07 квітня 2025 року Справа № 480/247/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/247/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 р. № 182950000819, яким позивачці відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889- VIII;
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 : з 08.09.2005 року по 04.01.2009 року начальника відділу з питань координації дозвільної діяльності управління економіки міської ради; з 05.01.2009 року по 31.01.2011 року завідувача сектору з питань дозвільних процедур відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики управління економіки міської ради; з 01.02.2011 року по 15.01.2012 року державного адміністратора у складі управління економіки міської ради; з 16.01.2012 року по 31.12.2014 року завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора; 01.01.2015 року по 09.04.2015 року - начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради - державного адміністратора; з 10.04.2015 року - 01.05.2016 року - начальника центру надання адміністративних послуг міської ради - адміністратора та здійснити з 25.09.2024 року переведення з пенсії за віком, призначеної на підставі ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих управлінням адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області від 24.09.2024№ 790-791, здійснивши нарахування та виплату різниці пенсії.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка перебуває на обліку в Конотопському відділі обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) Головного управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
25.09.2024 року звернулася через веб-портал із заявою, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу"№ 889-VIII від 10.12.2015 року (далі- Закон "№ 889-VIII). До заяви додала довідки управління адміністративних послуг Конотопської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 790-791 від 24.09.2024 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 року № 182950000819 відмовлено у такому переведенні з огляду на відсутність станом на 01 травня 2016 року 20 річного стажу на відповідних посадах державної служби. В рішенні зазначено, що всі посади, які займала позивачка у Конотопській міській раді з 08.09.2005 року по теперішній час віднесені до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, підстав для зарахування цих періодів до стажу державної служби немає.
Вважаючи рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витребувано додаткові докази.
Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 14.01.2025 (а.с. 25, 26).
У встановлений судом строк відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) відзив не надав, але надав копії запитуваних документів.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області), заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив, що 25.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал із заявою про перерахунок пенсії - переведення з пенсії призначеної за віком згідно Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по Закону України “Про держслужбу».
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по віку призначено у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
На підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви від 25.09.2024 та доданих до неї документів відділом перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) винесено рішення від №182950000819 від 03.10.2024 про відмову в переведенні на пенсію про держслужбу відповідно до Закону №889.
Відповідач зауважив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не вчиняло жодних протиправних дій стосовно не проведення перерахунку пенсії позивачу.
Оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви позивача на прийняття відповідного рішення у відповідності до п. 4.2. Порядку № 22-1, на підставі чого Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо виконання рішення, оскільки позивач перебуває на обліку та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Так, відповідач зазначив, що згідно запису трудової книжки ОСОБА_1 всі посади, які заявниця займала в Конотопській міській раді з 08.09.2005 по теперішній час віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Отже, період роботи в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований до стажу державної служби.
Крім цього, позивачка продовжує працювати в органах місцевого самоврядування.
Довідки про складові заробітної плати, видані управлінням адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області від 24.09.2024№ 790-791 не відповідають вимогам Постанови КМ України №622 від 14.09.2016 р та Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (зі змінами від 12 липня 2024 р.№823).
Відтак, оскільки станом на 01.05.2016 року заявниця не працювала на посадах державної службі та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців то відповідно, права на перехід з пенсії за віком по ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком по ЗУ “Про державну службу» позивачка не має.
Крім цього, спірними в даному позові є саме факт подачі заяви та винесення рішення про відмову у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», щодо врахування довідок про заробітну плату, то дані вимоги є похідними та передчасними, оскільки самого факту задоволення заяви позивача не відбулося.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати Головне управління здійснити з 25.09.2024 року переведення з пенсії за віком, призначеної на підставі ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих управлінням адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області від 24.09.2024№ 790-791, при цьому, саме переведення на пенсію державного службовця по віку відповідно до Закону України “Про державну службу» Головним управлінням не здійснено, тому така вимога є передчасною.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 44-47).
У відповіді на відзив на позовну заяву позивачка не погоджується з позицією відповідача, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 50-51).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Конотопському відділі обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) Головного управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с. 38).
25.09.2024 року позивачка звернулася до ПФУ через веб-портал із заявою, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (а.с. 42 звор.бік - 43).
03.10.2024 ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 182950000819, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (а.с.9).
В обґрунтування рішення зазначено, що Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII), передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ.
Пенсії відповідно до Закону № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону №3723-ХІІ) призначаються особам, які: 1. досягли пенсійого віку; 2. мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років; 3. не призначали пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» № 3723- XII; 4. на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 - ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.
Крім того, 4 липня 2001 року набрав чинності Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ.
За результатами розглянутих документів та здійснивши розрахунок стажу, у ОСОБА_1 відсутній стаж державної служби. Всі посади, які заявниця займала в Конотопській міській раді з 08.09.2005 по теперішній час віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, підстав для зарахування цих періодів до стажу державної служби, не має.
Враховуючи вищенаведене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - переході на пенсію згідно ЗУ “Про державну службу» №889-7 по заяві від 25.09.2024 р., так як заявниця станом на 1 травня 2016 року, не має 20 років стажу на відповідних посадах державної служби та не працює на посаді державного службовця.
Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який регулює особливості призначення пенсії державним службовцям, є Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (1993 року) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (1993 року) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01.05.2016 (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01.05.2016), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для отримання права на пенсію державного службовця особами, які станом на 01.05.2016 мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державної служби, та особами, які станом на 01.05.2016 мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01.05.2016, є досягнення пенсійного віку, зокрема, чоловіками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Наведені висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Як встановлено судом з оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за статтею 37 Закону №889-VIII стало те, що станом на 01.05.2016 посади на яких працювала позивач не відносилися до категорії посад держаної служби.
Так, посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 (чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VІІІ до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 та довідки Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 13.12.2024 №01-14/818:
08.09.2005 призначена на посаду начальника відділу з питань координації дозвільної діяльності управління економіки міської ради за результатами конкурсу;
08.09.2005 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування відповідно до ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
10.10.2005 присвоєний 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад, визначених ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
10.10.2007 присвоєний 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад, визначених ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
05.01.2009 переведена на посаду завідувача сектору з питань дозвільних процедур відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики управління економіки міської ради;
01.02.2011 переведена на посаду державного адміністратора у складі управління економіки міської ради;
16.01.2012 переведена на посаду завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора;
16.01.2014 присвоєний черговий 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад, визначених ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
01.01.2015 посада завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора перейменована на посаду начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора;
10.04.2015 переведена на посаду начальника центру надання адміністративних послуг міської ради-адміністратора;
31.03.2023 звільнена із займаної посади у порядку переведення до управління адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області;
01.04.2023 призначена на посаду начальника управління адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області-адміністратора (а.с.10-17).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що період роботи в органах місцевого самоврядування має зараховуватися до стажу державної служби позивача, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, наведені періоди роботи в органах місцевого самоврядування.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених норм, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині, а саме: зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 : з 08.09.2005 року по 04.01.2009 року начальника відділу з питань координації дозвільної діяльності управління економіки міської ради; з 05.01.2009 року по 31.01.2011 року завідувача сектору з питань дозвільних процедур відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики управління економіки міської ради; з 01.02.2011 року по 15.01.2012 року державного адміністратора у складі управління економіки міської ради; з 16.01.2012 року по 31.12.2014 року завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора; 01.01.2015 року по 09.04.2015 року - начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради - державного адміністратора; з 10.04.2015 року - 01.05.2016 року - начальника центру надання адміністративних послуг міської ради - адміністратора.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 25.09.2024 року переведення з пенсії за віком, призначеної на підставі ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та про зобов'язання відповідача врахувати довідки про складові заробітної плати, виданих управлінням адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області від 24.09.2024№ 790-791, здійснивши нарахування та виплату різниці пенсії, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання щодо зарахування стажу.
Ураховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 25.09.2024, з урахуванням висновків суду.
У розрізі наведеного суд вважає, що вимоги про зобов'язання здійснити з 25.09.2024 року переведення з пенсії за віком, призначеної на підставі ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, п. 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та про зобов'язання відповідача врахувати довідки про складові заробітної плати, виданих управлінням адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області від 24.09.2024№ 790-791, здійснивши нарахування та виплату різниці пенсії є передчасними, оскільки рішення щодо переведення ОСОБА_1 на відповідний вид пенсії ГУ ПФУ в Закарпатській області не приймалося.
Отже, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 р. № 182950000819, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 : з 08.09.2005 року по 04.01.2009 року начальника відділу з питань координації дозвільної діяльності управління економіки міської ради; з 05.01.2009 року по 31.01.2011 року завідувача сектору з питань дозвільних процедур відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики управління економіки міської ради; з 01.02.2011 року по 15.01.2012 року державного адміністратора у складі управління економіки міської ради; з 16.01.2012 року по 31.12.2014 року завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора; 01.01.2015 року по 09.04.2015 року - начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради - державного адміністратора; з 10.04.2015 року - 01.05.2016 року - начальника центру надання адміністративних послуг міської ради - адміністратора та зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 25.09.2024, з урахуванням висновків суду.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправне рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області, суд вважає за необхідне компенсувати саме з ГУ ПФУ в Закарпатській області судові витрати позивача зі сплати судового збору та в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 р. № 182950000819.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 : з 08.09.2005 року по 04.01.2009 року начальника відділу з питань координації дозвільної діяльності управління економіки міської ради; з 05.01.2009 року по 31.01.2011 року завідувача сектору з питань дозвільних процедур відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики управління економіки міської ради; з 01.02.2011 року по 15.01.2012 року державного адміністратора у складі управління економіки міської ради; з 16.01.2012 року по 31.12.2014 року завідувача відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради-державного адміністратора; 01.01.2015 року по 09.04.2015 року - начальника відділу адміністративно-дозвільних процедур міської ради - державного адміністратора; з 10.04.2015 року - 01.05.2016 року - начальника центру надання адміністративних послуг міської ради - адміністратора.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ:20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2024 з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук