Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3226/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12 874,40 грн;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12 874,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.12.2019 ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №4846, придбав квартиру за номером АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору загальна ціна продажу квартири визначена у розмірі 1287440,00 грн без ПДВ.
При придбанні Квартири позивач сплатив збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12 874,40 грн.
Позивач зазначив, що громадяни не сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбані нерухомого майна (у томі числі, житлової квартири) у разі, якщо придбавають житло вперше. Зважаючи на те, що до придбання квартири у власності позивача не перебувало іншого житла, яке б він придбавав, позивач є особою, яка придбаває житло вперше, а отже звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбані квартири. Тому, сплачений позивачем збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири є таким, що сплачений помилково.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року прийнято справу №640/3226/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Ухвалу суду від 28.01.2025 відповідач отримав в підсистемі "Електронний суд", однак станом на час розгляду справи по суті відзив до суду не надіслав.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
27.12.2019 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 в сумі 1 287 440,00 грн.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2019 вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 в сумі 1 287 440,00 грн, на підставі договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 4846, виданий 27.12.2019.
Відповідно до інформація зазначеної в квитанції від 27.12.2019 №ПН12102 позивачем сплачено 12874,40 грн, в призначені платежу зазначено - сплата збору при купівлі-продажу нерухомого майна 1% Пенсійного фонду.
24.11.2021 адвокат в інтересах позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій просив повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12 874,40 грн.
Відповідачем на заяву від 24.11.2021 надано відповідь від 25.11.2021, в якій зазначено, що згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше, а відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управління відсутні. Отже, заява про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 у розмірі 12874,40 грн до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є безпідставною.
Незгода позивача із відмовою у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12 874,40 грн за придбання житла вперше стала підставою для звернення до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, визначено, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2019 придбано позивачем вперше.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.01.2022 за позивачем зареєстровано на праві власності квартиру загальною площею 67,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , придбану на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.12.2019.
Відомості про реєстрацію за позивачем іншого нерухомого майна, ніж придбано ним на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2019 квартира, - відсутні.
Відповідачем вказані доводи та інформація не спростовані, судом протилежного за результатами розгляду справи не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 придбано житло вперше, а тому він звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.
До того ж, суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 (справа №2-30/2000) у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні, - відмовлено.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №813/969/17, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трго проти Хорватії" щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В свою чергу, процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Зокрема, пунктом 5 цього Порядку передбачено, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є відповідач, суд зазначає, що саме останній наділений обов'язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12 874,40 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 27.12.2019 №ПН12102.
Суд враховує, що відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;
4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
В органах Казначейства України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
При цьому слід уточнити, що операції за надходженнями централізовані саме на рівні Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві, що, на думку суду, передбачає необхідність врахування в межах розгляду даної справи та заявлених ОСОБА_1 вимог для забезпечення ефективного способу відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Окружного адміністративного суду м.Києва було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (квитанція № 9669-4992-2605-5412 від 20.01.2022).
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав, суд присуджує позивачу понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києва подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у сумі 12874,40 грн протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у сумі 12874 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривнi 40 копійок, сплаченого згідно з квитанцією від 27.12.2019 №ПН12102.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривнi 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова