з питань продовження процесуального строку
04 квітня 2025 рокусправа № 380/5316/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , який отримує пенсію по інвалідності, в розмірі відшкодування фактичних збитків (70% втрати працездатності) як особа з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, що пов?язане з наслідками аварії на ЧАЕС, 1 категорії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням вже виплачених сум з 20.03.2024 (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-p (I)/2024);
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , який отримує пенсію по інвалідності, в розмірі відшкодування фактичних збитків (70% втрати працездатності) як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, що пов?язане з наслідками аварії на ЧАЕС, 1 категорії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням вже виплачених сум з 20.03.2024 (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-p (II)/2024).
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху. Суддя вказав, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали суду від 24.03.2025 представник позивача Хевпа І.М. 31.03.2025 надіслала на електронну пошту Львівського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку та підписала таку заяву шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Відповідно до частин 4 та 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
У пункті 120 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 №83/0/15-22, від 22.02.2022 №166/0/15-22, від 12.10.2023 №977/0/15-23 та від 07.03.2024 №700/0/15-24), визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
З огляду на викладене суддя зазначає, що адвокат як особа, яка в обов'язковому порядку мала зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, і зареєструвала його, має подавати документи (вчиняти інші процесуальні дії) в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або в паперовій формі за умови наявності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Суддя встановив, що заява про поновлення пропущеного строку та долучені до неї документи подані представником позивача - адвокатом Хевпою І.М. Така заява підписана кваліфікованим електронним підписом адвоката Хевпи І.М. При цьому, представник вказав, що має зареєстрований «Електронний кабінет» у підсистемі «Електронний суд».
Однак заява про поновлення пропущеного строку надіслана адвокатом до суду на електронну адресу Львівського окружного адміністративного суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Отже, заява про поновлення пропущеного строку подана адвокатом у спосіб, який не визначений положеннями КАС України.
Водночас приписами КАС України не врегульовано питання щодо наслідків подання особами, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв (клопотань) в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 (провадження №14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 і від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Внаслідок того, що дії суду в разі надходження від осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв (клопотань) в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, окремо не врегульовано, суддя вважає за можливе на підставі частини 6 статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення абзацу 1 частини 2 статті 167 КАС України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки представником позивача - адвокатом Хевпою І.М. подано до суду заву про поновлення пропущеного строку у спосіб, не передбачений КАС України, суддя вважає за необхідне повернути таку без розгляду.
Враховуючи викладене, а також завдання адміністративного судочинства, встановлені частиною 1 статті 2 КАС України, суддя вважає за доцільне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Також, суддя зауважує про необхідність додержання приписів частини 5 статті 44 КАС України.
Керуючись статтями 7, 18, 44, 167, 121, 169, 241-243, 248, 293 КАС України, суддя,-
1. Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку - повернути без розгляду.
2. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.
3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали у строк, що не перевищує п'ять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович