справа №380/24191/24
04 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача в кратності 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців період з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року роботу на Крайній Півночі в Цивільній авіації м.Магадан, а також зарахувати службу в армії з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року в кратності 1 рік служби за 1 рік і 6 місяців - з моменту призначення пенсії 30.11.2023 року та виплатити недоотримані кошти.
Посилається на те, що з 30.11.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що 08.11.2024 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні період проходження військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року (у кратному пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці) та період роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року (з урахуванням кожний рік роботи за один рік і шість місяців). Однак у відповідь отримав відмову, мотивовану відсутністю правових підстав. Втім, позивач з такими діями відповідача не погоджується та вказав, що факт наявності вищевказаного страхового стажу підтверджено записами трудової книжки, яка, в силу приписів ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.11.2023 року. Зазначила, що до заяви долучено трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі з 16.04.1984 року по 16.04.1987 року (у період з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року проходив строкову військову службу), з 07.08.1989 року по 07.08.1992 року (продовжений період дії угоди з 07.08.1992 року по 07.08.1993 року, з 07.08.1993 року по 07.08.1994 року, з 07.08.1994 року по 07.08.1995 року, з 07.08.1995 року по 07.08.1996 року). При призначенні пенсії позивачу страховий стаж за період роботи з 16.04.1984 року по 05.10.1985 року, з 07.08.1989 року по 31.12.1990 року обчислено в півторакратному розмірі згідно укладених трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі. Страховий стаж за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1991 року обчислено в одинарному розмірі відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж за період роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року за даними трудової книжки НОМЕР_1 від 13.04.1989 року, а також період проходження військової строкової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року обчислено в одинарному розмірі. У зв'язку із цим вважає, що дії відповідача є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 02.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , з 30.11.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.08.1984 року позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період:
- з 15.10.1985 року по 14.10.1987 року проходив службу в Радянській армії. Вказане підтверджується також довідкою військової частини від 26.10.1987 року №192 та військовим квитком серії НОМЕР_2 від 26.07.1984 року;
- з 15.01.1988 року по 15.04.1996 року працював у м.Магадан (Крайня Північ) в авіаційному підприємстві. Вказане підтверджується також довідкою Авіаційного підприємства «Магаданські авіалінії від 15.04.1996 року.
08.11.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив зарахувати до його стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні період проходження військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року (у кратному пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці) та період роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року (з урахуванням кожний рік роботи за один рік і шість місяців).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.11.2024 року повідомлено позивачу, що страховий стаж, врахований до пенсії, становить 28 років 05 місяців 02 дні. Період роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року в м.Магадан (Крайня Північ), де Ви працювали після звільнення з військової служби, враховано до страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки відсутні документи, які б підтверджували користування пільгами, передбаченими законодавством. Період строкової служби у Хабаровському краї з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року обчислено в одинарному розмірі, оскільки чинним законодавством не передбачено зарахування часу строкової військової служби в пільговому обчисленні.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу його роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні періоду проходження військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року (у кратному пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці) та періоду роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року (з урахуванням кожний рік роботи за один рік і шість місяців), позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Як свідчить зміст заяв по суті справи та наявних матеріалів, відповідачем не заперечується сам стаж роботи (служби) позивача в районах Крайньої Півночі у вказані вище періоди.
Спору, що місцевості, де працював (служив) позивач у зазначені періоди, відносились до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Водночас відповідач відмовляється обраховувати вказані періоди роботи (служби) позивача на пільгових умовах із застосуванням пільгового коефіцієнта - один рік роботи в районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців, посилаючись на відсутність документів, які б підтверджували користування пільгами, передбаченими законодавством, а також з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено зарахування часу строкової військової служби в пільговому обчисленні.
У зв'язку із цим, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Частиною 1 ст.24 цього Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.5 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно з п.«д» ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року, працівникам, що переводяться, направляються, запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додаткові пільги - зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до ст.3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 року №1908-VІІ скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова №148) передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
В силу вимог п.4 Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 року №148 доручено Державному комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати спільно з ВЦРПС видати Інструкцію про порядок надання пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Постановою Президії ВЦРПС Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 16.12.1967 року №530/П-28 затверджено Інструкцію про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно з п.1 Розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок надання пільг, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робітникам і службовцям (в тому числі місцевим жителям та іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пільги надаються на територіях, включених до складу районів, передбачених Переліком районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», за адміністративно-територіальним поділом на 10.11.1967 року.
Згідно з п.2 даної Інструкції, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року та статтею 3 Указу від 26 вересня 1967 року, надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах і місцевостях на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
У відповідності до п.«а» п.43 розділу VI «Пільги при призначенні державних пенсій» Інструкції про порядок надання пільг, загальний стаж роботи, що дає право на отримання пенсії обчислюється за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в наступному порядку: пенсії за віком та по інвалідності - за період з 1 березня 1960 р один рік роботи зараховується за один рік і шість місяців роботи особам, зазначеним у пунктах 2, 3 і 4 цієї Інструкції.
Як вже зазначалось, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV).
Відповідно до підп.2 п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що необхідною та достатньою правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 року та від 29.09.1967 року та Постановою №148.
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Крім того, у п.2 Розділу 1 Інструкції №530/П-28 чітко вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21.08.2019 року у справі №750/1717/16-а.
Вирішуючи питання про наявність правових відстав для врахування у пільговому обчисленні до страхового стажу позивача періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року, суд зауважує, що вказаний період роботи підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.08.1984 року, а також довідкою Авіаційного підприємства «Магаданські авіалінії від 15.04.1996 року.
Суд враховує, що для обчислення пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07.065.2018 року у справі №173/637/17, від 03.07.2018 року у справі №302/662/17-а, від 25.09.2018 року у справі №554/1723/17, від 18.12.2018 року у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 року у справі №352/1612/15а, від 10.09.2019 року у справі №348/2208/16-а та від 17.10.2022 року №592/5589/17, яку суд враховує згідно з вимогами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду суд приходить висновку щодо протиправності відмови відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в районах Крайньої Півночі з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року.
Стосовно пільгового зарахування до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року, суд враховує таке.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.03.1968 року №181 «Про зарахування солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим в запас, часу дійсної строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, встановлених за роботу в цих районах і місцевостях», солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим, починаючи з 1968 року, з військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, час їхньої дійсної строкової військової служби (служби у військово-будівельних загонах) в цих районах і місцевостях зараховується в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, передбачених Указами Президії Верховної Ради РССР від 10.02.1960 року та від 26.09.1967 року, якщо вони не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби були прийняті на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Отже, законодавець в цьому випадку встановив дві умови для пільгового обчислення періоду строкової військової служби: проходження строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; прийняття після служби на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі протягом трьох місяців.
Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 , у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.08.1984 року та довідці військової частини від 26.10.1987 року №192, позивач у період з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії (в Хабаровському краї).
У подальшому, відповідно до записів трудової книжки, позивач з 15.01.1988 року зарахований на посаду авіатехніка 2 класу 5 р. цеха №4 АТБ в авіакомпанії «Магаданські авіалінії».
На підставі наведених доказів судом встановлено працевлаштування позивача на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, протягом трьох місяців після звільнення з військової служби.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача в пільговому обчисленні періоду проходження військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, із розрахунку - один рік за один рік і шість місяців.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) періодів роботи в районах Крайньої Півночі, а саме: періоду проходження строкової військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року та періоду роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП; НОМЕР_3 ), починаючи з 30.11.2023 року, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі, а саме: періоду проходження строкової військової служби з 13.10.1985 року по 26.10.1987 року та періоду роботи з 15.01.1988 року по 06.08.1989 року, у пільговому обчисленні - один рік роботи в районі Крайньої Півночі за один рік і шість місяців, та здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП; НОМЕР_3 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.