Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11428/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
29.06.2019 ОСОБА_1 звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 від 11.04.2019, затверджений т.в.о. голови ДМС України Н.М.Науменком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у задоволенні клопотання Державної міграційної служби України про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом адвоката Карнаух Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку, відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.04.2019 був затриманий працівниками КР УСР ГУНП в Київській області в м. Бориспіль, який начебто ідентифікований як громадянин РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розшукується правоохоронними органами Королівства Іспанія.
Через кілька днів після затримання позивача йому та його представникам було повідомлено про існування висновку про визнання його паспорту громадянина України недійсним, однак цей висновок не наданий позивачеві. У відповідь на адвокатський запит від 10.05.2019 № 10/05/19-4 в кінці травня 2019 року ДМС було надано висновок № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 від 11.04.2019, затверджений в.о. Голови ДМС України Н.М.Науменком.
Відсутність останньої сторінки висновку вказує на службову недбалість відповідача та можливу підробку висновку, який не можна вважати законним та який порушує права позивача.
У висновку зазначено, що начальником відділу по роботі з ЄДДР Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України ОСОБА_3 проведено нібито службову перевірку щодо законності документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , про що складено висновок, але в порушення вимог пункту 109 Порядку № 302 висновок, що був наданий у відповідь на адвокатський запит не в повному обсязі, без підпису працівника, що провів перевірку.
Позивач вважає висновок незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки оформлення та видача паспорта громадянина України відбувалась із повним дотриманням вимог чинного законодавства, спірний висновок грунтухється лише на можливих доводах, що позивач фактично документований шромадянин РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.01.2010 згідно «Банку даних Інтерполу» знаходиться у розшуку.
Позивач на території України протягом останніх десяти років з 2010 року вступав у правовідносини з різними державними органами - різних органів системи ДМС, податкових органів, органів МРЕВ, органів прикордонної служби, органів ЦВК тощо, зокрема: позивач є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим від 30.12.2010), є платником податків в Україні (довідка про присвоєння РНОКПП); має право керування транспортними засобами на території України (посвідчення водія від 29.08.2012), має право виїзду за кордон як громадянин України (паспорт НОМЕР_2 від 13.09.2011), є виборцем як громадянин України (інформація з Державного реєстру виборців).
22.04.2015 Київським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області позивачу в паспорт громадянина України вклеєна фотокартка, оскільки позивач як кримський татарин залишив АР Крим після анексії.
Наведені доводи, за твердженням позивача, свідчать про відсутність порушень при отриманні паспорта громадянина України та набуття статусу громадянина України.
Навіть якщо висновком будуть визнані недійсними паспорти позивача, чинним законодавством України не передбачено жодної норми (процедури), яка дозволяє позбавляти громадянства не указом Президента України, як того вимагає стаття 19 Закону України «Про громадянство», а шляхом анулювання легітимних (непідроблених) паспортів органом, що їх видавав - ДМС України. Тобто на підставі висновку позивач не може бути позбавлений громадянства України.
З посиланням на норми Закону України «Про громадянство України», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваного висновку майже через 10 років після отримання позивачем паспорта громадянина України є втручанням в приватне життя позивача, яке не є необхідним у демократичному суспільстві.
На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
31.07.2019 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
11.04.2019 до ДМС надійшов лист ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, яким повідомлялось, що в ході проведення державної профілактичної операції «Мігрант» на території Київської області виявлено громадянина РФ, який повідомив про себе наступні дані: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.04.2004 документований паспортом громадянина НОМЕР_3 .
При затриманні у ОСОБА_2 виявлений паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 08.06.2018, Сокирянським районним відділом Управління ДМС України в Чернівецькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому громадянин РФ ОСОБА_2 не зміг пояснити походження паспорта.
В ході проведення перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Джуманишуй, Узбекистан, 06.06.2018 звернувся до Сокирянського районного відділу УДМС в Чернівецькій області із заявою про втрату паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУ МВС України в АР Крим.
Встановлено, що під час звернення з заявою про втрату паспорта заявником були надані заява встановленого зразка про втрату паспорта, копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим; картка платника податків, видана 12.08.2011 Феодосійською міжрайонною ДІЛ; довідку про реєстрацію місця проживання від 01.06.2018 № 1258, видану виконавчим комітетом Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.
На підставі зазначених документів 06.06.2018 Сокирянським районним відділом УДМС в Чернівецькій області внесено інформацію про заявника до Єдиного державного демографічного реєстру з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та сформовано заяву - анкету № 1927246.
Заяву про втрату паспорта 06.06.2018 було зареєстровано та сформовано справу про втрату паспорта № 71, за результатом розгляду якої громадянин ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України № НОМЕР_4 .
Також під час проведення службової перевірки встановлено, що позивач був документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданого 13.09.2011 органом видачі 0103; серії НОМЕР_5 , виданого 16.04.2018 органом видачі 7321, серії НОМЕР_6 , виданого 30.06.2017 органом видачі 7321, серії НОМЕР_7 , виданого 09.07.2018 органом видачі 7321.
Під час проведення перевірки з урахуванням інформації, що міститься у відомчій інформаційній системі ДМС встановлено, що фотозображення громадянина РФ, який повідомив про себе персональні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (яке було надіслано в електронному форматі ГУНП в Київській області) та фотозображення, яке внесено до анкет-заяв під час оформлення паспортів для виїзду за кордон та паспорта громадянина України, виданого 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУМВС України в АР Крим, є ідентичними та належать одній особі.
Також при вивченні матеріалів, які надані у додатку до листа ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, встановлено, що відповідно до копії додатку № 1 до Інструкції щодо застосування положення про паспорт громадянина РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Бухара, Узбекистан, документований 21.04.2004 паспортом громадянина НОМЕР_3 у зв'язку із обміном паспорта громадянина РФ серії НОМЕР_8 , виданого 10.01.1996 відділом 11 м. Москва.
Встановлено, що фотозображення, яке міститься у вищезазначеному додатку № 1 ідентичне з фотозображенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії особової справи «Банк даних Інтерполу» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2010 знаходиться у розшуку (запобіжний захід - арешт) на підставі Європейського ордеру на арешт. Фотозображення, яке міститься у копії особової справи «Банк даних Інтерполу» ідентично з фотозображенням ОСОБА_1 .
Разом з тим, під час службової перевірки встановлено, що 22.03.2017 ОСОБА_4 перетнув державний кордон та в'їхав в Україну за паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_9 , 24.03.2017 за цим паспортом виїхав за межі України.
Інформацію встановлено відповідно до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, та містяться в базі даних «Аркан ЦП».
Тобто, паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я особи з персональними даними « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », фактично документований громадянин РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.01.2010 згідно «Банку даних Інтерполу» знаходиться у розшуку.
З посиланням на норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постанови КМУ від 25.03.2015 № 302, відповідач зазначив, що структурним підрозділом ДМС в межах наданих повноважень, на підставі закону проведено службову перевірку підстав документування позивача паспортом громадянина України та правомірно затверджено висновок.
Щодо посилань позивача на статтю 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» відповідач зазначив, що у цьому судового рішенні ЄСПЛ робить висновок, виходячи з наявності у особи права та принципу «належного урядування», яким передбачено право державного органу виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. А у даному випадку відсутні докази набуття особою позивача такого права.
Визнання недійсним паспорта не є тотожним поняттю втрати громадянства, що супроводжується певним процесом, який регулюється Законом України «Про громадянство України» та Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», такий правовий висновок підтверджується судовою практикою, зокрема, у справі № 800/187/17.
До такого ж висновку прийшов Верховний Суд під час розгляду справи № 815/7480/16.
Щодо посилання позивача на статтю 8 Конвенції відповідач зазначив, що дана норма відсилає до норм національного законодавства, тобто оцінка діяльності органів державної влади має виходити з меж повноважень, якими орган наділений та принципів, визначених статтею 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи позивача, що висновок грунтується на припущеннях, спростовуються обставинами справи та матеріалами, наданими Національною поліцією України, що позивач під час затримання надав письмові пояснення, в яких не заперечував наявність паспорта громадянина України, одночасно повідомивши, що є громадянином РФ та маючи при собі документи, що це підтверджували, та наявність останнього в «Банку даних Інтерполу» як громадянина РФ.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , з 19.09.2018 має зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю № 1094945 від 05.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
30.12.2010 Совєтським РВ УМВС України в АР Крим видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , в якому міститься відмітка про зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , з 14.10.1998; та в який 22.04.2015 Київським РВ у м. Харкові ГУДМС у Харківській області вклеєно фотокартку позивача у зв'язку з досягненням 45 років (арк.спр. 4-19).
11.08.2011 Феодосійською міжрайонною ДПІ (Совєтським відділенням) ОСОБА_1 видано картку платника податків з зазначенням РНОКПП НОМЕР_10 (арк.спр. 20).
11.04.2019 за вх. № 10079-19 до ДМС України надійшов лист ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, в якому зазначено, що в ході проведення державної-профілактичної операції «МІГРАНТ» на території Київської області було виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_11 від 21.04.2004 року. Одночасно з чим було встановлено, що у даної особи є в наявності паспорт громадянина України з ідентичними фотозображеннями на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Узбекистан, місце проживання, АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 виданий Сокирянським РВ УДМС в Чернівецькій області від 08.06.2018. Згідно пояснень вищевказаної особи він є громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Походження паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснити не може. Просили перевірити законність документування паспортом громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце нардження Узбекистан, місце проживання, АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий Сокирянським РВ УДМС в Чернівецькій області від 08.06.2018 (арк.спр. 46).
До листа було додано підтверджуючи матеріали на 13 арк., дактилоскопічна карта на 1 арк., оптичній носій інформації 1 шт.
11.04.2019 т.в.о. голови Державної міграційної служби України затверджено висновок № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 , у якому зазначено таке.
11.04.2019 до ДМС надійшов лист Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19 № 863/109/03/15-19, згідно якого встановлено, що в ході проведення державно-профілактичної операції «Мігрант» на території Київської області було виявлено громадянина Російської Федерації, який повідомив про себе наступні персональні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 21.04.2004 документований паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_11 . При затриманні у ОСОБА_2 виявлений паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 08.06.2018 Сокирянським районним відділом УДМС України в Чернівецькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 не зміг пояснити походження вищезазначеного паспорта громадянина України.
В ході проведення перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Джуманишуй, Узбекистан, 06.06.2018 звернувся до Сокирянського РВ УДМС в Чернівецькій області із заявою про втрату паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2010 Совєтським РВ ГУ МВС України в АР Крим. Відповідно до вимог п.46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок № 302) заявником були надані наступні документи: заява встановленого зразка про втрату паспорта; копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим; картка платника податків, видана 12.08.2011 Феодосійською міжрайонною ДПІ (Совєтське відділення); довідка про реєстрацію місця проживання від 01.06.2018 № 1258, виданау виконавчим комітетом Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області. Відповідно до п.п.12, 13, 52 Порядку № 302 06.06.2018 співробітниками Сокирянського РВ було внесено інформацію про заявника до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та сформовано заяву - анкету № 1927246. Заява про втрату паспорта 06.06.2018 була зареєстрована та сформована справа про втрату паспорта № 71. За результатом розгляду справи про втрату паспорта від 06.06.2018 № 71, громадянин ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України № НОМЕР_4 .
Також, згідно даних бази ЄІАС УМП ДМС України встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Джуманишуй, Узбекистан, документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_2 , виданого 13.09.2011 органом видачі 0103; серії НОМЕР_12 , виданого 16.04.2018 органом видачі 7321; серії НОМЕР_13 , виданого 30.06.2017 органом видачі 7321; серії НОМЕР_14 , виданого 09.07.2018 органом видачі 7321.
Згідно вимог п.14 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 1001) (далі - Порядок № 152), при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а саме: серії НОМЕР_12 , виданого 16.04.2018 органом видачі 7321; серії НОМЕР_13 , виданого 30.06.2017 органом видачі 7321; серії НОМЕР_14 , виданого 09.07.2018 органом видачі 7321, до заяв - анкет були внесені відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук ОСОБА_1 .
Під час проведення перевірки, а також згідно даних баз ЄІАС УМП ДМС України було встановлено, що фотозображення громадянина Російської Федерації, який повідомив про себе персональні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було надіслано в електронному форматі листом Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-09, та фотозображення, яке внесено до заяв-анкет щодо оформлення паспортів для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 та міститься в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУМВС України в АР Крим, - є ідентичними та належать одній особі.
Також, при вивченні матеріалів, які надані у додатку до листа Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, встановлено, що відповідно до копії додатку № 1 до Інструкції щодо застосування положення про паспорт громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Бухара, Узбекистан, документований 21.04.2004 паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_11 у зв'язку із обміном паспорта громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_8 , виданого 10.01.1996 відділом 11 м. Москва. Фотозображення, яке міститься у вищезазначеному додатку № 1 ідентичне з фотозображенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії особової справи «Банк даних Інтерполу», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2010 знаходиться у розшуку (запобіжний захід - арешт) на підставі Європейського ордеру на арешт. Фотозображення, яке міститься у копії особової справи «Банк даних Інтерполу», ідентично з фотозображенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон та містяться в базі даних «Аркан ЦП» встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2017 перетнув державний кордон та в'їхав до України за паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_9 . 24.03.2017 громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон та виїхав за межі України за паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_9 .
Ураховуючи викладене слід вважати, що паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я особи з персональними даними « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », фактично документований громадянин Російської Федерації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.01.2010 згідно «Банку даних Інтерполу» знаходиться у розшуку.
На підставі зазначеного, керуючись пунктами 108, 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 № 745), вважала би:
1) службову перевірку щодо порушень законності при оформленні і видачі Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати закінченою;
2) паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку;
3) внести до ІП «ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП інформацію про визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) відповідно до ст. 214 КПК України копію висновку та матеріали перевірки надіслати до ГУНП в Київській області для прийняття відповідного процесуального рішення (арк.спр. 42-45).
Викладена у мотивувальній частині висновку інформація підтверджується долученими до листа ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19 матеріалами, а саме - копіями заяви від 21.04.2004 про видачу (заміну) паспорта громадянина РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр. 47), детальною інформацією про перетин кордону (арк.спр. 48); пояснень ОСОБА_6 від 11.04.2019 (арк.спр. 49), особової справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Банку даних Інтерполу (арк.спр. 51-58), паспорта громадянина України № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр. 59); дактилоскопічної карти ОСОБА_7 , 11.03.1970 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр. 60); матеріалами справи про втрату паспорта № 71, розпочатої 06.06.2018 Сокирянським районним сектором УДМС України в Чернівецькій області, щодо ОСОБА_1 (арк.спр. 61-86), в якій містяться копії заяви ОСОБА_1 від 06.06.2018 про видачу паспорта замість утраченого паспорта громадянина України; облікову картку особи; паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 30.12.2010; картки платника податків; паспортів громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_15 від 16.04.2018; № ЕТ293636 від 13.09.2011; довідки про реєстрацію місця проживання від 01.06.2018 № 1258; висновку від 08.06.2018 за заявою про втрату паспорта, затвердженого завідувачем Сокирянського РВ УДМС України в Чернівецькій області, яким прийнято рішення видати ОСОБА_1 паспорт замість утраченого; оформлено 08.06.2018 паспорт ID№ НОМЕР_4 ; заяви про реєстрацію місця проживання; повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання; свідоцтва про право на спадщину; відомостей про реєстрацію місця проживання фізичних осіб на 04.06.2018; витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 06.06.2018.
При цьому суд зауважує, що витяг з Банку даних Інтерполу, який наявний в матеріалах справи, стосується особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр. 50), а особова справа з Банку даних Інтерполу, № файлу 2010/32471, - щодо особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (51-58), що в цілому не впливає на встановлені відповідачем обставини щодо перебування ОСОБА_6 в міжнародному розшуку з 01.01.2010, оскільки ця обставина підтверджена особовою справою з Банку даних Інтерполу, № файлу 2010/32471.
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Абзацом другим частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302) паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:
коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
непридатності паспорта для подальшого використання;
припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;
коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;
смерті особи, якій було видано такий паспорт;
закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;
оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;
неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
Згідно пункту 109 Порядку № 302, у разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (справа «Москаль проти Польщі», заява №10373/05). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).
Оскаржуваним висновком відповідач вирішив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пункт 108 Порядку № 302 містить перелік випадків, у разі настання яких паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується.
У висновку не зазначено конкретний абзац пункту 108 Порядку № 302, що свідчить про недотримання відповідачем критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним пунктами 3, 4, 5 частини другої статті 2 КАС України.
Крім того, у разі визнання паспорту недійсним у зв'язку з тим, що оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства (як зазначає відповідач у відзиві), у висновку мають бути наведені нормативні обґрунтування, які саме вимоги законодавства були порушені при оформленні паспорта.
Також суд зазначає, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є недійсним на момент прийняття оскаржуваного рішення у зв'язку з тим, що він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта, що передбачено абзацом шостим пункту 108 Порядку № 302, та підтверджується матеріалами справи про втрату паспорта № 71, розпочатої 06.06.2018 Сокирянським РВ Управління ДМС України в Чернівецькій області та закінченої 08.06.2018 оформленням ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_4 .
Суд також звертає увагу, що у листі від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19 ГУНП в Київській області просило перевірити законність документування паспортом громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце нардження Узбекистан, місце проживання, АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий Сокирянським РВ УДМС в Чернівецькій області від 08.06.2018 (арк.спр. 46).
Щодо посилань позивача на статтю 8 Конвенції, практику ЄСПЛ, суд зазначає, що фактично оскаржуваним висновком не порушено права позивача, оскільки визнано недійсним документ, який на час складання висновку вже є недійсним в силу закону, і позивач документований іншим паспортом.
Таким чином, оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним визнано недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який вже був недійсним в силу вимог абзацу шостого пункту 108 Порядку № 302.
Щодо доводів позивача про тривалість проживання в Україні, правовідносини з суб'єктами владних повноважень протягом такого проживання, що є підтвердженням факту відсутності порушень з боку позивача при отриманні паспорта громадянина України та набуття статусу громадянина України, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі не є позбавлення або заперечення відповідачем наявності громадянства України у позивача, оскаржуваним висновком визнано недійсним паспорт громадянина України, що не є тотожним позбавленню громадянства.
Також суд зауважує, що направлення висновку без останньої сторінки позивачеві, про що стверджує позивач у позові, не є самостійною підставою для скасування висновку, а підлягає дослідженню у сукупності зі встановленням інших обставин справи.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позов належить до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, який у зв'язку з задоволенням позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд.9) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок від 11.04.2019 № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 , затверджений т.в.о. голови ДМС України Н.М.Науменком.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Г. Секірська