Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/21174/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про застосування заходів реагування,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №640/21174/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (надалі - відповідач, ПрАТ «Укрпрофтур») з такими вимогами:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.06.2021 № 640.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до положень статтей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільною захис у України, Закону Украни «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 01.06.2021 № 647 було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11.
За результатами позапланової перевірки був складений акт від 24 червня 2021 року №640 щодо додержання суб'єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано, що перевіркою було виявлено 35 порушень.
Позивач зазначає, що всі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлені в акті перевірки від 24 червня 2021 року № 640, створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв'язку з чим суб'єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач зобов'язаний звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог посилається на те, що більшість порушень не створює небезпеку людям, а носить превентивний характер. Акт № 640 від 24.06.2021 складений формально, неточно, некоректно та поверхнево. В акті некоректно вказанні найменування об'єктів, приміщень, неточно вказані порушення і в чому вони полягають, де точно були виявлені.
Звертає увагу, що відповідно до договору оренди від 17.05.2021 №16-4-21 частина будівель на об'єкті, що вказані в акті перевірки, перебували в оренді іншого суб'єкта господарювання - БОДФ «Джерело надії» строком з 17.05.2021 по 31.08.2021, тому орендар зобов'язаний дотримуватись правил пожежної безпеки на об'єкті оренди. Станом на 12.08.2021 договір оренди розірвано, але відповідач вважає, що це не відміняє той факт, що частина приписів, викладених в акті, не стосуються відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 03 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні); відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Благодійну Організацію Дитячий Фонд «Джерело Надії».
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
На підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік», наказу ГУ ДСНС в Київській області від 01.06.2021 №647, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.06.2021 №3980, позивачем у період з 10.06.2021 по 24.06.2021 проведено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки перевірки будівель Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11.
За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача складено акт №640 від 24.06.2021.
Актом позапланової перевірки №640 від 24.06.202 виявлено 35 порушень:
1) пункту 2 розділу ІІ ППБУ - наказом не призначено відповідальних осіб за пожежну безпеку;
2) пункту 5 розділу II ППБУ - не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також не розроблені та не затверджені керівником інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;
3) пункту 6 розділу II ППБУ - у разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції не відкориговані;
4) пункту 11 розділу ІІ ППБУ - працівники об'єкта не дотримуються встановленого протипожежного режиму, не виконують вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки;
5) пункту 15 розділу ІІ ППБУ - усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не ппройшли інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі);
6) пункту 16 розділу II ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
7) пункту 20 розділу ІІ ППБУ - не заборонено приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки;
8) пункту 1.20 глави 1 розділу III ППБУ - місця для розведення багать не утримуються очищеними до верхнього шару грунту, облямовувати смугою очищеного грунту не менше 2,5 м завширшки і не розміщено на відстані не менше 50 м - до хвойного лісового масиву;
9) пункту 2.4 глави 2 розділу III ППБУ - електропроводка проходить через огороджувальні конструкції без ізоляції 3 негорючих матеріалів;
10) абзацу 1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в усіх будниках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (не оброблено засобами вогнезахнету, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
11) пункту 2.17 глави 2 розділу III ППБУ - у їдальні на шляхах евакуації допускається оздоблення стін на коридорах із горючих матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2;
12) пункту 2.32 глави 2 розділу III ППБУ - світлові покажчики «Вихід» постійно не утримуються справними. У залах для глядачів, актових залах та інших подібних приміщеннях вони не увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу);
13) пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - у їдальні не заборонено захаращувати шляхи евакуації меблями (стільцями, столами);
14) пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
15) пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць розміщення горючих матеріалів менше 1 метра;
16) пункту 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ - у будиночку №1, підсобному приміщенні, який використовується як склад, електророзетки, вимикачі, , перемикачі та інші подібні апарати встановлено на горючі основи (конструкції);
17) пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проведені 1 раз на 2 роки;
18) пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
19) пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - у їдальні не заборонено експлуатація світильників їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
20) пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - у їдальні не заборонено експлуатація не сертифікованих подовжувачів;
21) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будинки, приміщення та споруди не обладнано системами противопоженого захисту відповідно до ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
22) пп. 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - біля місць розташування пожежних водойм не встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;
23) пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити не укомплектовано згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;
24) пункту 3.15 глави 3 розділу V ППБУ - вогнегасники не встановлено у легкодоступних тавидимих місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі;
25) пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - переносні вогнегасники не розміщено шляхом налаштування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
26) пункту 3.12 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери;
27) пункту 3.13 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити (стенди) не забезпечено: захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями); зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів;
28) пункту 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - вогнегасникам, які експлуатуються, не присвоєно облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
29) абзацу 1 пункту 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ - усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей, не ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожехної безпеки (під розпис);
30) пункту 3 розділу III ПТБ - не здійсненно навчання працівників правилам техногенної безпеки;
31) пункту 3 розділу III ПТБ - не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях техногенного характеру;
32) пункту 3 частини першої статті 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;
33) пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правил техногенної безпеки, не здійснено;
34) пункту 4 розділу ІІ Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджені наказом МВС України від 10.04.2017 року № 301 - не укладено договір з атестованою аварійно- рятувальною службою на авар йно-рятувальне обслуговування;
35) пункту 2 розділу VI Правил охорони життя людей на водних об'єктах України - відсутній наказ керівника оздоровчого закладу щодо призначення особи, відповідальної за купання та дотримання правил безпеки дітей на воді.
Відповідно до письмових пояснень позивача від 10.02.2025, наданих на виконаннях вимог ухвали суду від 27.01.2025, позивач повідомив, що відповідач, після 24.06.2021 не звертався до ГУ ДСНС у Київській області з заявою про проведення позапланової перевірки щодо перевірки усунення виявлених в акті порушень.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту Україниє спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Приписами статті 1 Закону № 877-Vдержавний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Приписами статті 4 Закону № 877-Vвстановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третястатті 6 Закону № 877-V).
Згідно з частинами першою та другоюстатті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п'ятоїстатті 7 Закону № 877-V).
Відповідно до частини сьомоїстатті 7 Закону № 877-Vпередбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно доЗакону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту Україницентральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першоїстатті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Надаючи оцінку встановленим актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.
Вказані порушення норм Нормативно-правового акту з пожежної безпеки передбачені Правилами пожежної безпеки України (далі- ППБУ в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки).
Розділом ІІ «Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки» ППБУ встановлено:
2. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
5. На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
6. У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.
11. Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
15. Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі).
Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).
Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
16. Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
20. Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу ІІІ «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» ППБУ визначено, що місця для розведення багать треба утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісового масиву.
Розділом ІІІ «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» встановлено:
2.4. Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності).
У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів.
2.5. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
2.17. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:
Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;
Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
2.32. Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
2.37. Не допускається: захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.
Розділом IV «Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання» ППБУ вимагається:
1.6. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
1.12. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.
У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
1.17. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
1.20. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
1.21. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
1.18. Забороняється:
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок.
Згідно з розділом V «Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту»:
1.2. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
2.1. Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам, зкрема:
9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:
для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.
3.11. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.
3.15. Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.
3.10. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:
навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.
3.12. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.
Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ».
3.13. Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:
захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);
зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
3.18. Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Відповідно до розділу VI «Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного функціонального призначення» ППБУ:
5.1. Усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії), повинні бути ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2018 року №879 затверджені Правила техногенної безпеки, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, які визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки на підприємствах, в установах, організаціях та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками, посадовими особами і працівниками міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи влади), фізичними особами - підприємцями, власниками, керівниками (далі - суб'єкти господарювання) та працівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (далі - Правила).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Правил забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об'єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом: здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки.
Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Правил охорони життя людей на водних об'єктах, затверджених наказом МВС України 10.04.2017 №301, на кожному водному об'єкті, пляжі і в місцях масового відпочинку людей, де існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, з метою запобігання нещасним випадкам та надання допомоги тим, хто потребує допомоги на воді, керівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства укладають договір з атестованою аварійно-рятувальною службою на аварійно-рятувальне обслуговування, створюють рятувальні пости, організовують постійне чергування рятувальників, забезпечують їх рятувальними та медичними засобами.
Відповідно до пункту 2 розділу VІ Правил охорони життя людей на водних об'єктах керівник дитячого оздоровчого закладу: 1) призначає наказом особу, відповідальну за купання та дотримання правил безпеки дітей на воді.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров'я людей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.
З матеріалів справи не вбачається факту усунення виявлених порушень відповідачем.
На думку суду, наведені обґрунтування у відзиві на позов не спростовують факту наявності порушень.
Щодо доводів відповідача про те, що з 17.05.2021 по 31.08.2021 частина будівель перебувала в оренді Благодійній Організації Дитячий фонд «Джерело Надії» на підставі договору оренди №16-4-2021 від 17.05.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26 жовтня 2023 року по справі №160/6946/21, враховуючи те, що нерухоме майно, перевірку якого було здійснено Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, перебуває в користуванні відповідача згідно із договорами оренди, суди повинні були чітко дослідити умови наявних договорів оренди та встановити особу, на яку покладається відповідальність щодо забезпечення пожежної безпеки, у цьому випадку орендаря чи власника.
Як убачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Укрпрофтур» (орендодавець) та Благодійною Організацією Дитячий Фонд «Джерело Надії» (орендар) укладено договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) №16-4-2021 від 17.05.2021 відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування будівлю (або іншу капітальну споруду чи їх окрему частину), нежилі приміщення, згідно п.2.1 частину майнового комплексу ОЗД «Переяславський» згідно переліку, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11.
Пунктом 5.2.8 зазначеного договору встановлено обов'язки орендаря, зокрема орендар зобов'язаний: дотримуватись вимог чинного законодавства України в частині експлуатації інжерннх мереж, будівель і споруд, технологічного обладнання, а також законодавства України про охорону праці, правил пожежної безпеки та правил санітарії на об'єкті, не встановлювати і не експлуатувати електрообігрівачі та інше енергомістке обладнання, для цього орендар повинен проводити атестацію та інструктаж свого персоналу.
Згідно з пунктом 8.8. договору строк дії договору до 31.08.2021.
Так, дійсно під час проведення планового заходу частина будівель перебувала у користуванні Благодійної Організації Дитячий Фонд «Джерело Надії».
Проте, на думку суду, в силу припинення договору оренди вказаного приміщення після проведення позивачем планового заходу контролю та станом на момент розгляду даної справи, БОДФ «Джерело Надії» не є суб'єктом забезпечення пожежної та техногенної безпеки об'єкта у розумінні Кодексу цивільного захисту України.
БОДФ «Джерело Надії» не є власником, орендарем чи суб'єктом господарювання, що має право на експлуатацію приміщення, експлуатацію якого на час розгляду справи відповідачу просить заборонити позивач.
До того ж, БОДФ «Джерело Надії» згідно умов договору №16-4-2021 від 17.05.2021 орендувало у відповідача частину майнового комплексу (будівлю або іншу капітальну споруду (їх окремої частини)), а не повністю майновий комплекс ОЗД «Переяславський», що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11, натомість майже всі виявлені контролюючим органом порушення правил пожежної та техногенної безпеки, стосуються належного відповідачу майнового комплексу за вказаною адресою, який не перебував в оренді.
До того, відповідно до умов договору орендар мав дотримуватися законодавста про пожежну безпеку, зокрема договором визначено: не встановлювати і не експлуатувати електрообігрівачі та інше енергомістке обладнання, для цього орендар повинен проводити атестацію та інструктаж свого персоналу. Іншого договором не визначено.
Таким чином, обставина оренди у відповідача приміщення на момент проведення перевірки не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки контролюючим органом встановлено наявність порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, на належному відповідачу на праві власності майновому комплексі, разом з тим, відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо їх усунення чи їх усунення.
З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.
Суд звертає увагу відповідача на положення пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, згідно із якими небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Суд зазначає, що відповідно до першого реченнястатті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №812/1296/18.
Враховуючи приписи частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки до відповідача необхідно відповідні застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Враховуючи характер виявлених правопорушень, суд дійшов висновку, що належними заходами реагування у цьому випадку є зупинення експлуатації будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки №640 від 24.06.2021.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про застосування заходів реагування, задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Циблівська сільська рада, урочище Козинські горби, 11, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки № 640 від 24.06.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова