про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 рокусправа № 380/6514/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом військової частини НОМЕР_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов, -
Військова частина НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) звернулась до суду із позовом до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Болехівська, 27; ЄДРПОУ: 24903571), в якому просить:
скасувати постанови Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного регіонального управління Міністерства юстиції України №77381129 від 05.03.2025, №77381319 від 05.03.2025, №77380560 від 05.03.2025 та №76653111 від 27.11.2024.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява військової частини НОМЕР_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 122, 160, 161 КАС України.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, стаття 287 КАС України встановлює спеціальний строк на звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок перебігу строку на звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
За змістом позовних вимог позивач оскаржує постанови Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного регіонального управління Міністерства юстиції від 27.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76653111, від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77380560, від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77381319 та від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77381129.
Наведене свідчить, що до вказаних правовідносин має застосовуватися десятиденний строк на звернення до суду.
Позивач у позовній заяві особисто зазначає, що постанова від 27.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76653111 була отримана ним 26.12.2024, а постанови від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77380560, від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77381319 та від 05.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77381129 були отримані 19.03.2025.
Проте позивач звернувся до суду лише 02.04.2025, з порушенням десятиденного строку на звернення до суду у відповідних правовідносинах. Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивачем не подано.
Відповідно до частин 1,2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для подання клопотання про поновлення строку з обунтуванням поважності причин такого пропуску та належних доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Також, усупереч вимогам п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вже встановлено судом, позивач оскаржує постанови Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного регіонального управління Міністерства юстиції у кількості 4 (чотири).
Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 у справі №1640/2358/18 та від 28.03.2019 у справі №160/7601/18 звернув увагу, що позовні вимоги про скасування кількох рішень суб'єкта владних повноважень не можуть вважатися однією позовною вимогою, з огляду на те, що при вирішенні спору по суті, правова оцінка законності кожного з оскаржуваних рішень буде надаватися судом окремо. Відповідно, судовий збір підлягає сплаті за кожну позовну вимогу окремо.
Отже, загальна сума судового збору за заявлення чотирьох вимог немайнового характеру становитиме 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп.
Згідно з квитанцією від 26.03.2025 №0.0.4274740828.1 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн.
Тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна