про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 рокусправа № 380/23835/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку, нарахуванні та виплаті пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96- ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок моєї основної пенсії за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96- ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок моєї основної пенсії за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96- ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати мені основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 29.11.2024 відкрито прощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки у позові позивач просить зобов'язати відповідача здійснити дії щодо перерахунку його пенсії з 01.07.2021, проте, із позовом до суду позивач звернувся лише 24.11.2024.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає, що така подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернувшись до суду з цим позовом 24.11.2024, позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01.07.2021 перерахунок його пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №-р(II)/2021 відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати у подальшому пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зробила висновок, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У позовній заяві позивач зазначає, що йому не було здійснено перерахунок пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №-р(II)/2021 відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Отже позивач звернувся із даним позовом до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. При цьому, до позовної заяви позивачем не долучено заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин його пропуску та долученням доказів поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Щодо твердження позивача у позові, що такий подано в межах строку звернення, що підтверджується постановами Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та від 18.12.2023 у справі №380/8059/23, суд зазначає, що позиція Верховного Суду, викладена у вказаних постановах, не є релевантною до спірних правовідносин у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, суд робить висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та зобов'язання позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07.04.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович