вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 462/3096/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3498/2025Головуючий у суді першої інстанції - Новак Р.В., Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
27 березня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
представника позивача Прокіпчук О.Б.,
представника відповідача Кобзар Ю.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживачів,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Комерційний банк "Приватбанк" з позовом про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017, залишеним без змін постановою Верховного Суду, у справі №462/8342/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, розірвано укладені між банком та позивачем: договір від 30.05.2013 №SAMDN80000735554545 «Стандарт», стягнуто з банку на користь позивача 422,14 доларів США, що становить 10973,62 грн.; договір від 07.08.2012 № SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес», стягнуто з банку на користь позивача 663,96 доларів США, що становить 17259,78 грн.; договір від 03.09.2013 № SAMDN80000737417920 «Стандарт», стягнуто з банку на користь позивача 6525,21 доларів США, що становить 169624,22 грн.; договір від 16.09.2013 № SAMDN80000737685352 «Стандарт», стягнуто з банку на користь позивача 31511,89 доларів США, що становить 819158,26 грн.; договір за банківською карткою № НОМЕР_1 , стягнуто з банку на користь позивача 155,15 доларів США, що становить 4033,16 грн.; договір за банківською карткою № НОМЕР_2 , стягнуто з банку на користь позивача 866,35 грн.; договір за банківською карткою № НОМЕР_3 , стягнуто з банку на користь позивача 4413,26 доларів США, що становить 114723,63 грн.
Проте, позивачка вказувала, що відповідач продовжує користуватися її коштами та не виконує зобов'язання з повернення коштів.
Зазначала, що на момент подання цього позову їй не повернено вклад в сумі 4680,00 доларів США за договором депозиту SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес» від 07.08.2012 та 4000 доларів США за договором депозиту SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013.
На підставі викладеного, просила суд:
- стягнути з відповідача на свою користь вклад за договором депозиту SAMDN01000727704310 у розмірі 4680,00 дол. США та проценти по ньому у розмірі 460,56 доларів США;
- стягнути з відповідача за договором SAMDN8000073554545 вклад у розмірі 4000,00 дол. США та проценти по ньому у розмірі 590,46 доларів США;
- стягнути з відповідача за договором банківського вкладу № SAMDN8000073741792 проценти по ньому у розмірі 738,08 доларів США;
- стягнути з відповідача за договором банківського вкладу №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 проценти по ньому у розмірі 4822,13 дол. США;
- стягнути з відповідача 3 (три) проценти річних від простроченої суми, встановлені ст. 625 ЦК України, за період з 21.05.2018 по момент ухвалення рішення з розрахунку 1,26 дол. США за один день прострочення;
- стягнути з відповідача пеню, встановлену ч. 5 статті 10 Закону України період з 21.05.2018 по момент ухвалення рішення з розрахунку 34,92 грн. за один день прострочення.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 вклад за договором депозиту SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес» від 07.08.2012 у розмірі 4680,00 дол. та проценти по ньому у розмірі 460,56 доларів США, 3 % річних - 453,36 доларів США. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013 вклад у розмірі 4000 дол. США та проценти по ньому у розмірі 590,46 доларів США, 3 % річних - 404,80 доларів США. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, проценти по ньому у розмірі 738,08 доларів США, 3 % річних - 65,09 доларів США. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 проценти по ньому у розмірі 4822,13 доларів США. 3 % річних 425,27 доларів США Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» а користь держави судовий збір у сумі 4590,40 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено (т. 2, а.с. 41-46).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2024 внесено виправлення в описову та резолютивну частини рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2024 по справі №462/3096/21-ц шляхом зазначення відомостей про третю особу ТОВ «ФК «Фінілон» (т. 2, а.с. 81).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції наявних у матеріалах справи доказів щодо переведення коштів позивача на рахунки ТОВ «ФК «Фінілон» за договором про переведення боргу, яке є новим боржником перед позивачем і, як наслідок, належним відповідачем у цій справі.
Крім того, відповідач не погодився з рішенням суду в частині розміру стягнутих процентів за договорами депозиту та 3 % річних (т. 2, 55-65).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржено лише відповідачем і лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та відповідачем були укладені депозитні договори: № SAMDN80000735554545 «Стандарт» від 30.05.2013; № SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес.» від 07.08.2012; № SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013; № SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013; та договори за банківськими картками №№ НОМЕР_1 ; 5168742304694577; НОМЕР_3 .
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства КБ «Приватбанк» про розірвання договору та стягнення суми боргу задоволено.
Розірвано договір № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 422,14 доларів США, що еквівалентно 10973,62 грн.
Розірвано договір № SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес.» від 07.08.2012, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 663,96 доларів США, що еквівалентно 17259,78 грн.
Розірвано договір № SAMDN8000073747920 «Стандарт» від 03.09.2013, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 6525,21 доларів США, що еквівалентно 169624,22 грн.
Розірвано договір № SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 31511,89 доларів США, що еквівалентно 819158,26 грн.
Розірвано договір за банківською карткою № НОМЕР_1 , укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 155,15 доларів США, що еквівалентно 4033,16 грн.
Розірвано договір за банківською карткою № НОМЕР_2 , укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 866,35 грн.
Розірвано договір за банківською карткою № НОМЕР_3 , укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 4413,26 доларів США, що еквівалентно 114723,63 грн.
А отже, стягнуто загальну суму 43691,61 доларів США, що еквівалентно 1136638,60 грн. та 866,35 грн.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 21.05.2018 апеляційну скаргу ПАТ АБ «Приватбанк» залишено без задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017 без змін.
На підставі касаційної скарги ПАТ АБ «Приватбанк» Верховний суд України ухвалою від 25.06.2018 відкрив касаційне провадження та зупинив виконання рішення суду до завершення розгляду касаційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 09.01.2020 касаційна скарга залишена без задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017 та постанова апеляційного суду Львівської області від 21.05.2018 залишені без змін, поновлено виконання рішення.
Також, судом встановлено, що в порядку примусового виконання судового рішення Печерським районним відділом ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) з АТ КБ «Приватбанк» за рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017 у справі №462/8342/15-ц стягнуто кошти в національній валюті України на загальну суму 1136638,60 грн.
Згідно із випискою АТ «Кредобанк» від 25.11.2020, вищевказані кошти зараховані на рахунок позивача 02.06.2020.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено та відповідачем не спростовано, що на момент подання цього позову позивачці не повернуто вклад в сумі 4680 доларів США за договором депозиту SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 7.08.2012 та 4000 доларів США за договором депозиту № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, проценти на суму депозитів згідно договорів: № SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 7.08.2012: № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, №SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013.
Так, частиною першою статті 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частиною другою та третьою статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку вкладника з інших підстав (стаття 1061 Цивільного кодексу України)
Таким чином, проценти на банківський вклад нараховуються до моменту повернення вкладу.
Як вже зазанчалося више, договори депозиту SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес.» від 07.08.2012 SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, №SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 розірвані на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017, яке набрало законної сили 21.05.2018.
У свою чергу, відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Таким чином, встановивши, що на момент подання цього позову позивачці не повернуто вклад в сумі 4680 доларів США за договором депозиту SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 7.08.2012 та 4000 доларів США за договором депозиту № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, проценти на суму депозитів згідно договорів: № SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 7.08.2012; № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, №SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013, а також те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.06.2017за договорами стягнута сума процентів, нарахованих на суму депозитів за договорами №SAMDN01000727704310 «Приват-вклад, 12 мес.» від 7.08.2012, № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, № SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, № SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 за період до 02.12.2015 включно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення процентів за період з 03.12.2015 по 20.05.2018 (день, що передує дню набрання законної сили рішенням про розірвання договорів) у загальному розмірі 6611,23 доларів США відповідно до наступних розрахунків:
- Договір №SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 7.08.2012, процентна ставка - 4%, сума вкладу - 4680 доларів США, період нарахування процентів - 03.12.2015 по 20.05.2018 (898 календарних днів). Сума невиплачених процентів за договором становить 460,56 доларів США (4680,00 доларів США х 4%/365 днів в році х 898 календарних днів користування вкладом);
- Договір № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, процентна ставка - 6% річних, сума вкладу - 4000 доларів США, період нарахування процентів - з 03.12.2015 по 20.05.2018 (899 календарних днів). Сума невиплачених процентів за договором становить 590,46 доларів США (4000,00 доларів США х 4%/365 днів в році х 898 календарних днів користування вкладом);
- Договір № SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013, сума вкладу 6000 доларів США, процентна ставка 5% річних, період нарахування процентів - 3 03.12.2015 по 20.05.2018 (898 календарних днів). Сума невиплачених процентів за договором становить 738,08 доларів США (6000,00 доларів США х 4%365 днів х 898 календарних днів користування вкладом );
- Договір №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013, сума вкладу 16 000+4000,00+4000,00+4000,00=28000 доларів США, процентна ставка - 7% річних період нарахування процентів з 03.12.2015 по 20.05.2018 (898 календарних днів). Сума невиплачених процентів за договором становить 4822,13 доларів США 28 доларів США х 4%/365 днів в році х 898 календарних днів користування вкладом).
Посилання апелянта на те, що з ухрахуванням вимоги ОСОБА_1 від 08.05.2015 про повернення коштів, спірні відносини, у розумінні положень ст. 651 ЦК України, є розірваними з 11.05.2015, та, як наслідок, стягнення відсотків, встановлених договорами за період з 03.12.2015 по 20.05.2018 є безпідставними, колегія суддів відхиляє, адже договори, укладені між сторонами, були розірвані рішенням Залізничного суду м. Львова від 14.06.2017 по справі № 462/8342/15-ц та припинили свою чинність з моменту набрання законої сили цим рішенням, а саме 21.05.2018.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач, обгрунтовуючи свою позицію, посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17, в якому вказується наступне: "Відповідно до частини другої статтв 653 ЦК України у разі розрівання договору зобов'язання сторін припиняються.
Тобто, після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правое регулюваня відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки ррозірвання договорів у контексті статей 598 та 651 ЦК України є підставою для прпинення зобов'язання.
Однак, при вирішення спору судами не враховано, що виплата передбачених пунтком 1 договорів та встановлених статтями 1061, 1070 ЦК України процентів поширюється лише на період дій договорів вкладу та після припинення таких договорів вкзанаі проценти не нараховуються.
Після розірвання договорів банківського вкладу за судовим рішенням проценти не виплачуються, оскільки договірні зобов'язання, у тому числі і з виплати процентів, припиняються. Тому положення статті 1070 ЦК України до правовідносин, які виникли після рішення суду, яким припинено договори вкладу, не застосовуються".
Таким чином, постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № 320/5115/17-ц відмовлено в частині стягнення процентів за період з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким договори припинені.
У свою чергу, оскільки у позовній заяві позивачки міститься вимога про стягнення відсотків у розмірі, встановленому договорами депозиту за період до набрання законної сили рішенням суду, яким дані договори припинені, тобто до 20.05.2018, правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № 320/5115/17-ц розрахунок позивачки не спростовується.
Також, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просила суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, встановлені ст. 625 ЦК України, за період з 21.05.2018 по момент ухвалення рішення.
Так, у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в нормах, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №320/5115/17 зазначено, що: «після розірвання договорів банківського вкладу в судовому порядку банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов'язань згідно зі статтею 625 ЦК України, частиною другою якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У такому випадку Велика Палата Верховного Суду визначає порядок обчислення трьох процентів річних за формулою: сума вкладу за рішенням суду від 04.12.2014 (з урахуванням моменту набрання ним чинності - 25.03.2015) х 848 (кількість днів прострочення виконання рішення суду) х 3 (розмір процентів, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України) : 100: 365 (днів у році). […] Також Велика Палата Верховного Суду враховує, що грошове зобов'язання між сторонами виражене в іноземній валюті - доларах США, тому при розрахунках процентів та інших стягнень за основу береться розрахунок заборгованості в доларах США, що відповідає практиці Великої Палати Верховного Суду».
За ст. 625 ЦК України стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували поданню позову.
Таким чином, врахувавши вищенаведені положення законодавства та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку обчислення трьох процентів річних, суд першої інстанції дійшов обгрунтовано виснову про стягнення з відповідача на користь позивачки трьох відсотків річних за ст. 625 ЦК України в розмірі 1348,52 доларів США, виходячи з наступних розрахунків:
- за договором №SAMDN01000727704310 «Приват-вклад,12 мес.» від 07.08.2012, станом на 21.05.2018 відповідач зобов'язаний був повернути позивачу вклад 4680 доларів США та нараховані з 03.12.2015 по 20.05.2018 включно проценти - 460,56 доларів США. Разом - 5140,56 доларів США. 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) від простроченої суми 5140,56 доларів США за період 21.05.2018 по 28.04.2021 в іноземній валюті становить 453,36 доларів США (3 % /365 днів у році х 1073 днів прострочення х 5140,56 доларів США);
- за договором № SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013, станом на 21.05.2018 відповідач зобов'язаний був повернути позивачу вклад 4000 долари США та нараховані з 03.12.2015 по 20.05.2018 проценти 590,46 доларів США. Разом - 4590,46 доларів США 3% проценти річних (згідно ст. 625 ЦК України) від простроченої суми 4591,12 доларів США за період з 21.05.2018 по 28.04.2021 згідно депозитного договору №SAMDN8000073554545 «Стандарт» від 30.05.2013 в іноземній валюті становить 404,80 доларів США (3 % /365 днів у році х 1073 днів прострочення х 4590,46 доларів США);
- за договором №SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2013 станом на 21.05.2018 відповідач зобов'язаний був повернути позивачу проценти за користування депозитом за період 03.12.2015 по 20.05.2018 в розмірі 738,08 доларів США. 3% проценти річних (згідно ст. 625 ЦК України) від простроченої суми 738,08 доларів США за період з 21.05.2018 року по 28.04.2021 згідно депозитного договору №SAMDN80000737417920 «Стандарт» від 03.09.2015 в іноземній валюті становить 65,09 доларів США (3 % /365 днів у році х 1073 днів прострочення х 738,08 доларів США);
- за договором №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 станом на 21.05.2018 відповідач зобов'язаний був повернути позивачу проценти за користування депозитом за період 03.12.2015 по 20.05.2018 в розмірі 4822,13 доларів США. 3% проценти річних (згідно ст. 625 ЦК України) від простроченої суми 4822,13 доларів США за період з 21.05.2018 по 28.04.2021 згідно депозитного договору договір №SAMDN80000737685352 «Стандарт» від 16.09.2013 в іноземній валюті становить 425,27 доларів США (3 % /365 днів у році х 1073 днів прострочення х 4822,51 доларів США).
Доводи апеляційної скарги про те, що АТ КБ "Приватбанк" є неналежним відповідачем у даній справі, так як належним відповідачем є ТОВ "ФК "Фінілон", з яким банк уклав договір про переведення боргу, колегія суддів відхиляє, адже відповідачем не доведено факту надання позивачем згоди на укладення такого договору, що, у свою чергу, передбачено ст. 520 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його запереченнями щодо задоволення позовних вимог, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення спрямоване на ефективний захист порушених прав позивача. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити, що у зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені заявником судові витрати за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживачів - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 07 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова