07 квітня 2025 рокусправа № 380/23068/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-АгроІнвест Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправним та скасування штрафу,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "К-АгроІнвест Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській, з вимогами:
-Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ107885 від 16.10.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.10.2024 Державною службою України з безпеки на транспорті Відділом державного нагляду ( контролю) у Львівській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за №107885, згідно якої до позивача, на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає оскаржувану постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 14.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№88351 від 29.11.2024) у якому просить відмовити у задоволені позову. Зазначає, що відповідачем проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки «DAF» із номерним знаком НОМЕР_1 за керування громадянина ОСОБА_1 на М-06, 19 км. на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. Водій транспортного засобу не надавав для перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа, або індивідуальну контрольну книжку водія чи копію графіка змінності водіїв. Транспортний засіб не був обладнаний тахографом, у зв'язку із чим відповідач, на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановою від 16.10.2024 за № 107885 до Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» застосував адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№89795 від 04.12.2024) у якій заперечив проти доводів наведених у відзиві. Підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
На адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№94037 від 23.12.2024).
Від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№96076 від 31.12.2024).
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
04.09.2024 р. контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення на перевірку від 29.08.2024 №002148 була проведена на а/д М-06, 19 км, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів.
Під час такої перевірки 04.09.2024 о 08 год. 10 хв. був перевірений транспортний засіб марки «DAF» із номерним знаком НОМЕР_1 за керування громадянина ОСОБА_1 .
У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить АТ «ПУМБ» (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.04.2024р.) та використовується ТОВ «К-Агроівест Трейд» (згідно ТТН № 13805 від 04.09.2024р.).
На момент проведення перевірки було встановлено:
- відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 04.09.2024 року з 00:00 год до 05:01 год, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами складено акт № АР 083316 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.09.2024 року, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», який відповідно до пункту 21 Порядку № 1567, складаються в одному примірнику.
Водій зі змістом акту № АР 083316 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.09.2024 року був ознайомлений, акт підписав.
04.10.2024 року, повідомленням № 87173/33/24-24, направленим поштою рекомендованим повідомленням, ТОВ «К-Агроівест Трейд» було викликано для розгляду справи на 16.10.2024 року о 09:00 годині.
За результатами розгляду акту № АР 083316 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.10.2024 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107885 від 16.10.2024 року за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Супровідним листом № 91494/33/24-24 від 17.10.2024 року постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107885 від 16.10.2024 року, яка надіслана поштою ТОВ «К-Агроівест Трейд» та отримана особисто представником останнього, про що у матеріалах міститься відповідна відмітка.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (надалі - Закон № 2344-III).
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону).
Частиною восьмою статті 53 Закону №2344-ІІІ, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" обумовлено. що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль па автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством:
З наведеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Отже статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
У відповідності до п. "а" ч. 1ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 340).
Відповідно до пунктів 1.2-1.3 Положення № 340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пунктом 6.1 Положення № 340 визначено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з поїзною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктом 6.3 Положення № 340 визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Приписами підпункту 1 пункту 5 Положення № 340, чітко визначено забезпечити Державній службі України з безпеки на транспорті здійснення перевірок дотримання режимів праці та 7 відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом.
Згідно пункту 7.1. Положення № 340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. (далі - Інструкція № 385).
Як зазначено у пункті 3.3. Інструкції № 385, водій транспортного засобу:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
-має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія, роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
У відповідності до пунктів 3.5, 3.6 розділу III Інструкції № 385 перевізники:
- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
- забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
З врахуванням вище викладеного положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія, чи графіка змінності водіїв - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Зазначені висновки суду містяться у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Враховуючи зазначене водій транспортного засобу мав пред'явити особам, які здійснюють контроль на автомобільному транспорті відповідні документи.
Під час рейдової перевірки встановлено відсутність у водія транспортного засобу, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки чи копії графіка змінності водіїв, наявність яких перевіряється разом іншими обов'язковими документами після зупинки транспортного засобу. Відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальної контрольної книжки, чи копії графіка змінності водіїв, під час перевірки не заперечував сам водій транспортного засобу ОСОБА_1 , а навпаки підтвердив, що вказані документи йому не надав перевізник. Тобто, позивачем не доведено відсутність правопорушення.
Разом з тим, з вказаним актом позивач ознайомлений, що свідчить його особистий підпис. При цьому, запису про наявність індивідуальної контрольної книжки водія та її неврахування посадовими особами Укртрансбезпеки під час перевірки водієм у вказаному акті не зроблено.
Щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідності до вимог Порядку 1567, суд зазначає таке.
Згідно пункту 25 Порядку №1567: Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У відповідності до пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту № 083316 призначено на 16.10.2024 року о 09:00 годині, про що позивачу направлений рекомендованим лист з повідомлення від 04.10.2024 №87173/33/24-24.
Враховуючи зазначене Відділом державного нагляду (контролю) в Львівській області дотримано процедуру розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по відношенню до позивача.
В свою чергу, абзацом 2 статті 27 Порядку № 1567 визначено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно пункту 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі):
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства 16.10.2024 щодо позивача ТзОВ « К-Агроінвест - Трейд» винесено постанову № 107885 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, відповідно абзацу З частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія чи графіка змінності водіїв.
У порушення вимог пункту 6.1, 6.3 Положення № 340, водій здійснював керування транспортних засобом не обладнаним діючим та повіреним тахографом, без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія чи графіка змінності водіїв. Водій такого транспортного засобу зобов'язаний вести індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіку змінності водіїв, оскільки чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена. Обов'язок автомобільного перевізника в силу приписів Закону України "Про автомобільний транспорт" полягає у забезпеченні водія який виконує вантажне перевезення необхідними документами.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17, де суд зокрема зазначив:
"... Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що індивідуальну картку водія повинні мати водії, транспортний засіб яких не обладнаний тахографом. А оскільки обладнання тахографом передбачено виключно для маршрутів протяжністю понад 50 км, то в п. 6.3 є правозастосовуваним лише для маршрутів протяжністю понад 50 км.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.
Касатор вказав, що в ж одному випадку не можна застосовувати у наведених обставинах до позивача штрафні санкції за відсутність па момент перевірки у водіїв індивідуальної контрольної книжки водія, оскільки така є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. В даному випадку автобуси ПАТ "Черкасиавтотранс", які були перевірені уповноваженими особами відповідача використовуються виключно на міських та приміських автобусних маршрутах міста Черкаси № 26 та № 120 протяжністю до 50 км, що виключає обов'язок облаштування діючого та повіреного тахографа, чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.
Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне:
Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.
Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідачем в ході перевірки встановлено факт здійснення водієм перевезень на ТЗ, який належить позивачу, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, то оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірними та не підлягають скасуванню".
Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права. - свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки. Таким чином, наведеними вище нормативними актами.
Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
На необхідності застосування вказаних норм та надання сторонам у справі свободи під час вибору аргументів на підтвердження своєї позиції також неодноразово наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 07.02.2019 (справа № 9901/682/18) та від 19.12.2019 (справа № 9901/610/18).
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність застосування до позивача штрафу на суму 17000,00 грн згідно оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 107885 від 16.10.2024.
З огляду на наведене, суд прийшов до переконання, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд висновує, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» (вул. Містки, 1А, с. Заболотці, Золочівський р-н., Львівська область, 80630, ЄДРПОУ 39266874) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (81800, Львівська обл, м. Городок, вул. Львівська 659А/2, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна