Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15299/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Дикого Юрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Дикий Юрій Олегович (далі представник позивача) 14.09.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області із незабезпечення проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 з питань отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019;
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області невідкладно провести документальну позапланову перевірку та оформити її в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 21.09.2020 в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Диким Ю.О. до Головного управління ДГІС у Київській області було направлено заяву №2109/01-20 про призначення та проведення документальної позапланової перевірки платника податків з питань отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
У відповідь на вказану заяву відповідачем листом від 22.10.2020 повідомлено про норми пункту 52-2 Податкового кодексу України щодо установлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останні календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID), крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
17.11.2020 в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Диким Ю.О. до ГУ ДПС у Київській області повторно направлено заяву вих. № 1711/01-20 про призначення та проведення документальної позапланової перевірки з повідомленням про це Державну податкову службу України.
Листом Державної податкової служби України від 26.11.2020 адвоката повідомлено про зобов'язання ГУ ДПС у Київській області з'ясувати обставини справи та вжити відповідних заходів.
У подальшому, листом від 25.11.2020 ГУ ДПС у Київській області потворно повідомлено про відсутність підстав для проведення перевірки мотивуючи це впровадженням мораторію згідно пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України та відсутністю необхідних для проведення перевірки первинних документів. Згідно листа від 10.12.2020 відповідачем повідомлено про відсутність інформації щодо сум виплаченого доходу на користь фізичної особи платника податків ОСОБА_1 та відповідно роз'яснено, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки буде прийнято після отримання всіх необхідних для проведення перевірки первинних документів, визначених Кодексом.
На повторні звернення представника позивача від 16.03.2021 № 1603/01-20 та від 14.07.2022 № 1407/01-22 ГУ ДПС у Київській області листами від 22.03.2021 та 25.07.2025 відповідно, вчергове повідомлено про відсутність підстав для проведення документальної позапланової перевірки з підстав впровадження мораторію та відсутністю необхідних для проведення перевірки первинних документів -інформації від AT «Укрсоцбанк».
Вищезазначені обставини, на думку позивача, справи свідчать про протиправну бездіяльність Головного управління ДГІС у Київській області щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки платника податків з питань отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, з огляду на те, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України містить виключення з мораторію на проведення податкових перевірок, зокрема, таке виключення стосується документальних позапланових перевірок, що проводиться на звернення платника податків, внаслідок чого позивач звернувся до суду.
Представник ГУ ДПС у Київській області позов ОСОБА_1 не визнав, 05.03.2025 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.
Представником позивача було направлено ряд запитів від 21.09.2020, 17.11.2020, 16.03.2021 до Головного управління ДПС у Київській області з проханням провести перевірку ОСОБА_1 з питання проведення документальної позапланової перевірки з питання отримання нею додаткового блага.
На вказані запити Головним управлінням ДПС у Київській області в межах компетенції було повідомлено, що згідно п.52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України «Перехідні положення» було установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVSD-19), крім документальних позапланових перевірок з питань, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав визначеними нормами чинного законодавства.
Разом з тим повідомлялось, що станом на дату звернення з запитами у відповідача була відсутня інформація, щодо сум виплачених доходів на користь позивача та її документальне підтвердження, тому відсутні були підстави призначення та проведення перевірки позивача.
В подальшому позивач, через свого представника, повторно звертався з аналогічними листами, щодо проведення перевірки відносно позивача від 14.07.2022, 06.01.2023 до відповідача.
На вказані запити Головним управлінням ДПС у Київській області в межах компетенції було повідомлено, що станом на дату звернення з запитами у відповідача відсутня інформація, щодо сум виплачених доходів на користь позивача та її документальне підтвердження, тому відсутні підстави призначення та проведення перевірки позивача.
Разом з тим, додатково повідомлялось, що у зв'язку з набранням чинності Закону України від 12.05.2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» відповідно до пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав визначених пп.78.1.7 та 78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПКУ та/або документальних позапланових перевірок платників, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, а також фактичних перевірок.
Відповідач зазначає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу (його заступника або уповноваженої особи); допуск до перевірки у разі, якщо проводиться виїзна перевірка; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого контролюючий орган вправі зробити висновок про невиконання платником податків податкового обов'язку, наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.
Здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - отримати інформацію від джерела надавача додаткового блага позивачу, що дасть змогу контролюючому органу не порушувати процедуру призначення перевірки.
Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Визначити позивачу грошові зобов'язання можливо лише якщо дотримуватися певного законодавчо затвердженого алгоритму дій, а саме призначення перевірки, її проведення, а в подальшому винесення податкових повідомлень - рішень, однак у разі відсутності законної підстави призначення перевірки позивача і вся перевірка буде вважатись неправомірною.
Відповідач зауважує, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Однак протиправна бездіяльність контролюючого органу не вбачається, а навпаки прослідковується безвідповідальне ставлення позивача до своїх прямих обов'язків щодо декларування отриманого доходу у 2019 році.
Позивачка вже була обізнана та повідомлена про те, що згідно п.п "д" п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України позичальник зобов'язаний самостійно сплатити податок з доходів, сума яких складає анульовану кредитором суму боргу та відобразити їх у своїй річній податковій декларації за 2019 рік.
Тому відповідачу не зовсім зрозуміла позиція позивача, чому вона згодна сплатити визначенні зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб тільки після проведення відповідної перевірки, а не у разі самостійного декларування, а саме подачі до контролюючого органу відповідної декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 прийнято зазначену справу до провадження, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 21.12.2000 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, 28.07.2011 припинено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 за її рішенням, що вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1247611 від 31.03.2025.
21.09.2020 за вих. № 2109/01-20 представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Київській області із заявою, в якій просив призначити та провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Листом від 22.10.2020 за № 35934/Адв/10-36-07-13 Головне управління ДПС у Київській області повідомило представника позивача про впровадження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
17.11.2020 адвокатом Диким Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 до Державної податкової службу України та ГУ ДПС у Київській області повторно направлено заяву вих. № 1711/01-20 про призначення та проведення документальної позапланової перевірки.
Листом Державної податкової служби України від 26.11.2020 звернення представника позивача направлено до ГУ ДПС у Київській області, який зобов'язано з'ясувати обставини справи та у разі встановлення фактів порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, вжити відповідних заходів для їх усунення.
В свою чергу, ГУ ДПС у Київській області листами від 25.11.2020 № 39274/Адв/10-36-07-12 та від 10.12.2020 за № 40100/Адв/10-36-07-13 надано представнику позивача повторні відповіді на звернення від 17.11.2020 та зазначено, що з метою отримання інформації та документального підтвердження щодо сум виплаченого доходу на користь фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , контролюючим органом направлено запит до AT «Укрсоцбанк», у зв'язку із чим рішення про проведення документальної позапланової перевірки буде прийнято ГУ ДПС у Київській області після отримання всіх необхідних для проведення перевірки первинних документів, визначених ПК України.
16.03.2021 представником позивача до ГУ ДПС у Київській області направлено запит вих. № 1603/01-20 щодо стану проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 за заявою від 17.11.2020, на який отримано відповідь ГУ ДПС у Луганській області від 22.03.2021 № 11329/6/10-36-07-12 про відсутність підстав для проведення документальної позапланової перевірки із посиланням на впровадження мораторію та відсутність необхідних для проведення перевірки первинних документів - інформації від AT «Укрсоцбанк».
14.07.2022 представник позивача вкотре звернувся до відповідача із запитом № 1407/01-22 щодо отримання необхідних документів для проведення перевірки, на що отримав лист відповідача від 25.07.2022 № 17850/6/-1036-24-06 ГУ ДПС у Київській області про відсутність правових підстав для надання інформації щодо надходження до контролюючого органу від АТ «Укрсоцбанк» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1ДФ) у зв'язку із прощенням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) залишку заборгованості за кредитним договором №410/78/07-Ж від 16.06.2007.
Одночасно контролюючим органом роз'яснено, що граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік для платника податків ОСОБА_1 був 01.05.2020, станом на 25.07.2022 платником податків податкова декларація до контролюючого органу не подана, внаслідок чого запропоновано ОСОБА_1 надати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, задекларувати дохід, отриманий платником податку як додаткове благо за ознакою доходу «126» у сумі 3 910 119,83 грн, та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з урахуванням суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75 статті ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший пункту 78.4 статті 78 ПК України).
Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
З системного аналізу норм цих статей можна дійти висновку, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу (його заступника або уповноваженої особи); вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Матеріалами справи встановлено, у що 21.09.2020 представник позивача вперше звернувся до ГУ ДПС у Київській області із заявою про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
З даної заяви вбачається, що 10.09.2020 у відповідь на адвокатський запит Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було надано адвокату відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 2 кварталу 2019 року по 3 квартал 2019 року, відповідно до якого встановлено подання Акціонерним товариством ''Укрсоцбанк'' контролюючому органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а контролюючим органом у свою чергу обліковується дохід ОСОБА_1 з ознакою доходу «126» - додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням на загальну суму З 910 119,83 грн.
При цьому, позивачем заперечується отримання прощення (анулювання) суми боргу банком, та одночасно визнається не подання до контролюючого органу у встановлений законом строк річної податкової декларації з відображенням відповідного доходу, внаслідок чого ОСОБА_1 просила контролюючий орган провести документальну позапланову невиїзну перевірку.
Відповідачем за наслідками розгляду заяви відмовлено у проведенні такої перевірки з підстав впровадження на всій території України з 18.03.2020 мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок у відповідності до пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Крім того, на подальші неодноразові звернення позивача із аналогічними заявами щодо проведення перевірки, відповідачем було відмовлено у її проведенні з підстав впровадження мораторію та відсутності необхідних для проведення перевірки первинних документів - інформації від AT «Укрсоцбанк».
З такою відмовою відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215, відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків.
Тобто зазначена норма ПК України містить виключення щодо мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків.
У подальшому, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Суд зауважує, що виключення щодо мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків стосується як перевірок на період до закінчення мораторію, пов'язаного з карантинними обмеженнями з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Що стосується доводів відповідача про відсутність необхідних для проведення перевірки первинних документів - інформації від AT «Укрсоцбанк», суд зазначає наступне.
Згідно відповіді № 1250064 від 01.04.2025 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року отримано дохід від АТ «Укрсоцбанк» в сумі 3910119,83 грн з ознакою доходу «126» - додаткове благо.
Крім того, безпосередньо відповідачем у листі від 25.07.2022 було запропоновано ОСОБА_1 самостійно надати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік та задекларувати дохід, отриманий платником податку як додаткове благо за ознакою доходу «126» у сумі 3 910 119,83 грн, сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з урахуванням суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку.
Отже, відповідач володіє зазначеною інформацією.
На підставі наведеного, за відсутності встановленого мораторію на проведення документальної позапланової перевірки на звернення платника податків та за наявності отриманого ОСОБА_1 доходу від АТ «Укрсоцбанк» в сумі 3910119,83 грн з ознакою доходу «126» - додаткове благо, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах наявна протиправна бездіяльність ГУ ДПС у Київській області, яка полягає у невчиненні відповідних дій щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом:
визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Київській області із незабезпечення проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019;
зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Київській області провести документальну позапланову перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 за зверненням платника податків.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 992,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Дикого Юрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області із незабезпечення проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області провести документальну позапланову перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 за зверненням платника податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян