 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 07 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко