07 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7908/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви від 28.08.2024 про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з засудженням раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 28.08.2024 про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з засудженням раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, про результати розгляду письмово інформувати заявника.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказує, що вироком Кропивницького апеляційного суду від 09.07.2024 у справі №404/4752/23 вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 скасовано в частині призначення покарання року та засуджено його за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки, без призначення штрафу. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік.
Посилаючись на статтю 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), вважає, що у зв'язку із засудженням повинен бути виключений з військового обліку у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Вказує, що 30.08.2024 направив на адресу відповідача засобами поштового зв'язку заяву про виключення його з військового обліку з наведених вище підстав, однак станом на дату звернення з цим позовом до суду заява ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянута, відповідь за результатами такого звернення не надана, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Ухвала суду від 06.01.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі разом з копією позовної заяви була надіслана засобами поштового зв'язку за місцезнаходженням ІНФОРМАЦІЯ_1 та вручена представникові відповідача за довіреністю 13.01.2025, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610221087707.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
16.12.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
06.01.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 06.03.2000 НОМЕР_1 , виданим Кіровоградським РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 7-11).
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_2 (а.с. 15-16).
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 у справі 404/4752/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки без штрафу. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік (а.с. _17-35).
Вироком Кропивницького апеляційного суду від 09.07.2024 у справі №404/4752/23 вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 скасовано в частині призначення покарання року та засуджено ОСОБА_1 за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки, без призначення штрафу. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік (а.с. 36-59).
Вирок набрав законної сили 09.07.2024.
30.08.2024 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою від 28.08.2024, в якій просив виключити його з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із визнанням його вироком суду від 09.07.2024 винним у вчиненні тяжкого злочину (а.с. 13, 14).
Письмових доказів розгляду такої заяви по суті з прийняттям рішення щодо виключення позивача з військового обліку або мотивованої відмови до суду не надано.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII встановлено).
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2232-XII (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - положення №154, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрі комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов'язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (у редакції, чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України №2232-XII викладено в новій редакції. Редакція статті 37 Закону України №2232-XII, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-XII не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість мобілізації особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до матеріалів справи, вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 у справі 404/4752/23 позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки без штрафу.
Вказаний вирок був скасований вироком Кропивницького апеляційного суду від 09.07.2024 у справі №404/4752/23 в частині призначення покарання року та ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки, без призначення штрафу. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік.
Таким чином, вирок Кропивницького апеляційного суду від 09.07.2024 у справі №404/4752/23 набрав законної сили (09.07.2024) уже після набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", яким було виключено таку підставу для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Крім цього, відповідно до частини 4 статті 12 КК України злочин, передбачений частиною 2 статті 267 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Відтак підстави для виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних після набрання чинності вищенаведеним вироком як особи, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, у даному випадку відсутні.
Водночас, предметом судового розгляду є протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача про виключення його з військового обліку.
Як встановлено судом, 30.08.2024 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виключити його з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із визнанням його вироком суду від 09.07.2024 винним у вчиненні тяжкого злочину.
Заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання (клопотання).
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача по суті. Відсутність належним чином оформленого рішення про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з засудженням раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину або про відмову, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд відзначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилась у не розгляді заяви позивача поданої про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з засудженням раніше до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2024 про виключення з військового обліку та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що доказів розгляду заяви позивача по суті з прийняттям рішення про виключення з військового обліку або мотивованої відмови до суду не надано.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 28.08.2024 про виключення з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2024 про виключення з військового обліку та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 квітня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК