Справа № 759/5176/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/326/2025
13 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Секретаріат уповноваженого Верховної ради з прав людини, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,
за апеляційною скаргою представника Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Горбенко Н.О.,-
встановив:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 360 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного нанесення тілесних ушкоджень Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області 07 квітня 2020 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200001950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
ОСОБА_1 вказував, що йому не надано жодної відповіді на його клопотання та заяви щодо здійснення досудового розслідування.
Позивач неодноразово звертався до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргами на дії слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.
ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок незаконної бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування йому заподіяно моральні страждання.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року названий позов задоволено частково.
Стягнутоз Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 241 200 грн 00 коп.
Стягнуто з Головного управління державної казначейської служби України в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області на користь держави судовий збір, від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду, по 1 206 грн 00 коп. з кожного.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ГУ НП в Київській області, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник ГУ НП в Київській області та представник Головного управління державної казначейської служби України в Київській області підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1 заперечив щодо вимог апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб Головного управління Національної поліції в Київській області. Суд першої інстанції зазначив, що заявлений позивачем розмір завданої моральної шкоди є значно завищеним.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного нанесення тілесних ушкоджень Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області 07 квітня 2020 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200001950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
23 червня 2020 року захисником ОСОБА_1. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вчинення інших дій.
Вказане клопотання розглянуто не було.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2020 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_1. щодо не розгляду клопотання в рамках кримінального провадження № 12020110200001950 та зобов'язано уповноважену особу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області розглянути клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2020 року відмовлено у задоволені заяви захисника ОСОБА_1 про відвід слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 120020110200001950, оскільки провадження закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Захисником ОСОБА_1 24 жовтня 2020 року, 09 листопада 2020 року, 24 листопада 2020 року, 08 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року подані клопотання та адвокатський запит про надання копії постанови про закриття кримінального провадження №12020110200001950.
Вказані клопотання не були розглянуті.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою позивача про зобов'язання слідчого надати (надіслати) постанову про закриття кримінального провадження № 12020110100001950.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2021 року постанову слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 22 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020110200001950 скасовано.
Матеріали кримінального провадження № 12020110200001950 переданов провадження Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Захисником ОСОБА_1. 01 листопада 2021 року на адресу ГУНП в Київській області, надіслано звернення щодо проведення службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності за надання неповної відповіді на адвокатський запит.
10 грудня 2021 року отримано відповідь, згідно якої винні співробітники притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
25 жовтня 2021 року захисником ОСОБА_1 на ім'я слідчого у кримінальному провадженні № 12020110200001950 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами.
Вказане клопотання розглянуто не було.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року зобов'язано слідчого Бучанського РУП ГУНП в Київській області розглянути клопотання представника потерпілого, вх. № 8235 від 25 жовтня 2021 року, поданого у кримінальному провадженні, у відповідності до положень ст. 220 КПК України.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок незаконної бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав. Бездіяльність державних органів призвела до моральних страждань ОСОБА_1 , зумовлених необхідністю відвідування органів досудового розслідування та суду.
Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб
при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній
або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зазначено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України
в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що застосовуючи ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.
При цьому слід ураховувати, що причинний зв'язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією
з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Крім того, однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване
ст. 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, у тому числі бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді
за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого
чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування забезпечується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.
Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності
у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль
за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у ній. Проте, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі
не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої.
Колегія суддів вважає, сам факт постановлення слідчим суддею процесуальних ухвал не зумовлює безумовний наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність уповноважених осіб ГУ НП в Київській областізаподіяли ОСОБА_1 моральної шкоди.
Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлено зазначені ухвали слідчого судді, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій уповноважених осіб органу досудового розслідування та притягнення їх до цивільно-правової відповідальності.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 638/8636/17-ц та від 19 червня 2023 року у справі № 638/10789/20.
Так, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2020 року зобов'язано уповноважену особу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській областірозглянути клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження № 12020110100001950 отримана позивачем 24 лютого 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2021 року постанову слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 22 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020110200001950 скасовано.
Матеріали кримінального провадження № 12020110200001950 переданов провадження Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року зобов'язано слідчого Бучанського РУП ГУНП в Київській області розглянути клопотання представника потерпілого про ознайомлення, вх. № 8235 від 25 жовтня 2021 року, поданого у кримінальному провадженні, у відповідності до положень ст. 220 КПК України.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 реалізував своє право на оскарження процесуальних рішень слідчих Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначав, що бездіяльність державних органів призвела до моральних страждань, зумовлених необхідністю відвідування органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів відхиляє вказане посилання, оскільки реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження дій чи рішень уповноважених осіб органу досудового розслідування не може бути підставою для відшкодування відповідачами моральної шкоди.
Розв'язуючи спір, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому страждань, факту наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) посадових осіб.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що судові рішення про задоволення скарг ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) та процесуальні рішення слідчих не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.
Протилежний висновок суду є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 жовтня 2023 року ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому ГУ НП в Київській області слід компенсувати судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 400 грн 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Секретаріат уповноваженого Верховної ради з прав людини, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування відмовити.
Компенсувати Головному управлінню Національної поліції в Київській областісплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 400 грн 00 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 07 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: Є.П. Євграфова
С.Г. Музичко