про відкриття провадження в адміністративній справі
07 квітня 2025 року справа № 340/1586/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина), військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина 2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення і його додаткових видів з 25 лютого по 31 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року по 03 липня 2024 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року.
Водночас просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_3 і Центр нарахувати і виплатити кошти.
Також просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини і військової частини 2 щодо включення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, що передбачена приписами постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки.
Просить суд зобов'язати військову частину 2 вчинити такі дії, нарахувавши і виплативши кошти.
Заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повідомив, що за правовим висновком Верховного Суду не поширюється строк звернення до суду щодо вимог, право на які виникло до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, просить поновити строк звернення до суду у зв'язку із тим, що тривалий час лікувався, так як звільнений з військової служби за станом здоров'я.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 03 липня 2024 року.
Звільнений з військової служби не за станом здоров'я, а через сімейні обставини.
У військовій частині 2 і Центрі не проходив військову службу.
Позов подано до суду 10 березня 2025 року.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Перш за все, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду чинну на день подання позовної заяви.
Приписами частини 4 статті 3 КАС України встановлено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ця норма права стосується змін до процесуального адміністративного законодавства, що вступили в дію після звернення до суду.
У цьому випадку такого не відбулось.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції з 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
ОСОБА_1 звільнений з військової служби з 03 липня 2024 року.
У наказі про звільнення зазначено про виплату коштів.
Тому, проаналізувавши наказ про звільнення, мав і міг визначитися з ознаками порушеного права.
Отже, строк звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, розпочав відлік з 04 липня 2024 року.
Позов подано до суду 10 березня 2025 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду.
ОСОБА_1 стверджує, що тривалий час лікувався, так як звільнений з військової служби за станом здоров'я.
Позивач не надав доказів лікування.
Звільнений з військової служби не за станом здоров'я, а через сімейні обставини.
Причину пропущення строку звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, суд не визнає поважними.
Тому відмовляє у поновленні строку звернення до суду в частині цих вимог.
Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому позовна заява повертається позивачу стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Позов поданий і оформлений з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, а тому провадження у справі належить відкрити стосовно вимог, право на які виникло до 19 липня 2022 року.
Керуючись приписами статті 257 КАС України, суд зробив висновок про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.123, 171, 257 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву повернути ОСОБА_1 стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Відкрити спрощене позовне провадження (без виклику сторін) стосовно вимог, право на які виникло до 19 липня 2022 року.
Запропонувати відповідачу надати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати позивачу надати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Запропонувати відповідача подати заперечення протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити сторонам, що письмові заяви учасників справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення) направляються до суду і одночасно іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, що встановлені приписами статей 44-46 КАС України.
Зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, надати до дня судового засідання у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при вчиненні оскарженої бездіяльності.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складання в частині повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ