Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8338/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду на виконання Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, яким просила:
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачеві суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 23723,00 гривень, сплаченого згідно квитанції № 39 від 15.11.2021.
В обгрунтування позову зазначено, що 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) вперше придбала нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2475902980000, за договором купівлі-продажу квартири від 16.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 3063.
Одночасно з купівлею нерухомого майна і при його нотаріальному посвідченні позивачкою сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі: 23 723,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 39 від 15.11.2021.
22 січня 2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (надалі - Відповідач) з вимогою щодо повернення надміру сплачених коштів в сумі 23 723,00 гривень на підставі того, що придбала житло вперше.
Однак, 01.02.2022 у відповідь на звернення Відповідач вказав, що у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, відповідно до якої нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбання його вперше (чи не вперше), а отже проведена позивачем сплата збору у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалося позивачем не вперше, що встановив нотаріус.
Позивачка вважає, що дії Відповідача є неправомірними, оскільки відповідно до національного законодавства він був зобов'язаний звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з поданням про повернення помилково сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 23 723,00 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, якою просив відмовив у задоволені позовних вимог, оскільки документи, які свідчать про те, що позивачем житло придбавалось вперше, не можуть бути наявні в Управлінні, оскільки ані реєстрацію договорів купівлі-продажу, ані реєстрацію права власності на житло Управління не здійснює.
Окрім того, відповідач зауважив, що покладання на Управління обов'язку доведення факту щодо придбання житла громадянином не вперше є по своїй суті абстрактним та неможливи оскільки останній, не є суб'єктом владних повноважень, що здійснює саме реєстрацію договорів купівлі-продажу та реєстрацію права власності.
Також згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управління відсутні. Тому покладати тягар доказування виключно лише на Управління не можна, оскільки його функціональні обов'язки та повноваження надані чинним законодавством не дозволяють збирати відомості і перевіряти інформацію про факти придбання житла вперше.
Нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законні Інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Частиною першою статті 46 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до частини першої ст.46' Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва обов'язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.
При цьому, управління Фонду не мають такого доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2022 року справу прийнято до розгляду та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Третя особа не скористалася правом надання пояснень щодо позову та відзиву.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.
16 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпотативний ініестиційний фонд "ЛЕСТЕР" та ОСОБА_1 (далі - Позивач) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14-19).
Згідно із квитанцією від 15.11.2021 № 39 позивачем сплачено 23723,00 грн, призначення платежу: 24140500, збір з операцій придбавання (купівлі продажу) нерухомого майна. Платіж від ОСОБА_1 (а.с. 13).
Факт зарахування вказаного збору підтверджено Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві (а.с. 60-61).
01 лютого 2022 року за вих. № 2600-0603-8/17828 відповідачем направлено позивачеві лист «Щодо повернення збору з операції купівлі продажу нерухомого майна», в якому зазначено, що до звернення подано не повний пакет документів, підстави для складання подання на повернення збору з операцій придбання купівлі продажу нерухомого майна відсутні.
Відмову з посиланням на п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», постанову КМУ від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 03.11.1998 № 1740 (пункти 15-2, 15-3), обґрунтовано тим, що внесені постановою КМУ № 866 зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740, чітко визначають, які повинні надаватися особою покупцем документи, що підтверджують придбання житла вперше. Обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів, що необхідні для звільнення від сплати збору покладається на покупця. Отже, проведена сплата збору у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалося не вперше, що встановив нотаріус.
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі Постанова №866).
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 виконала вимоги підпункту "в" пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Позивач стверджує, що вона придбала житло вперше, для підтвердження чого надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Так, згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.01.2022 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2475902980000 квартира, двокімнатна, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа 63,7 кв.м, житлова площа 27,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації права власності 16.11.2021 (а.с. 20-23).
Згідно із інформацією з із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2462502780000 квартира, однокімнатна, об'єкт житлової нерухомості, вартість 1212178,40 грн, загальна площа 45 кв.м, житлова площа 19,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 19.10.2021.
Відповідачем відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, у зв'язку з тим, що позивачем при укладенні договору, а також при зверненні до органів пенсійного фонду із заявою про повернення помилкового сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не подано документів, які б підтверджували факт придбавання нерухомого майна вперше.
Також відповідні обставини не можуть бути встановлені під час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи, зокрема, відсутні відомості про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, надання яких з метою підтвердження того, що особа придбаває житло вперше, є обов'язковим відповідно до пункту в) пункту 15-2 Порядку № 1740.
З огляду на наведене, позивач не дотримався вимог Порядку №1740 та не подав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку №1740.
Зокрема, позивачем не було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідки з місць проживання після 1992 року) - інформація про місце реєстрації з 1992 року по 1995 рік, відомості з невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку №1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку №1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання, чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна.
Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив:
«Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду».
У відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу.
Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком №1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору.
Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості з дотриманням вимог пункту 15-2 Порядку №1740.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова