про залишення позовної заяви без руху після відкриття
07 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/468/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області, яким просив зобов'язати Відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, мого фото, отриманих 345 грн. за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Ухвалою суду від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.05.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 360/468/24 - скасовано. Справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою від 12 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому, зокрема, зазначено, що враховуючи вищезазначені положення Закону про ЄДДР та Порядку №302, дату подання позивачем заяви про оформлення паспорту від 29 січня 2020 року, та строк проведення процедури встановлення особи - 2 місяці, - 29 березня 2020 року являється граничним днем, тобто 30 березня 2020 року є днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, а відтак, з урахуванням приписів частини другої статті 122 КАС України, кінцевим строком звернення до суду з даними позовними вимогами ОСОБА_1 , - є 30 вересня 2020 року.
Судом поставлено питання щодо залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд встановив, що 29.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області з заявою щодо видачі паспорту громадянина України замість втраченого.
Рішенням Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 відмовлено в оформлені та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про рішення Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020, яким йому було відмовлено в оформлені та видачі паспорта, оскільки він сам зазначає, що від нього вимагали підтвердження його особи свідками, що і було зазначено в рішенні.
Таким чином, з дати винесення рішення Станично-Луганським відділом Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 починається перебіг шестимісячного строку звернення до суду. Проте, до суду з позовом про зобов'язання відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, його фото, отриманих 345 грн. за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України, позивач звернувся в травні 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу в обґрунтування такого клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки позивач при зверненні до суду не подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та встановлення строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова